10.06.2011

                                      Справа №2-А-6200/11

                                                              П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 червня 2011 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Лазюк С.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дії неправомірними, зобов’язання вчинити дії, перерахунок пенсії,

                                                               в с т а н о в и в:

      Позивач звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, провести перерахунок та доплату пенсії за віком та стажем і заробітній платі за ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із показника середньої заробітної плати за 2009 рік з 01.08.2010 року.

      Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”. Перебуваючи на пенсії позивачка продовжує працювати. 04.08.2010 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії у відповідності з вимогами ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”. Згідно поданої заяви відповідачем позивачу було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

      Посилаючись на вимоги Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, позивач просить визнати дії відповідача щодо застосування у 2010 році при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за 2007 рік неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівника у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік з 01.08.2010 року.

            Відповідач, одержавши копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви та додані до неї документи, заперечень проти позову у строк передбачений ч.3 ст.183-2 КАС України не надав.

        За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачем обставини, враховуючи достатність наявних матеріалів, вважаю можливим ухвалити судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, та вважаю правильним прийняти рішення про задоволення позову з наступних підстав.

       Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, як працюючий пенсіонер, звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 04.08.2010 року, на підставі даної заяви було зроблено відповідний перерахунок та був застосовний показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік (1197,91 грн.).

      Згідно ст.42  ЗУ „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

       Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якою була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині 1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини 1 ст.40 цього Закону.

     Разом з тим, при перерахунку пенсії  позивача у 2010 році, відповідачем застосовано не показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік, а показник за 2007 рік, виходячи з роз’яснення наданого в листі  Міністерства праці та соціальної політики від 11 березня 2009 року № 20/0/118-091039 та Пенсійного Фонду України від 11 березня 2009 року №4096/02-01.

     Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми ст..67 Закону Країни «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

     Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій вона діяла до вказаних змін.

    Спільний лист Мінпраці та соціальної політики № 20/0/118-091039 та Пенсійного Фонду України №4096/02-01 від 11 березня 2009 року, не є нормативно-правовим актом, зміст вказаного листа звужує права позивача, встановлені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з чим не має бути застосований для визначення порядку перерахунку пенсії позивача.

    З таких обставин дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому  на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2010 році є протиправними.

   Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

   Згідно з частинами 1,2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, ї права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

   Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v/Home Office (Case 41/74 van Dyn v Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це визначений державою розмір пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

     Суд вважає, що доводи викладені у запереченнях відповідача, про те, що  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст..ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.

    Відповідно до частини 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, крім випадків, встановлених ст..72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своє бездіяльності.

     Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовної заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

     Відповідно до частини 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

     На підставі вищевикладеного керуючись ст..ст.19,22,46 Конституції України, ст..ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст..ст. 9,11,69-1,86,94,97,9,102,158-163,167 КАС України, суд,-

                                                        п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок пенсії працюючого пенсіонера та стягнення недоотриманої пенсії –задовольнити.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі ст..ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01.08.2010року.

   Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням показника  середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі ст..ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01.08.2010року.

   Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок .

   Відповідач зобов’язаний виконати постанову негайно.

   Апеляційна скарга на постанову суду може буди подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

   Суддя:                                                                                            С.В. Лазюк