ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"16" жовтня 2006 р. 10:10 |
справа № 20-4/237 |
За адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про спонукання пройти реєстрацію.
Суддя Остапова К.А.,
при секретарі Соловей Ю.В.,
представники сторін:
позивач -Табаков М.В., довіреність № 34 від 19.09.2006;
відповідач -не з'явився.
Суть спору:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі звернулось до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про спонукання пройти реєстрацію.
Ухвалою суду від 20.09.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 02.10.2006.
Ухвалою суду від 02.10.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 16.10.2006.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Відповідно до ст.ст. 27, 49 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.
Оскільки відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи своєчасно, про причини своєї неявки суд не повідомив, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню позивача, судочинство здійснювалось на російській мові.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 6 “Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998, статті 15 Закону України №1105-XIV страховиками є цільові страхові фонди з страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою.
Згідно з Положенням “Про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 08.09.2000, Управління в місті Севастополі є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, одним із основних завдань якої є реалізація в регіоні державної політики в сфері страхування від нещасних випадків.
Згідно частини третьої статті 6 Закону України № 1105-ХIV страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Відповідно до статті 7 Закону України № 1105-ХIV роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.
Згідно частини другої пункту 1 статті 45 Закону України № 1105-ХIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України.
Згідно частини другої ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.
Відповідно до ст. 55 вказаного Закону, спори про суму страхових внесків, розмір збитків та права на його відшкодування, накладення штрафів, а також з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 2, 7, 45 Закону України № 1105-ХIV суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 є роботодавцем (17.01.2003 укладений трудовій договір з найманим працівником, згідно з відомостями Севастопольського міського Центру зайнятості).
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України № 1105-ХIV реєстрація страхувальників - фізичних осіб у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадиться у десятиденний строк після укладення першого трудового договору (контракту) з першим з найманих робітників.
Згідно статей 70,71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідач письмового відзиву, заперечень не надав.
Позивач вважає, що відповідач в порушення статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не виконав обов'язку по своєчасній реєстрації його в якості роботодавця -страхувальника.
Правовідносини сторін регулюються статтями 10, 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно зі статтями 10, 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в редакції, що діяла до 29.09.2006, реєстрація страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадиться:
- страхувальників - юридичних осіб - у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
- страхувальників - фізичних осіб, які використовують найману працю, - у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.
Роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.
З 29.09.2006 набрав законної сили Закон України № 3456-IV від 22.02.2006, яким внесені зміни до статей 10, 21, 49 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, суть яких полягає в тому, що обов'язок фізичних осіб -підприємців та юридичних осіб звернутись до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі -Фонд) і його виконавчих органів з заявою про реєстрацію в якості страхувальників замінено обов'язком Фонду і його виконавчих органів самостійно брати на облік вищевказаних осіб на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, не пізніше наступного робочого дня з отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду.
Фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю набувають статусу страхувальників -у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду у встановленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту між фізичною особою -підприємцем та найманим працівником). Обов'язок звертатись з відповідною заявою введений з 29.09.2006 тільки для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про спонукання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 пройти реєстрацію в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі такими, що не підлягають задоволенню, оскільки законодавством, діючим на момент прийняття рішення, не передбачений відповідний обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності - роботодавця.
Відповідно до пункту 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 94, 128, 158, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Відмовити в позові повністю.
2. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
19.10.2006
Розсилка:
1. позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Севастополі (99011, м.Севастополь, вул. Одеська, 27)
2. відповідач -СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3. справа
4. наряд