Справа № 2-3846/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" листопада 2011 р. року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого           судді                          Савицького О.А.

         при секретарі                                  Дикому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування квартирою, виділення в користування належної на праві власності частки квартири у вигляді окремої кімнати, зобов’язання усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом вселення в неї,

встановив:

26.07.2010 року до суду з позовом звернулася ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в квартирі АДРЕСА_1, яка належать позивачці, відповідачу, їх сину ОСОБА_2 та батькам відповідача, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в рівних частках кожному, шляхом виділення в користування її і сина в натурі окрему кімнату площею 14,4 кв.м., а відповідачу та іншим співвласникам квартири виділити в користування інші дві кімнати в цій квартирі. Крім того позивачка просить суд зобов’язати відповідача  усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 їй та їх з відповідачем неповнолітньому сину ОСОБА_2, шляхом їх вселення у вказану квартиру.

Судом до участі в справі в якості співвідповідачів було притягнуто батьків відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є також співвласниками спірної квартири разом зі сторонами по справі, а також третьою особою Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, оскільки в даному випадку спір стосується місця проживання неповнолітньої особи.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та представник інших відповідачів проти позову заперечили, посилаючись на те, що для ОСОБА_1 і тим більше для неповнолітнього ОСОБА_2 з боку відповідачів, перешкоди в користуванні квартирою ніхто не чинить, мало того у неповнолітнього в спірній квартирі навіть є окрема його кімната, в якій знаходяться його речі, і він майже кожного дня буває в цій квартирі, маючи від неї особисті ключі. Сама позивачка також повинна мати ключі від спірної квартири, оскільки з того часу коли вона з власної ініціативи перестала мешкати в спірній квартирі замки в дверях не змінювались, а вона жодного разу не намагалася вселитися в квартиру. У випадку виділення позивачці окремої кімнати для користування, будуть порушені права інших співвласників цієї квартири, оскільки власників п’ятеро, а кімнат в квартирі три, а тому вимоги щодо виділення їй в натурі окремої кімнати не ґрунтуються на вимогах закону.

Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках кожному.

Відповідно до Довідки Ф-3, зареєстрованими проживаючими у спірній квартирі є троє співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_3, які являються колишнім подружжям, та їх неповнолітній син ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

З наданої суду технічної документації  на квартиру АДРЕСА_1, вона складається з трьох житлових кімнат, дві з яких є суміжними, площею 14,8 м2; 15 м2 та 15,3 м2, а також додаткових приміщень: коридор, туалет, ванна кімната, кухня, балкон.   Житлова площа вказаної квартири становить 45,1 м2  , загальна –61,21 м2

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.  

Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1, належить п’ятьом особам, житлова площа цієї квартири становить 45,1 м2 , то кожний з співвласників має право на надання йому у володіння та користування 9,02 м2 (45,1 м2 : 5).

Також судом встановлено, що співвласники спірної квартири складають три окремі сім’ї та неповнолітній син ОСОБА_2, який має право поживати з будь з ким з батьків, як з матір’ю ОСОБА_1 так і з батьком ОСОБА_2

З позовних вимог вбачається, що позивачка просить виділити їй у спільне володіння та користування з сином, в натурі одну з трьох кімнат площею 14,8 м2.

Враховуючи, що в спірній квартирі відсутні жилі кімнати, які відповідають часткам всіх співвласників в спільному майні, а також відсутня кімната, яка б відповідала спільній частці позивачки та її неповнолітнього сина, крім того рівноправними власниками спірної квартири фактично є п’ять осіб, а кімнат в квартирі тільки три, суд не може встановити між сторонами порядок користування спірною квартирою, і тим більше виділити позивачці в натурі будь-яку кімнату в цій квартирі, у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині встановлення порядку користування спірною квартирою та виділення в натурі в користування окремої кімнати. Поряд з тим, позивачка, відповідно до вимог закону, має право вимагати від відповідачів відповідну матеріальну компенсацію за свою частку в спільному майні.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст.319 ЦК України).

Згідно зі ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються  ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: дарувати, продавати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою) ...

Стороною позивачки не надано жодного доказу того, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні їх спільною квартирою, представник позивачки в судовому засіданні навіть в усних поясненнях не міг зазначити, в чому полягають перешкоди позивачці у її можливості проживати в спірній квартирі. Навпаки, як вбачається з Акту обстеження житлово-побутових умов дитини від 15.03.2011 року складеного органом опіки та піклування Шевченківської РДА м.Києва, в квартирі АДРЕСА_1, є окрема кімната для проживання неповнолітнього ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій знаходяться його речі та яка обладнана для його навчання та проживання. Також представник позивачки не спростовував того факту, що неповнолітній ОСОБА_2 має вільний доступ до вказаної квартири і досить часто буває в цій квартирі.

За таких обставин, оскільки судом не встановлено факту перешкоджання з боку відповідачів позивачці та її неповнолітньому сину у користуванні, в тому числі і можливості проживати в квартирі АДРЕСА_1, суд не знаходить законних підстав для задоволення позову в частині зобов’язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні зазначеною квартирою, шляхом вселення в цю квартиру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212 –215,  223, 292, 294  ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, в задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування квартирою, виділення в користування належної на праві власності частки квартири у вигляді окремої кімнати, зобов’язання усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом вселення в неї.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: