ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2011 р. Справа № 2-9/5209-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Прокопанич Г.К.
суддівНовікової Р.Г. (доповідач по справі)
Попікової О.В.
за участю представників:
від стягувача:не з'явились
від боржника:не з'явились
від ВДВС:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від21.06.2011р.
та на ухвалугосподарського суду Автономної Республіки Крим
від29.04.2011р.
за скаргою Виконавчого комітету Алуштинської міської ради
на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим
у справі№2-9/5209-2009
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомВиконавчого комітету Алуштинської міської ради
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 51110 грн. 28 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2009р. у справі №2-9/5209-2009 позов Виконавчого комітету Алуштинської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 51110 грн. 28 коп. задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 50000грн. 00коп., державного мита в сумі 500грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230грн.85коп. Крім цього, присуджено до стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради в дохід Державного бюджету України суму державного мита в розмірі 511грн. 10коп. та у дохід Державного бюджету міста Сімферополя витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп. В іншій частині позову відмовлено.
На виконання вказаного рішення господарським судом Автономної Республіки Крим 20.11.2009р. були видані відповідні накази.
16.02.2011р. головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України Резніченком А.А. було винесено постанови про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради витрат на канцелярські товари у розмірі 10 грн. у кожному виконавчому провадженні, які були понесені при виконанні наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2009р. у справі №2-9/5209-2009.
Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся до господарського суду зі скаргою, в якій просив їх скасувати.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2011р. (суддя Пєтухова Н.Є.) скаргу позивача задоволено, скасовано постанови головного державного виконавця Резніченка А.А. від 16.02.2011р. про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради витрат на організацію і проведення виконавчих дій, які були здійснені при виконанні наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2009р. у справі №2-9/5209-2009.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. (головуючий суддя Балюкова К.Г., судді Волков К.В., Дмитрієв В.Є.) зазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р., прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Виконавчого комітету Алуштинської міської ради на дії державного виконавця відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги скаржник мотивував тим, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2011р. касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
У судове засідання 09.11.2011р. представники учасників провадження не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. На момент розгляду справи у судовому засіданні 09.11.2011р. клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило. Скарга розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.
Розглянувши касаційну скаргу, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.01.2011р. головним державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ Мінюсту в АРК були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради держмита в розмірі 511грн.10коп. та про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп., якими боржнику був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.02.2011р. на адресу Виконавчого комітету Алуштинської міської ради надійшли дві постанови від 16.02.2011р. про стягнення з боржника витрат на канцелярські товари у розмірі 10 грн., понесених при виконанні наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2009р. у справі № 2-9/5209-2009.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Частинами 1 та 2 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на час винесення постанови державного виконавця) передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на час винесення постанови) встановлено, що до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Згідно з пунктом 4.15.1. Інструкції про проведення виконавчих дій (далі –Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р., витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій, є витрати на організацію й проведення виконавчих дій. До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника, оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій, поштовий переказ стягувачеві стягнутих аліментних сум, розшук боржника, його майна або розшук дитини, оголошення в засобах масової інформації, інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
До інших витрат на організацію виконавчих дій також належать витрати на матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі, витрати на придбання канцелярських та господарських товарів, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку.
Пунктом 4.15.2. вказаної Інструкції визначено, що про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.
Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ВДВС, в порушення п. 4.15.2. Інструкції не було надано належних доказів в підтвердження понесених ним витрат при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказів від 20.11.2009р. у справі №2-9/5209-2009.
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про скасування постанов ППВР ВДВС ГУЮ Мінюсту в АРК від 16.02.2011р. про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради витрат на організацію і проведення виконавчих дій, які були здійснені при виконанні наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2009р. у справі №2-9/5209-2009, є правомірним.
Колегією суддів встановлено, що суд апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваної постанови помилково застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин та винесення постанов ППВР ВДВС ГУЮ Мінюсту в АРК про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради витрат на організацію і проведення виконавчих дій.
Вказані законодавчі приписи відповідають по суті нормам Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 09.09.2010р. №2511-VI, які повинні були застосовані при розгляді скарги стягувача у даній справі.
За таких обставин, допущена помилка не вплинула на законність та обґрунтованість висновків апеляційного господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. у справі №2-9/5209-2009 залишити без змін.
Головуючий Г.К. Прокопанич
Судді Р.Г. Новікова
О.В. Попікова