КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2011 № 30/165
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1, дов. від 28.03.11 №10200/137, від відповідача ОСОБА_2, дов. від 06.07.11 №267,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.11 (підписане 25.08.11)
у справі №30/165 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"
третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні позивача Фізична особа ОСОБА_5
про стягнення 22216,10 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі – позивач, ПАТ "Креді Агріколь Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (далі – відповідач, ВАТ СК "Нова"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_5 (далі – третя особа, ОСОБА_5) про стягнення 22216,10 грн., з яких 18003,83 грн. інфляційних втрат та 4212,27 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.11 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 18003,83 грн. інфляційних втрат, 4212,27 грн. 3% річних, 15,56 грн. витрат, пов’язаних з отриманням витягу з ЄДРПОУ, 222,16 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.11 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що за договором страхування від 06.02.07 №47/710047 кредитором є ОСОБА_5, а не вигодонабувач (позивач), тому ПАТ "Креді Агріколь Банк" має право лише на отримання суми страхової виплати, але ніяк не право отримання суми інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.11 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 17.10.11.
Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб’єктами від 17.10.11 №01-23/3/4 в зв’язку з обранням судді Гольцової Л.А. суддею Вищого господарського суду України до складу колегії суддів введено суддю Вербицьку О.В.
У судовому засіданні 17.10.11 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.11 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
06.02.07 між ОСОБА_5 та АТ "Індекс-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк") укладено кредитний договір №47/710047 (далі – кредитний договір), відповідно до якого ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 59400,00 грн. для покупки авто строком на 60 місяців з 06.02.07 по 05.02.12.
Згідно п. 1.3 кредитного договору як забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат позичальник в день укладення цього договору укладає договір застави автотранспортного засобу.
Пунктом 3.3.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний застрахувати майно, що буде передано в заставу, в повному обсязі в страховій компанії СК “Нова”.
Згідно п. 1.1 договору застави автотранспортного засобу від 06.02.07 (далі – договір застави), цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору від 06.02.07 №47/710047.
В п. 1.2 договору застави зазначено, що в забезпечення виконання зобов’язань, вказаних у п. 1.1 цього договору, заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу таке майно: автомобіль марки Chevrolet, модель Aveo, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама), тип ТЗ – легковий седан, кольору синього, реєстраційний № НОМЕР_1, що зареєстрований 30.01.07. УДАІ ГУМВС України в м. Києві, і належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2, виданого 30.01.07. УДАІ ГУМВС України в м. Києві (далі - авто).
06.02.07 між ВАТ СК «Нова» та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №496 (далі – договір страхування), яким застраховано авто від страхових ризиків: ДТП, ПДТО, ІВП, викрадення на страхову суму 59400,00 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору страхування, вигодонабувачем при настанні страхових випадків за ризиками КАСКО є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк».
26.09.07 внаслідок ДТП було пошкоджено застраховане авто.
12.11.07 відповідач листом №6009 проінформував позивача, що сума збитку завдана авто та розмір страхового відшкодування складає 49325,56 грн.
14.11.07 позивачем направлено відповідачу лист №76/2504-1 щодо виплати страхового відшкодування по даному страховому випадку, який відповідач залишив без відповіді та задоволення.
01.07.08 позивач надіслав відповідачу лист-претензію №24/1 щодо виплати страхового відшкодування по даному страховому випадку.
Листом від 23.07.08 №4614/0/3-08 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. Підставою відмови вказано порушення експлуатації застрахованого ТЗ.
Вважаючи відмову неправомірною, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення 49325,56 грн. страхового відшкодування.
16.12.10 рішенням Господарського суду міста Києва у справі 14/327, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.11, встановлено, що нормами ст.991 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст. 26 Закону України “Про страхування” та умовами договору страхування не передбачено такої підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, як порушення експлуатації застрахованим ТЗ, в зв’язку з чим суд визнав відмову відповідача від виплати позивачу страхового відшкодування в сумі 49325,56 грн. неправомірною та задовольнив позов ПАТ "Креді Агріколь Банк" про стягнення 49325,56 грн. страхового відшкодування.
У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Станом на 18.08.11 рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.10 у справі №14/327 набрало законної сили, встановлені у ньому факти мають обов’язкову силу для вирішення даної справи.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ СК "Нова" виконало рішення місцевого господарського суду та перерахувало позивачу 49325,56 грн. суми страхового відшкодування лише 27.05.11, що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.11 №0004775.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов’язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості (ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.08 № 01-8/685).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував 18003,83 грн. інфляційних втрат та 4212,27 грн. 3% річних на суму боргу 49325,56 грн. від дати відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування - з 23.07.08 (лист відповідача від 23.07.08 № 4614/0/3-08) по 27.05.11 (погашення заборгованості).
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає їх правильними, оскільки вони вирахувані із зазначенням періоду нарахування штрафних санкцій та на підставі формули, визначеної чинним законодавством.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про задоволення вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних з ВАТ СК "Нова".
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.11 у справі №30/165 - без змін.
2. Матеріали справи №30/165 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді
19.10.11 (відправлено)