КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2011 № 8/039-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.10.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н від 20.05.2011 року на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2011 року (повний текст рішення підписано 18.03.2011 року) у справі № 8/039-11 (суддя - Скутельник П.Ф.)
за позовом Комунального підприємства «Фонд комунального майна»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Фонд комунального майна» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2011 року у справі № 8/039-11 позовні вимоги Комунального підприємства «Фонд комунального майна» задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна» заборгованість за договорами оренди нерухомого майна від 01.04.2009 року за № 187-Д і відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 01.04.2009 року за № 187-Д/187-Д-Е у вигляді основного боргу у сумі 2 571,96 грн., пені у сумі 2 361,84 грн., 3-х процентів річних у сумі 38,82 грн.,інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн. та судові витрати.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Київської області від 18.03.2011 року у справі № 8/039-11 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Фонд комунального майна» відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- суд не врахував припинення підприємницької діяльності відповідачем 08.07.09 року;
- крім того, судом не взято до уваги відсутність письмових пояснень з боку позивача про причини зміни розміру орендної плати.
У судове засідання 25.10.2011 року представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням положень ст. 75 ГПК України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
01.04.2009 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна за №187-Д.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., Договору - 1, Позивач надав Відповідачу у платне строкове користування належне територіальній громаді на праві власності нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, площею 22,7 кв. м., в універсамі “ІНФОРМАЦІЯ_1”за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення торгівельної діяльності непродовольчими товарами.
Вказаний Договір - 1 у п. 12.1. передбачає, що він вступає в силу з 01.04.2008 року та діє до 30.11.2009 року.
Згідно із п.п.3.2., 3.3., 3.4., 3.5. Договору - 1, орендна плата визначається на підставі “Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича” та за перший базовий місяць оренди –квітень 2009 року (без урахування індексу інфляції за березень 2009 року) становить 619,33 грн. (шістсот дев’ятнадцять гривень 33 коп.). За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата визначена в даному Договорі, наведена без врахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця. Орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця (Позивача) або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця (Позивача), не пізніше останнього числа поточного місяця.
На виконання умов п.п.2.1., 2.4. Договору - 1, сторони підписали Акт приймання–передачі майна від 01.04.2009 року, згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, площею 22,7 кв. м., в універсамі “ІНФОРМАЦІЯ_1”за адресою: АДРЕСА_1
01.04.2009 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 01.04.2009 року за №187-Д/187-Д-Е, відповідно до п.1.2. якого Орендодавець (Позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію, зданих в оренду площ по Договору оренди від 01.04.2009 року за №187-Д, а Орендар відшкодовує витрати Орендодавця на виконання вказаних робіт.
Даний Договір –2 у п.п.2.2., 2.3. передбачає, що сума коштів, яка нарахована пропорційно орендованій площі і щомісячно підлягає оплаті Орендарем, становить 143,56 грн. (сто сорок три гривні 56 коп.). Крім того, статті витрат Додатку №1 будуть пред’являтись по факту, шляхом ділення отриманих рахунків від обслуговуючих сторонніх організацій пропорційної до орендованої площі. Плата по Договору, в тому числі передоплата до 100 % очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через Орендодавця) розрахована пропорційно до займаної площі, вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.
Також, Договір –2 у п.6.1. передбачає, що цей Договір набуває чинності з 01.04.2009 року і діє до закінчення терміну Договору оренди від 01.04.2009 року за №187-Д.
Відповідачем не заперечується факт невиконання взятих на себе зобов’язань щодо своєчасного внесення орендної плати, мотивуючи це відсутністю з боку позивача письмових пояснень, які б могли підтвердити зміну орендної плати.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 762 ч. 1, 763 ч. 1, 764, 795 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договір найму укладається на строк, встановлений договором; якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором; передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором; повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, з цього моменту договір найму припиняється.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши сторін, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог, а саме стягнення заборгованості у розмірі 2 571,96 грн., яка утворилася у період з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року, пені у сумі 2361,84 грн., 3-х відсотків річних у сумі 38,82 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 87,12 грн.
В апеляційній скарзі відповідач обґрунтовує порушення умов договору в частині не сплати орендних платежів, необґрунтованістю зміни розміри орендної плати та відсутності письмових пояснень, калькуляції та погодження з боку відповідача.
Однак, колегією суддів вказані доводи не можуть бути визнані достатніми для відмови в задоволені позову, оскільки згідно умов договору оренди нерухомого майна № 187-Д від 01.04.09 р., договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна № 187-Д/187-Д-Е від 01.04.09 р. та чинного законодавства зобов’язання за договором припиняється його належним виконанням.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже,відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Відповідно до вищевикладеного колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції, і вважає що позивач в праві нараховувати та вимагати стягнення орендної плати за визначений період та штрафу. Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 18.03.2011 року у справі № 8/039-11 відповідає дійсним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н від 20.05.2011 року на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2011 року у справі № 8/039-11 – відмовити повністю .
2. Рішення господарського суду Київської області від 18.03.2011 року у справі № 8/039-11 – залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
4. Матеріали справи № 8/039-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді