КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2011 № 05-5-37/10391
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів:
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»: представник – ОСОБА_1. – за довіреністю,
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробетон»: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», м. Київ
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви
у справі № 05-5-37/10391 (суддя Гавриловська І.О.)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробетон», м. Київ
про стягнення 125 410,00 грн. збитків,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробетон» про стягнення 125 410,00 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. №05-5-37/10391 зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробетон» про стягнення 125 410,00 грн. збитків повернута позивачеві без розгляду на дооформлення на підставі п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати а справу повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті зустрічної позовної заяви з посиланням на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем за зустрічним позовом було долучено докази сплати державного мита – квитанцію №N11VX36717 від 05.09.2011 р. на суму 1254,10 грн. та докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення – квитанцію №N11VX36498 від 05.09.2011 р. на суму 236,00 грн., зазначає, що чинне законодавство не передбачає необхідності надання доказів додаткових повноважень у особи на оплату платежів від імені юридичної особи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробетон» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить оскаржувану ухвалу скасувати, додатково зазначив, що довіреність на ім’я ОСОБА_2., який сплачував судові витрати від імені позивача за зустрічним позовом була в матеріалах справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробетон» не скористалось наданим йому правом на участь свого представника в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомило, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Неявка представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробетон» в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.
Повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» місцевий господарський суд послався на п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Так в оскаржуваній ухвалі зазначено, що до зустрічної позовної заяви не додано належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заявником в обгрунтування сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу надано суду квитанції №N11VX36717 від 05.09.2011 р. та №N11VX36498 від 05.09.2011 р. відповідно, в яких платником є ТОВ «МСБУД» через ОСОБА_2 проте до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2. здійснювати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, зроблений з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р. передбачено, що державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.
Як вбачається з зустрічної позовної заяви, ТОВ «МСБУД» звернулось до господарського суду з позовом майнового характеру.
Пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачено, що із заяв майнового характеру що подаються до господарських судів державне мито встановлюється в розмірі відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ціна зустрічного позову встановлена в розмірі 125 410,00 грн.
ТОВ «МСБУД» було долучено до зустрічної позовної заяви квитанцію №N11VX36717 від 05.09.2011 р про сплату державного мита розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ «МСБУД» в розмірі 1254,10 грн., тобто, ТОВ «МСБУД» було долучено доказ сплати державного мита в розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. N 15 передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.
Таким чином, чинне законодавство не передбачає необхідності надання доказів додаткових повноважень у особи на оплату платежів від імені юридичної особи, як доказ сплати державного мита за подання позовної заяви.
Отже вбачається, що ТОВ «МСБУД» було надано до зустрічної позовної заяви належний та допустимий доказ сплати державного мита за подання зустрічної позовної заяви.
Статтею 47-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. N 1258.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що за зустрічну позовну заяву, а також за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору, витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. із наступними змінами і доповненнями встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарських справ у розмірі 236,00 грн.
Пунктом 15 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ передбачено, що документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає необхідності надання доказів додаткових повноважень у особи на оплату платежів від імені юридичної особи, як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарської справи є квитанція банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж.
ТОВ «МСБУД» було долучено до зустрічної позовної заяви квитанцію № N11VX36498 від 05.09.2011 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ «МСБУД» на суму 236,00 грн.
Тобто ТОВ «МСБУД» було надано до зустрічної позовної заяви належний доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Крім того позивачем за зустрічним позовом до апеляційного господарського суду надана довіреність на ім’я ОСОБА_2. від 31.08.2011 р., згідно якої Бондаренку Я.М. окрім іншого надано право сплачувати за довірителя державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Разом з тим, відповідно до приписів п. п. 4 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України підставою повернення позовної заяви є лише відсутність доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином посилання місцевого господарського суду на неналежність доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення через відсутність доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2. здійснювати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» оплату судових витрат не є підставою для повернення позовної заяви.
Окрім цього у разі виникнення сумнівів щодо повноважень ОСОБА_2. здійснювати оплату судових витрат суд може і повинен згідно з п. 4 ст. 65 ГПК витребувати від сторони, яка подала зустрічну позовну заяву, відповідні докази наявності таких повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про поверенння позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. у справі № 05-5-37/10391 скасувати.
3. Справу передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді