ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2011 р. Справа № 35/17-354-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Козир Т.П.,
Іванової Л.Б.,
Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 7 Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
на рішення
та постанову Господарського суду Одеської області від 29.03.2011
Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2011
у справі№ 35/17-354-2011 Господарського суду Одеської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 7 Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства " Укртелеком"
доУправління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Одеської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Одеська обласна державна адміністрація
проспонукання до укладення договору
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., дов.від 13.08.2011 № 923
відповідача: не з’явилися
третьої особи: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 7 Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Одеської обласної державної адміністрації про спонукання до укладення договору на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів сповіщення і зв'язку цивільної оборони на 2010 рік, в редакції позивача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.03.2011 у справі № 35/17-354-2011 (суддя Гут С.Ф.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 у справі № 35/17-354-2011 (колегія суддів у складі: Ліпчанська Л.В.- головуюча суддя, судді Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) залучено до участі у справі Одеську обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 у цій справі (колегія суддів у складі: Ліпчанської Л.В.- головуюча суддя, судді Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) рішення Господарського суду Одеської області від 29.03.2011 у справі № 35/17-354-2011 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації №7 Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.03.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 у цій справі, справу № 35/17-354-2011 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, 20.09.2009 між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Одеської обласної державної адміністрації (замовником) та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавцем) було укладено договір № 18 на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення ЦО та надання послуг зв’язку (далі - Договір). Термін дії Договору передбачений з моменту підписання до 31.12.2009 (пункт 8.1 Договору). Пунктом 8.4. вказаного Договору встановлено, що дострокове розірвання або зміна умов договору може мати місце при згоді сторін, що оформлюється додатковою угодою.
28.05.2009 листом № 534 позивач звернувся до відповідача з проханням врахувати при складанні бюджету на 2010 рік вартість експлуатаційно- технічного обслуговування апаратури оповіщення цивільної оборони, що розташована на площах Цеху №74 ЦТЕ № 7 Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ "Укртелеком" у сумі 60513,36 грн. з ПДВ, до якого додав кошторисно-фінансовий розрахунок вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури на 2010 рік.
01.03.2010 листом №239 позивач надіслав Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Одеської обласної державної адміністрації проект договору №17 від 01.03.2010 на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку Цивільної оборони. Пунктом 1.3. вказаного проекту Договору була запропонована загальна вартість Договору в розмірі 54490,56грн. Термін дії Договору передбачався з дати підписання до 31.12.2010. Однак зазначена пропозиція залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
01.11.2010 листом № 04/29-30-538/1234 Управління повідомило позивача про неможливість укласти вказаний договір через відсутність бюджетних призначень на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення та засобів зв’язку ЦО.
02.12.2010 позивач звернувся до відповідача з листом №1207, в якому запропонував підписати договір №17 на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку ЦО та надання послуг зв’язку на 2010 рік, який був залишений без відповіді та задоволення.
Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, керуючись положеннями ст.ст. 1, 2, 14 Закону України "Про Цивільну оборону", Положенням про Цивільну оборону України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994 № 299, постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 № 192, ст.ст. 6, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 181, 183 Господарського кодексу України, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних, з мотивів їх необґрунтованості та необов'язковості укладення відповідачем спірного договору.
Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, послався на те, що Управління має право здійснювати видатки на утримання та експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та технічних засобів регіональних та спеціальних систем централізованого оповіщення цивільної оборони в межах доведеного річного обсягу асигнувань. Враховуючи те, що згідно лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2010 рік, затвердженої головою Одеської обласної державної адміністрації, виділення асигнувань на експлуатаційно-технічне обслуговування внутрішньообласної системи оповіщення не передбачено, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Причиною касаційного оскарження є питання про обов’язковість укладання оспорюваного договору.
Відповідно до вимог частини 2 статті 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Згідно частини 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Частиною 3 статті 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Цивільну оборону в Україні" (далі –Закон) до складу цивільної оборони України входять системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
У статті 2 Закону зазначено, що одним із завдань цивільної оборони є оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.
Згідно з частиною 3 статті 14 Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони, є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення потреб цивільної оборони відповідно до Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" (Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" у редакції Закону України від 15.12.2005 № 3205-IV).
Частиною 5 статті 3 Закону органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування. Тобто згадані управління підпорядковані як відповідним органам виконавчої влади, так і спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади –Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
У пункті 1, абзацах першому, четвертому пункту 2 розділу II Положення про Цивільну оборону України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994 № 299, зазначено, що: цивільна оборона організовується за територіально-виробничим принципом на всій території держави; безпосереднє керівництво виконанням завдань цивільної оборони покладається на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади , залучених до виконання завдань захисту населення і подання йому допомоги у надзвичайних ситуаціях, а також штатних працівників цивільної оборони підприємств, установ і організацій, чисельний склад яких визначається згідно з додатком № 1 до цього Положення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 № 192 (далі –постанова КМ України від 15.02.1999 № 192) затверджено Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях (далі –Положення), яким, зокрема, визначено, що:
- відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення покладається : загальнодержавної - на генеральну дирекцію Укртелекому; регіональних - на керівництво відповідних дирекцій Укртелекому; потенційно небезпечних об’єктів - на головних інженерів цих об’єктів (п. 58);
- підприємства електрозв’язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦО (цивільної оборони), що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях; оплата послуг зв’язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв’язку (п. 5);
- фінансування реконструкції, удосконалення загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення ЦО (цивільної оборони), вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення та зв’язку ЦО (цивільної оборони) провадиться за рахунок асигнувань, що передбачаються бюджетами відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади (пункт 6).
Згідно положень частини 2 статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб’єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 № 192 наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державним комітетом зв’язку та інформатизації України від 16.08.2000 № 210/119, затверджено Інструкцію про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку цивільної оборони підприємствами електрозв’язку України, якою затверджено зразковий договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку ЦО (цивільної оборони ). Зі змісту цього зразкового (примірного) договору вбачається, що сторонами договору є замовник –"орган управління майном" (суб’єкт господарювання на балансі якого знаходяться засоби оповіщення і зв’язку цивільної оборони) та виконавець, який здійснює обслуговування, ремонт, контроль за робочим станом і збереженням апаратури.
У підпункті 1.3 пункту 1 згаданої Інструкції зазначено, що вартість експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку визначається кошторисно-фінансовим розрахунком. Порядок розрахунків витрат на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів оповіщення і зв’язку цивільної оборони наведено в пункті 6 Інструкції.
З аналізу наведених норм чинного законодавства випливає, що договір про експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення і зв’язку цивільної оборони заснований на державному замовленні, права замовника послуг за таким договором делеговано місцевим органам виконавчої влади або їх структурним підрозділам –управлінням у справах цивільної оборони, на балансі яких знаходяться засоби оповіщення і зв’язку цивільної оборони, а виконавцем за ним є ВАТ "Укртелеком" та відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов’язковим для сторін спору, а Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (уповноваженим центральним органами виконавчої влади, що здійснює загальне керівництво цивільною обороною) і Державним комітетом зв’язку та інформатизації України затверджено примірний договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку цивільної оборони.
З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкового висновку та необґрунтовано відмовили в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).
У зв'язку з наведеним попередні судові інстанції повинні з’ясувати повноваження відповідача щодо укладання оспорюваного договору (а саме: дослідити, чи перебуває на балансі цього структурного підрозділу органу виконавчої влади засоби оповіщення і зв’язку цивільної оборони); вирішити питання про необхідність залучення до участі у справі Міністерства надзвичайних ситуацій України як замовника послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування регіональних систем оповіщення і зв'язку цивільної оборони, дослідити умови оспорюваного договору та надати їм юридичну оцінку, з урахуванням приписів статті 181 Господарського кодексу України; дослідити чи вживалися відповідачем заходи (шляхом надання пропозицій, заявок, обґрунтувань) по забезпеченню бюджетних асигнувань на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів.
Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи, господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 7 Філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.03.2011 у справі № 35/17-354-2011 Господарського суду Одеської області скасувати.
Справу № 35/17-354-2011 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Л. Іванова
Н. Губенко