КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011                                                                                           № 2/62

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тарасенко К.В.

суддів:             

при секретарі:            

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів на рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011 року ( повний текст складено 15.06.2011 року)  у справі 2/62 ( суддя Михайлюк С.І.)

за позовом            Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів

до                                 Приватного підприємця ОСОБА_1

про                               стягнення  1351,6 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів, звернулось  до Господарського суду  Чернігівської області із позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення  1351,6 грн.

    Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011 у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Чернігівської області, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011 року по справі № 2/62 скасувати, постановити нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги ПАТ «Чернігівгаз».

 Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без дослідження усіх істотних обставин справи, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського  суду Чернігівської області від 14.06.2011 року по справі №  2/62 – не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

          01.01.2008р. між ТОВ “Авентіс ЛТД” та відповідачем укладений договір на постачання природного газу, відповідно до якого в разі підтвердження ресурсу природного газу ПАТ «Чернігівгіз» (надалі - постачальник) згідно з цим договором зобов’язується передати у власність ФОП ОСОБА_1 (надалі - покупець), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі 12,00 тис. куб.м. відповідно до п.1.1. та п. 2.1 договору.

Згідно з умовами розділу 6 цього договору, перша оплата в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів газу  проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітній місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітнім.

За період квітень-серпень 2008р. позивач передав, а відповідач одержав газ на суму 4651,6грн., на що вказують підписані та скріплені печатками сторін  акти прийому-передачі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір  є  двостороннім,  якщо  правами  та  обов’язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено господарським судом м. Києва, відповідач не виконав зобов’язання по оплаті виконаних позивачем робіт з поставки природного газу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 351,60 грн.

03.07.2008р.  між ПП ОСОБА_1 та позивачем укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор (відповідач) відступає, а новий кредитор  (позивач) набуває право вимоги повернення переплати за природний газ станом на 01.06.2008р., сплаченої на рахунок ТОВ “Авентіс ЛТД” первісним кредитором. Право вимоги, що відступається  за цим договором, оцінене сторонами на загальну суму 2194,54грн.           Позивач звернувся до ТОВ “Авентіс ЛТД” з листом від 28.08.2008р. № 2/1032-4 про перерахування коштів відповідно до укладених договорів про відступлення права вимоги, у т.ч. й за договором з відповідачем.

          Згідно з поясненнями на відзив від 14.06.2011р. № 18/1658, наявними в матеріалах справи, довідкою від 01.06.2011р. № 18/1504 ТОВ “Авентіс ЛТД” не перерахувало на рахунок позивача по договору  про відступлення права вимоги від 03.07.2008р.  

          Пунктом 4.2. договору про відступлення права вимоги  новий кредитор зобов’язався зарахувати первісному кредитору суму переуступки в повному обсязі в рахунок погашення заборгованості за фактично спожиті обсяги природного газу в період з квітня 2008 року після перерахування ТОВ “Авентіс ЛТД” новому кредитору  суми переуступки.

Відступлення права вимоги, відповідно до положень ст. 512 ЦК України,  є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу (див. коментар до ст. 656 ЦК). Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним, тобто права по зобов'язанню переходять до нового кредитора без якогось зустрічного надання, такі відносини регулюються також нормами про дарування.          

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником  свого обов’язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника  перед кредитором.             Згідно з ст. 598 ч. 1 ЦК України  зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.  

          Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що  відповідач не може відповідати перед позивачем  за невиконання ТОВ “Авентіс  ЛТД” свого обов’язку, що також передбачено і п. 3.1. договору про відступлення права вимоги.  Зобов’язання відповідача щодо оплати за фактично спожиті обсяги природного газу в період з квітня 2008року  на суму 2194,54грн. припинилися з 03.07.2008р. Відповідно до п. 6.6. договір  про відступлення права вимоги  набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011 року у справі 2/62 – є законним та обґрунтованим.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105. ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів на рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011 року у справі 2/62  –  залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 14.06.2011 року у справі 2/62 – залишити без змін.  

3. Матеріали справи № 2/62 повернути до господарського суду Чернігівської області.

4. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді