Справа № 22-а-1580/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Категорія: 10.3.3 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі
головуючого судді –Курій Н.М.,
суддів : Цяцяка Р.П., Мацея М.М.,
розглянувши в м. Львові в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Личаківського районного м. Львова від 18 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, треті особи Міністерство фінансів України, державне Казначейство України, Міністерство праці та соціальної політики про поновлення строку, визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, сплату частини невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по вересень 2007 року у розмірі 3180 грн. та збільшення розміру допомоги не меншого за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не нарахування і невиплати в користь ОСОБА_2 належної допомоги в розмірі передбаченому ч.1 ст. 15 Закону України ,, Про державну допомогу сім’ям з дітьми ’’ за період з 09 липня 2007 року по 03 жовтня 2007 року неправомірними.
Зобов’язано Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити нарахування та провести виплату на користь ОСОБА_2 неодержаної суми державної допомоги сім’ям з дітьми по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому ч.1 ст. 15 Закону України ,, Про державну допомогу сім’ям з дітьми ’’ за період з 09 липня 2007 року по 03 жовтня 2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до апеляційного суду Львівської області з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить її скасувати і постановити нову, якою відмовити позивачці в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже, має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»встановлено, що Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано посилання відповідача на пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України.
Так, згідно ч.1 ст.99 КАС України, в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зважаючи на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»не нараховувалось відповідачем з 09.07.2007 року, колегія суддів вважає, що в даному випадку слід застосовувати річний строк звернення до суду відповідно до ст.99 КАС України, оскільки законодавством інших строків з цього приводу не встановлено і відсутні підстави для їх поновлення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 03.10.2007 року слід відмовити, так як позивачка лише 13.07.2009 року звернулася до суду з позовом.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI стосовно внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідно до пунктів 5 та 6 означеного Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Одночасно з цим, слід зазначити, що цим Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.
Отже, колегія суддів вважає, що слід відмовити у призначенні допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за 2008 рік, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, то згідно з ч. 2 ст. 46 розділу V Закону від 26 грудня 2008 року N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік»допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На даний час діє Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (із змінами та доповненнями).
З аналізу наведеного, вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із зобов’язанням провести перерахунок такої за 2008-2009 роки є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» №2748 –VI від 2 грудня 2010 року, статтями 195, 197, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити.
Постанову Личківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.