КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2011 № 48/471
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1., дов. від 05.08.10,
від відповідача ОСОБА_2., дов. від 01.09.11,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.11 (підписане 21.07.11)
у справі №48/471 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо"
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" (далі – позивач, ПАТ "Ерсте Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" (далі – відповідач, ТОВ "Скорпіо"), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4687095,06 дол. США, що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку становить 37024770,00 грн., у тому числі:
заборгованість за кредитним договором №011-05/968 від 24.04.08 (зі змінами від 23.04.09, 16.10.09, 20.11.09 та 25.12.09) в сумі, еквівалентній 2986735,87 дол. США, що за курсом НБУ на 20.07.10 становить 23593122,66 грн.;
заборгованість за кредитним договором №012-05/969 від 24.04.08 (зі змінами від 10.09.08, 23.04.09, 16.10.09, 20.11.09 та 25.12.09) в сумі, еквівалентній 585730,66 дол. США, що за курсом НБУ на 20.07.10 становить 4626862,20 грн.;
заборгованість за кредитним договором №011-05/970 від 24.04.08 (зі змінами від 23.04.09, 16.10.09, 20.11.09 та 25.12.09) в сумі, еквівалентній 1114628,53 дол. США, що за курсом НБУ на 20.07.10 становить 8804785,15 грн..
Звернути стягнення на предмет застави за договором застави №010-05/956/5 від 16.10.09, тобто на рухоме майно, яким є товари в обігу – товари декору та посуд на суму 20000427,18 грн., що належить на праві приватної власності ТОВ "Скорпіо". Встановити спосіб реалізації рухомого майна, що є предметом застави, шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
23.09.10 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд першої інстанції стягнути заборгованість за спірними кредитними договорами у загальній сумі 4687095,06 дол. США, що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку становить 37024770,00 грн. у тому числі шляхом стягнення на предмет застави за договором застави №010-05/956/5 від 16.10.09.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.11 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4687095,06 дол. США, що еквівалентно 37361303,43 грн., 25500 грн. державного мита, 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Скорпіо" звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.11, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду за стягненням заборгованості в сумі 36012428,70 грн. тому, що постановою державного виконавця від 11.10.10 відкрито виконавче провадження №21839309 на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 24.03.08 загальною вартістю 25585970,00 грн.. Виконавче провадження перебуває на стадії реалізації предмета іпотеки.
Апелянт вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем за спірними кредитними договорами складає 4247590,38 дол. США, а не 4687095,06 дол. США.
Відповідач у скарзі зазначає, що позивач звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з поручителів відповідача за спірними кредитними договорами заборгованість в сумі 37024770,00 грн. На виконання рішення Печерського районного суду міста Києва відкрито виконавче провадження про стягнення солідарно з поручителів відповідача 37024770,00 грн. на користь ПАТ "Ерсте Банк".
Скаржник стверджує, що позивач, подаючи позови до ТОВ "Скорпіо", до поручителів товариства та, стягуючи на підставі виконавчого напису суми заборгованості за спірними кредитними договорами, намагається потрійно стягнути з відповідача 37024770,00 грн. боргу, що суперечить нормам матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.11 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.11, зобов'язано позивача надати відзив на апеляційну скаргу. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 18.08.11) відповідачу – 01.09.11, а позивачу – 06.09.11, долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.11 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Скорпіо" відкладено на 17.10.11 на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб’єктами від 17.10.11 №01-23/3/5 в зв’язку з обранням судді Гольцової Л.А. суддею Вищого господарського суду України до складу колегії суддів введено суддю Буравльова С.І.
17.10.11 у судовому засіданні представник відповідача на виконання ухвали суду від 21.09.11 надав письмові пояснення та розрахунок заборгованості по кредитних договорах перед ПАТ "Ерсте Банк", підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.11 скасувати.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, належним чином завірені копії рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.12.10 по справі №2-7401/10, постанов про відкриття виконавчих проваджень від 11.10.10 №21839309 та від 06.06.10 №27152519, виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_3 від 18.08.10 №1325 про звернення стягнення на предмет іпотеки; заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
24.04.08 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду №010-05/956 (далі – генеральна угода), відповідно до якої кредитор зобов’язався надавати позичальнику кредитні кошти як в національній валюті, так і в іноземних валютах, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди, які є невід'ємними частинами (п. 1.1 генеральної угоди).
Пунктами 1.2, 1.3 генеральної угоди визначено, що загальний розмір (ліміт) кредитної заборгованості позичальника за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати 4300000,00 доларів США. Кредитні кошти в рамках цієї угоди надаються на строки, встановлені окремими кредитними договорами, однак зазначені строки не можуть перевищувати 84 місяці, з моменту підписання цієї угоди сторонами. Кінцевий термін повернення кредитних коштів, наданих в рамках цієї угоди не може перевищувати 23.04.15.
Як вбачається з матеріалів справи 20.11.09 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до генеральної угоди, відповідно до якої погоджено доповнити її п. 1.4 в наступній редакції: "1.4. У разі необхідності капіталізації прострочених платежів за нарахованими відсотками, сума таких відсотків додається до суми фактичної заборгованості за кредитами, про що укладаються додаткові угоди до відповідних кредитних договорів, укладених в рамках генеральної кредитної угоди. Таке збільшення фактичної заборгованості за кредитами не супроводжується видачею кредитних коштів позичальникові та не потребує внесення змін до ліміту генеральної кредитної угоди".
Згідно з п. 2 додаткової угоди №3 сторонами погоджено внести зміни до п. 2.2 генеральної угоди і викласти його в наступній редакції: "2.2. Сторони встановлюють, що в рамках цієї генеральної кредитної угоди можуть надаватися кредити в доларах США в межах строку, встановленого п. 1.3 цієї угоди, в межах загального ліміту заборгованості, передбаченого п. 1.2 цієї угоди із сплатою відсотків та комісій за користування кредитом банку в розмірах, які будуть передбачені кожним окремим кредитним договором, що будуть укладатися в рамках цієї генеральної кредитної угоди. Відсотки будуть нараховуватися на суму виданого кредиту, виходячи з календарної кількості днів користування кредитом і повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця платіжним дорученням на відповідний рахунок доходів кредитора у тих валютах, в яких отримано кредитні кошти".
Матеріали справи свідчать, що на підставі генеральної угоди між сторонами були укладені кредитні договори: №011-05/968 (далі – кредитний договір 1), №012-05/969 (далі –кредитний договір 2) та №011-05/970 (далі - кредитний договір 3).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 кредитних договорів 1 та 3 кредитор, на положеннях та умовах цих договорів, відкриває позичальнику відновлювальні (револьверні) кредитні лінії у сумі 2700000,00 доларів США та у сумі 1000000,00 доларів США (ліміт кредитування), зі строком користування кредитними коштами (кредитними лініями) до 23.04.09, із сплатою 12 відсотків річних. Під терміном "відновлювальна (револьверна) кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту основної (позичкової) заборгованості за кредитом. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту на протязі дії кредитного договору. Кінцевий термін повернення кредитів позичальником 23.04.09.
Згідно із п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору 2 кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 600000,00 доларів США (ліміт кредитування), зі строком користування кредитними коштами (кредитною лінією) до 23.04.13, із сплатою 12 відсотків річних. Під терміном "невідновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії кредитного договору. Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 23.04.13.
Положеннями п.п. 3.1, 3.2 кредитних договорів встановлено, що кредитор надає позичальнику кредити на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Сторони встановлюють, що обчислення строку користування кредитними коштами, нарахування відсотків за договорами здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитами із розрахунку фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, відсотки за користування кредитами нараховуються на залишок заборгованості за кредитами починаючи з дня надання кредитів (часткового надання кредитів) до дня повного погашення заборгованості за кредитами включно.
За змістом п. 5.1 кредитних договорів кредитор зобов’язується на умовах цих договорів відкрити позичальнику позичкові рахунки та надавати з них позичальнику в безготівковій формі кредитні кошти в межах лімітів відкритих кредитних ліній за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цими договорами. Кредитні кошти надаються кредитором на підставі письмової заяви позичальника шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок позичальника №26009563 в ВАТ "Ерсте Банк" МФО 380009.
Відповідно до п. 6.1 кредитних договорів 1, 3 позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорах цілі і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цими договорами. Відсотки за кредити позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при поверненні кредитів. Основна заборгованість за кредитами (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіків погашення заборгованості (додатки №1 до цих договорів), а у випадку, якщо такі не були укладені –не пізніше останніх днів користування кредитними коштами, зазначеними в п. 1.2 цих договорів.
Згідно із п. 6.1 кредитного договору 2 в редакції додаткової угоди №1 до кредитного договору 2 від 10.09.08 позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредити позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при поверненні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток №1 до цього договору).
Додатком №1 до кредитного договору 2 сторонами погоджено графік погашення заборгованості за кредитним договором 2.
З п. 7.5 кредитних договорів з урахуванням додаткових угод №3 до кредитних договорів 1, 3 від 20.11.09 та додаткової угоди №4 до кредитного договору 2 вбачається, що кредитор має право негайно обмежити надання кредитів за відкритими кредитними лініями або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитами або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитами та штрафні санкції, зокрема, у випадку невиконання позичальником п. 6.1 даних договорів.
Відповідно до п. 9.1 кредитних договорів договори набувають чинності з дати їх укладання та діють до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитами (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитами, штрафів та пені).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитних договорів позивачем у період з 25.04.08 по 15.05.08 було надано відповідачу кредити на загальну суму 4298000,00 доларів США, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку відповідача.
Положеннями п. 1 додаткової угоди №3 до кредитних договорів 1, 3 від 20.11.09 та додаткової угоди №4 до кредитного договору 2 від 20.11.09 встановлено, що на підставі цих додаткових угод фактична заборгованість за кредитами (2700000,00 доларів США за кредитним договором 1, 500000,00 доларів США за кредитним договором 2 та 998000,00 доларів США за кредитним договором 3 станом на дату підписання даних додаткових угод) збільшується на суми прострочених платежів за відсотками (на 162443,85 доларів США за кредитним договором 1, на 34401,15 доларів США за кредитним договором 2 та на 576172,78 доларів США за кредитним договором 3 станом на дату підписання даних додаткових угод) та становить: 2862334,85 доларів США за кредитним договором 1, 554401,15 доларів США за кредитним договором 2 та 1055672,78 доларів США за кредитним договором 3. Таке збільшення проводиться шляхом приєднання суми прострочених платежів за відсотками до заборгованості за кредитами та не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.
Пунктом 2 додаткової угоди №3 до кредитних договорів 1, 3 від 20.11.09 та додаткової угоди №4 до кредитного договору 2 від 20.11.09 встановлено, що сторони домовились на період з дати підписання цих додаткових угод по 23.04.10 (кредитні договори 1, 3) та по 23.04.13 (кредитний договір 2) включно встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні 11,2 відсотка річних.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди №3 до кредитних договорів 1, 3 від 20.11.09 сторони домовились змінити режим кредитної лінії за договорами з відновлювальної на невідновлювальну. У разі часткового або повного погашення кредитів позичальник не може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту.
Пунктом 4 додаткової угоди №3 до кредитного договору 1 від 20.11.09 сторонами погоджено внести зміни до п. 1.2 договору і викласти його в наступній редакції: "1.2. Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 23.04.2010 р. Позичальник зобов’язується погасити основну суму заборгованості за кредитом згідно цього договору за наступним графіком: до 31.12.09 – 640000,00 доларів США; до 30.01.10 – 140000,00 доларів США; до 23.04.10 – 2082443,85 доларів США".
У відповідності до п. 4 додаткової угоди №3 до кредитного договору 3 від 20.11.09 сторонами погоджено внести зміни до п. 1.2 договору і викласти його в наступній редакції: "1.2. Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 23.04.2010 р.".
Пунктом 3 додаткової угоди №4 до кредитного договору 2 від 20.11.09 погоджено внести зміни до п. 6.1 договору і викласти його в наступній редакції: "6.1. Використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредити позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при поверненні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником за наступним графіком: до 27.12.09 – 120000,00 доларів США; до 27.12.10 – 120000,00 доларів США; до 27.12.11 – 120000,00 доларів США; до 27.12.12 – 120000,00 доларів США; до 23.04.13 – 74401,15 доларів США".
У матеріалах справи наявні листи ПАТ "Ерсте Банк" від 27.04.09 №34.К.1/395/1 та від 19.04.10 №6.9.8.1.0/1536 до ТОВ "Скорпіо", якими банк звертався з вимогою погасити заборгованість за наданими кредитами, нарахованими відсотками за користування ними та достроково повернути надані кредити.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено (далі – ГК України), що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Матеріали справи свідчать про належне виконання ПАТ "Ерсте Банк" своїх зобов’язань за кредитними договорами та надання відповідачу кредитів на загальну суму 4298000,00 доларів США, часткове повернення відповідачем кредитів та часткову сплату відсотків, існування заборгованості відповідача по поверненню кредитів у сумі 4439817,78 доларів США та прострочення по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у період 30.12.09 по 17.09.10 у загальній сумі 247277,28 доларів США, тому позивач правомірно скористався своїм правом та згідно п. 7.5 кредитних договорів направив на адресу відповідача лист від 19.04.10 №6.9.8.1.0/1536 з вимогою достроково повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки за користування ними.
Строк повернення кредитів за кредитними договорами 1 та 3 настав 23.04.10, а за кредитним договором 2 – в момент одержання листа позивача від 19.04.10 №6.9.8.1.0/1536 - 24.04.10.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має грошове зобов’язання по сплаті на користь позивача заборгованості по поверненню кредитів у сумі 4439817,78 доларів США та сплаті відсотків у сумі 247277,28 доларів США на підставі кредитних договорів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доводи апелянта, що сума боргу є меншою, не приймаються колегією суддів до уваги тому, що чинним законодавством не передбачено обмежень на звернення до суду в разі ініціювання заставодержателем звернення стягнення на предмет застави та до солідарних боржників.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ПАТ "Ерсте Банк" про стягнення з ТОВ "Скорпіо" заборгованості у сумі 4687095,06 доларів США, що еквівалентно 37361303,43 грн., правомірно задоволені судом першої інстанції.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині стягнення 15662732,00 грн. залишається без задоволення, оскільки перегляд рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції здійснюється на дату його прийняття.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.11 у справі №48/471 - без змін.
2. Матеріали справи №48/471 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді
19.10.11 (відправлено)
- Номер:
- Опис: про стягнення 363 233,52 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 48/471
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Рябуха В.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.12.2009
- Дата етапу: 01.04.2013