Справа № 2-а-1035/11

ПОСТАНОВА

іменем України

31 жовтня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді           Трофимової Н.А.

при секретарі                    Зубачевській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративний позов ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів, Верхньодніпровської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2011 року позивач звернувся до Верхньодніпровського районного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів, про визнання недійсним розпорядження голови Верхньодніпровської державної адміністрації від 18.08.2005 року та про визнання неправомірними дії Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником земельної ділянки на підставі Державного Акту на право довічного успадковуванного володіння землею. Розпорядженням Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації Дудки В.П. від 18.08.2005 року №239-р припинено право користування земельною ділянкою позивачем. Вважає Розпорядження Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації протиправним та таким, що винесене з порушенням Конституції України, Закону „Про власність”, Земельного кодексу України та Цивільного права України. Крім того, позивач звертався до Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів з заявою про видачу довідки, яка підтверджує користування позивачем вищевказаною земельною ділянкою. Проте довідка позивачеві надана не була. Просив суд визнати повторно протиправним Розпорядження Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №239 від 18.08.2005 року „Про припинення користування земельною ділянкою ОСОБА_1” та скасувати його як таке, що суперечить Закону та праву України; стягнути з Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів або з Верхньодніпровської райдержадміністрації на користь позивачеві моральну шкоду завдану позивачеві тривалий період часу протиправними діями з метою позбавлення позивача приватної власності на земельну ділянку, а також створення нею ж безпідставного та протиправного Розпорядження від 18.08.2005 року №239 з метою порушення охоронюваного Конституцією України та Законом приватної власності на земельну ділянку відповідно до Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.1992 року та на підставі Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею №341 від 12.05.1992 року, в розмірі 60000 грн.; в примусовому порядку змусити Верхньодніпровський відділ земельних ресурсів видати позивачеві необхідні документи для пред’явлення їх у відповідні органи, а також визнати рішення судів; за невиконання Ухвали Вищого господарського суду України від 12 травня 2004 року, Ухвали Вищого господарського суду України від 30 січня 2007 року, Ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 07 жовтня 2003 року, Рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2000 року, Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року притягнути до кримінальної відповідальності в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів Іванову Г.В.

Заявою від 21 червня 2011 року позивач доповнив позовні вимоги та просив зобов’язати Верхньодніпровський районний відділ земельних ресурсів вилучити недостовірну інформацію, що надана ним до Верхньодніпровської податкової інспекції та Верхньодніпровського райстатуправління щодо позбавлення фермерського господарства „Росток” земельної ділянки площею 36,6 га; борги, що утворилися з вини Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів на протязі  чотирьох років –з 30.08.2007 року по цій час, сплатити за рахунок Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів, тобто  за рахунок держави.

Ухвалою суду від 28.07.2011 року залучена до участі у справі в якості відповідача-2  Верхньодніпровська районна державна адміністрація.

В судове засідання позивач з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі  та просив їх задовольнити з підстав вказаних в позовної заяві.

Представник відповідача-1 в судове засідання з’явився, позов не визнав в повному обсязі. Додатково суду пояснив, що  Розпорядження Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №239 від 18.08.2005 року „Про припинення користування земельною ділянкою ОСОБА_1”, на час розгляду справи в суді, не скасовано та не визнано недійсним, тому є обов’язковим для виконання. Вказував на пропущення позивачем строку на звернення до суду, а також на необґрунтованість вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з’явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином.   

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Рішенням Верхньодніпровського районного народного суду від 07 квітня 1992 року, зобов’язано Верхньодніпровську районну народну Раду народних депутатів наділити  позивача земельною ділянкою площею 20га для ведення фермерського господарства (а.с. 8; 11).

На підставі вказаного рішення суду позивачу надано у довічне успадковуванне володіння 36,6 гектарів землі, згідно Державному акту від 12 травня 1992р. (а.с. 7).

Розпорядженням Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №239-р від 18.08.2005 року „Про припинення користування земельною ділянкою ОСОБА_1” припинено право користування земельною ділянкою головою селянського (фермерського) господарства „Росток” ОСОБА_1, загальною площею 36,6 га, та передано її до земельного запасу Першотравенської сільської ради. Вважається таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування земельною ділянкою №341 від 12.05.1992 р. (а.с. 10).

В березні 2006 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним розпорядження Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №239-р від 18.08.2005 року, яким було припинено його право користування земельною ділянкою, та про стягнення моральної шкоди. Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов Верхньодніпровської районної державної адміністрації про визнання розпорядження №239-р від 18.08.2005 року таким, що відповідає вимогам чинного законодавства –задоволений. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 року Постанова  Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2007 року в адміністративної справі за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської районної державної адміністрації, Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів про визнання недійсним розпорядження та зустрічним позовом Верхньодніпровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання розпорядження таким, що відповідає вимогам чинного законодавства –скасована та провадження по справі закрито. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спір не відноситься до адміністративної юрисдикції, оскільки предметом спору у даній справі є право користування земельною ділянкою, якого, як вважає позивач, він був незаконно позбавлений, та поновлення права користування (а.с. 19-20).

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 року не оскаржувалася  та набрала законної сили.

Відповідно до ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

За такими обставинами провадження у справі в частині визнання повторно протиправним Розпорядження Голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №239 від 18.08.2005 року „Про припинення користування земельною ділянкою ОСОБА_1” та його скасування, - підлягає закриттю.

З вказаних підстав підлягає закриттю провадження в частині вимог про стягнення з Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів або з Верхньодніпровської райдержадміністрації на користь позивачеві моральної шкоди завданої позивачеві тривалий період часу протиправними діями з метою позбавлення позивача приватної власності на земельну ділянку, а також створення нею ж безпідставного та протиправного Розпорядження від 18.08.2005 року №239 з метою порушення охоронюваного Конституцією України та Законом приватної власності на земельну ділянку відповідно до Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.1992 року та на підставі Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею №341 від 12.05.1992 року, в розмірі 60000 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 17 КАС України,  юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки питання про притягнення до кримінальної відповідальності вирішуються в порядку кримінального судочинства, то справа в частині притягнення до кримінальної відповідальності в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів Іванову Г.В. за невиконання Ухвали Вищого господарського суду України від 12 травня 2004 року, Ухвали Вищого господарського суду України від 30 січня 2007 року, Ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 07 жовтня 2003 року, Рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2000 року, Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, пому підлягає закриттю.

Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Під час розгляду справи, позивачем не доведено що Верхньодніпровський районний відділ земельних ресурсів взагалі надавав будь-яку інформацію до Верхньодніпровської податкової інспекції та Верхньодніпровського райстатуправління щодо позбавлення фермерського господарства „Росток” земельної ділянки площею 36,6 га. Будь-яких клопотань щодо витребування судом доказів позивачем не заявлялось.

Таким чином, судом не встановлено будь-яке порушення прав позивача з боку Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів щодо надання ним до Верхньодніпровської податкової інспекції та Верхньодніпровського райстатуправління інформації про  позбавлення фермерського господарства „Росток” земельної ділянки площею 36,6 га, відповідно вимоги, щодо вилучення цієї інформації, задоволенню не підлягають.

Також позивачем не доведено, та не встановлено судом під час розгляду справи, наявність боргів, протиправні дії з боку Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів та причинний зв’язок між боргами та протиправними діями, тому вимоги позивача в частині зобов’язання сплатити за рахунок Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів, тобто  за рахунок держави боргів позивача, - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Під час розгляду справи позивачу неодноразово запропонувалося визначитися та вказати яки конкретно документи повинний був надати  Верхньодніпровський відділ земельних ресурсів та надати доказі, що свідчать про звернення позивача до відповідача-1 з заявою про надання таких документів. Проте вказані відомості та докази суду надані не були.

Таким чином, позивачем не доведено, що існувало та/або існує порушення його прав з боку Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів на отримання документів або відомостей, надання яких передбачено діючим законодавством.

За таких обставин не убачається підстав для задоволення позову в частині примусового зобов’язання  Верхньодніпровського відділу земельних ресурсів надати позивачеві необхідні документи для пред’явлення їх у відповідні органи.

Керуючись ст. ст. 6, 17-19, 71, 72, 122, 128, 157, 158, 161- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів, Верхньодніпровської районної державної адміністрації щодо вимог про зобов’язання Верхньодніпровський районний відділ земельних ресурсів видати позивачеві необхідні документи для пред’явлення їх у відповідні органи; зобов’язання сплатити за рахунок Верхньодніпровського районного відділу земельних ресурсів, тобто  за рахунок держави, боргів позивача; зобов’язання Верхньодніпровський районний відділ земельних ресурсів вилучити недостовірну інформацію, що надана ним до Верхньодніпровської податкової інспекції та Верхньодніпровського райстатуправління щодо позбавлення фермерського господарства „Росток” земельної ділянки площею 36,6 га –відмовити.

В решті позовних вимог провадження закрити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з  дня  оголошення  постанови У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Суддя                                                                                          Н.А. Трофимова