- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
- Представник позивача: Шабатин Наталія Анатоліївна
- відповідач: Бобик Микола Павлович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа №442/236/25
Провадження №2/442/391/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Хомик А.П., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив :
10.01.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №31.07.2024-100000412 від 31.07.2024 у розмірі 33200,00 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №31.07.2024-100000412. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит в розмірі 10000 грн. строком на 124 дні з стандартною процентною ставкою 1,5% відсотка в день. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 31.07.2024. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом станом на 01.12.2024 у розмірі 33200,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 15500,00 грн., комісії – 900 грн., додаткової комісії у розмірі 1800 грн., неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 5000 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 16.01.2025 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Копію ухвали з позовною заявою та додатками направлено відповідачу.
Ухвалою від 10.02.2025 розгляд даної цивільної справи було відкладено задля реалізації сторонами, зокрема відповідачем, своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Як вбачається з повернутої кореспонденції, яка направлялась на адресу відповідача, така ним не отримувалась. Відправлення повернуто за зворотною адресою, причина повернення: «закінчення встановленого терміну зберігання».
Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а тому суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачем ні відзиву, ні клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Згідно з положеннями статті12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Матеріалами справи встановлено, що боргові зобов`язання між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору № 31.07.2024-100000412 від 31.07.2024.
Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 31.07.2024 №31.07.2024-100000412, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).
Відповідно до пунктів 11.3, пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним.
Матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2024 у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 124 календарних дні уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі № 31.07.2024-100000412 на суму 10000 грн з процентною ставкою у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом. На підтвердження прийняття заяви на видачу кредиту позивачем було надіслано відповідачу підтвердження укладення договору на вищевказаних умовах.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості за кредитом станом на 01.12.2024 становить 33200,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 15500,00 грн., комісії – 900 грн., додаткової комісії у розмірі 1800 грн., неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 5000 грн.
Суд вважає, що у позивача виникло право на заявлення вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом в розмірі 10000 грн. та процентів в розмірі 15500,00 грн., а тому в цій частині позов є підставним та підлягає до задоволення.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає таке.
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі – Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію.
Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).
Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд прийшов до переконання про те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати таку комісію, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача 5000 грн. неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначене вище, стягнення неустойки у розмірі 5000,00 грн. за кредитним договором №31.07.2024-100000412 від 31.07.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.6 ч.1ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогамист.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1860,58 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №31.07.2024-100000412 від 31.07.2024 в розмірі 25500,00 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень) та 1860,58 грн. (одну тисячу вісімсот шістдесят гривень 58 коп) судових витрат.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.03.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м.Київ вул. Саксаганського 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А.П. Хомик
- Номер: 2/442/391/2025
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 442/236/25
- Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Хомик А.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 10.01.2025
- Номер: 2/442/391/2025
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 442/236/25
- Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Хомик А.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 16.01.2025
- Номер: 2/442/391/2025
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 442/236/25
- Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Хомик А.П.
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 03.03.2025
- Номер: 2/442/391/2025
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 442/236/25
- Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Хомик А.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 03.03.2025
- Номер: 2/442/391/2025
- Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 442/236/25
- Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Хомик А.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 11.06.2025