КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011                                                                                           № 34/263

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової  Л.Г.

суддів:             

при секретарі:            

За участю представників:

від прокуратури – ОСОБА_1 – довіреність №5195вих від 15.09.2011

від позивача 1 – ОСОБА_2 – довіреність №2060 від 05.10.2009;

від позивача 2 – не з’явився;

від відповідача  – ОСОБА_3, довіреність №б/н від 10.01.2011;

від третьої особи – ОСОБА_4 – довіреність №323 від 31.01.2011;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі”

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011

у справі № 34/263 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі:

1.          Національного банку України

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі”

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк”

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України (далі – позивач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі – позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” (далі – відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №355/Zквіп-06 від 11.12.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3778 (далі –Іпотечний договір №1), а саме: земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1008 га, кадастровий номер: 8000000000:69:159:0011; та за іпотечним договором №355/Zквіп-06-1 від 11.12.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №3780 (далі –Іпотечний договір №2), а саме: жилий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 424,00 кв.м., нежитловою площею 504,4 кв.м., загальною площею 928,4 кв.м. для задоволення вимог Банку за кредитним договором №355/КВ-06 (в іноземній валюті) від 08.12.2006 (далі –Кредитний договір) у розмірі 26 420 595,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк” звернулося до суду першої інстанції з позовною заявою, відповідно до якої просило визнати її як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 34/263 та  стягнути з відповідача на її користь заборгованість за Кредитним договором у сумі 27001135,43 грн., з яких:

1) 1093084,26 євро, з них:

- 908085 євро – за простроченим кредитом;

- 179800,97 євро – за простроченими відсотками;

- 5198,29 євро – пені за несвоєчасне погашення відсотків, що разом в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.09.2010 становить –10999909,13 грн.;

2) 1953122,35 дол. США, з них:

- 1600000 дол. США – за простроченим кредитом;

- 343199,97 дол. США – за простроченими відсотками;

- 9922,38 дол. США – пені за несвоєчасне погашення відсотків, що разом в гривневому еквіваленті становить 15445682,17 грн.

3) 555544,13 грн. – простроченої комісії за управління кредитом та нарахована пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором, права кредитора за яким перейшли до Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” згідно з договором про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” від 30.06.2010 (зареєстрований за № 2258 від 30 червня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_6).

Як вбачається з матеріалів справи 01.11.2010 від Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 27001135,43 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 1, а саме: земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1008 га, кадастровий номер: 8000000000:69:159:0011, та за Іпотечним договором №2, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 424,00 кв.м., нежитловою площею 504,4 кв.м., загальною площею 928,4 кв.м.

Вищезазначена заява була прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

08.06.2011 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” надійшла заява про уточнення позовних вимог, в порядку статті 22 ГПК України, відповідно до якої Банк просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” заборгованість за Кредитним договором в розмірі 31744105,49 грн. , яка складається з:

- заборгованості за кредитом в доларах США  – 1600000 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 дол. США = 7,9735 грн.) складає 12757600 грн.;

-          заборгованості за нарахованими  процентами в доларах США складає – 497466,63 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 дол. США = 7,9735 грн.) складає 3966550,17 грн.;

-          пені за несвоєчасне  погашення процентів в доларах США – 34030,12 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 складає 271339,16 грн.;

- комісії передбачена кредитним договором – 693186,27 грн.;

-          пені за несвоєчасне погашення комісії – 48204,71 грн.

-          заборгованості за кредитом в євро  – 908085 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 євро = 11,638121 грн.) складає 10568403,11 грн.;

-          заборгованості за нарахованими  процентами в євро складає – 260620,56 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 євро = 11,638121 грн.) складає 3033133,61 грн.;

-          пені за несвоєчасне погашення процентів в євро становить – 17828,23, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 євро = 11,638121 грн.) складає 207487,10 грн.;

-          комісії передбаченої кредитним договором – 188359,90 грн.;

-          пеня за несвоєчасне погашення комісії – 9841,46 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 1, а саме: земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1008 га, та за Іпотечним договором №2, а саме: жилий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 424,00 кв.м., нежитловою площею 504,4 кв.м., загальною площею 928,4 кв.м.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 у задоволенні позову заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” відмовлено. Позов Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії №355/КВ-06 від 08.12.2006, з урахуванням додаткових угод до нього у сумі 31604085 грн., з яких:  заборгованість за кредитом в доларах США  – 1600000 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 дол. США = 7,9735 грн.) складає 12757600 грн.;  заборгованість за нарахованими  процентами в доларах США складає – 497466,63 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 (1 дол. США = 7,9735 грн.) складає 3966550,17 грн.; пеня за несвоєчасне  погашення процентів в доларах США – 34030,12 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2011 складає 271339,16 грн.; комісія передбачена кредитним договором – 693186,27 грн.; пеня за несвоєчасне погашення комісії становить – 48204,71 грн. заборгованість за кредитом в євро  – 908085 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 15.06.2011 (1 євро = 11,520113 грн.) складає 10461241,81 грн.; заборгованість за нарахованими  процентами в євро складає – 260620,56, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 15.06.2011 (1 євро = 11,520113 грн.) складає 3002378,30 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів в євро становить – 17828,23, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 15.06.2011 (1 євро = 11,520113 грн.) складає 205383,22 грн.; комісія передбачена кредитним договором – 188359,90 грн.; пеня за несвоєчасне погашення комісії становить – 9841,46 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за: 1) Іпотечним договором №355/Zквіп-06 від 11.12.2006, що був посвідчений у той же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №305, а саме: земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1008 га, 2) Іпотечним договором №355/Zквіп-06-1 від 11.12.2005, що був посвідчений у той же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №3781, а саме: жилий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 424,00 кв.м., нежитловою площею 504,4 кв.м., загальною площею 928,4 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Встановлено  початкову ціну на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1008 га у розмірі, що передбачений договором іпотеки, а саме – 2020000 грн. Встановлено початкову ціну на нерухоме майно, а саме: жилий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 424,00 кв.м., нежитловою площею 504,4 кв.м., загальною площею 928,4 кв.м. у розмірі, що передбачений договором іпотеки, а саме –16680000 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.  

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Тіволі” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій  просило  рішення Господарського суду міста Києва  від 15.06.2011 у справі №34/263 скасувати повністю. Позов прокурора та Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” залишити без розгляду повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромтехноогія” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.09.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 у зв’язку з зайнятістю судді Іваненко Я.Л. в розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у даній справі було доручено  колегії у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів, Тищенко О.В., Чорної Л.В.

Через відділ документального забезпечення від Національного банку України надійшли письмові пояснення по справі, у яких останній вимоги апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

В судове засідання 06.09.2011 з’явились представники прокуратури, позивача 1 та третьої особи.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” у судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, у якому  вимоги апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Судове засідання 06.09.2011 було відкладено на підставі статті 77 ГПК України на 05.10.2011.

05.10.2011 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” надійшла заява про відвід колегії суддів.

В обґрунтування наведеної заяви відповідач зазначив, що колегія суддів у складі: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Чорна Л.В., Тищенко О.В. не можуть здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 і підлягає відводу, оскільки на думку відповідача колегія необ’єктивно та упереджено веде розгляд справи № 34/263.

Відповідно до статті 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

Розглянувши подану заяву про відвід, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність обставин, на які посилається відповідач, щодо упередженості та необ’єктивності ведення розгляду справи та необґрунтованість заяви про відвід, оскільки представник відповідача жодного разу при розгляді апеляційної скарги участі в судових засіданнях не приймав. Крім того, наведені доводи жодними доказами відповідачем не підтверджено.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів, у зв’язку з чим в її задоволенні слід відмовлено.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіволі”було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.10.2011 представником прокуратури були подані письмові пояснення, у яких останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” без задоволення.

Розгляд справи було відкладено на 12.10.2011.

В судове засідання 12.10.2011 з’явилися представники прокуратури, позивача 1, відповідача та третьої особи.

Позивач 2 був належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не забезпечив явку в судове засідання 12.10.2011 своїх представників.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, позов прокурора та Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” залишити без розгляду повністю.

Представник прокуратури в судовому засіданні просив відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду у даній справі залишити без змін.

Представник позивача 1, також, заперечив вимоги апеляційної скарги відповідача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив залишити рішення без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

8 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіволі” (Позичальник), було укладено Кредитний договір, за умовами якого, з урахуванням додаткового договору №5 від 13.02.2009 до Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит в грошовій формі (далі – Кредит) на наступних умовах:

-  сума Кредиту: 1600000 дол. США, 908085 євро.

-  кінцева дата повернення Кредиту: 07.12.2013;

- мета використання Кредиту: фінансування будівництва об’єкту за адресою: вул. Польова, 61А у Солом’янському районі м. Києва та фінансування витрат, пов’язаних з підготовкою до будівництва за адресою: вул. Польова, 63-65 у Солом’янському районі м. Києва;    

-  процента ставка: 13% річних у доларах США, 12% річних у євро;

-  комісія за підготовку та оформлення договору –150 грн., в т.ч. ПДВ 25 грн.;

- щомісячна комісія за управління кредитом (без ПДВ): у доларах США – із розрахунку 0,0056% за кожний день від фактичний суми заборгованості за траншами, наданими Позичальнику у доларах США;  у євро – із розрахунку 0,0056% за кожний день від фактичної суми заборгованості за траншами, наданими Позичальнику у євро;

- сплата комісій проводитися у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати.

Згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються за період з дня надання Кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту.

Комісія за управління кредитом нараховується в розмірі, передбаченому пунктом 1.1 цього договору, щомісячно протягом періоду кредитування.

Відповідно до пункту 4.3 Кредитного договору нарахування процентів Банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення Кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.

Нарахування Банком комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно 28 числа поточного місяця та у день остаточного повернення Кредиту.

Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні.

Сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок:

-          у доларах США №2088701302073 в ТОВ «Укрпромбанк», код Банку в системі електронних платежів (МФО) 321228;

-          у євро №2088701302073 в ТОВ «Укрпромбанк», код Банку  в системі електронних платежів (МФО) 321228.

Сплата Позичальником комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №3578990739 в ТОВ «Укрпромбанк», код Банку в системі електронних платежів (МФО) 321 228.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів та/або комісії за управління кредитом, сума несплачених в строк процентів, комісії за управління кредитом вважається простроченою, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості за процентами, комісії за управління кредитом Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у пункті 5.2.7 цього договору.

Проценти, комісії за управління кредитом, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням Кредиту (пункт 4.4 Кредитного договору).

Пунктом 4.6 Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту Позичальник сплачує у строки, передбачені пунктом 4.4 цього договору,  проценти з розрахунку 17% річних у доларах США, 16% річних у євро, що нараховуються на суму простроченої заборгованості за дати її виникнення до дати її повного погашення.

Згідно з пунктом 5.1.1 Кредитного договору Банк зобов’язаний відкрити Позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за Кредитом, рахунок для нарахування та сплати процентів та рахунки для сплати комісій.

Судовою колегією встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” було виконано свої договірні зобов’язання у повному обсязі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями та випискою з особистого рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі”.

 За умовами Кредитного договору, повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений – не пізніше кінцевої дати повернення Кредиту, передбаченої пунктом 1.1 цього договору.

Як було зазначено, у випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення Кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за Кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за Кредитом.

У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості за Кредитом, Банк починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у пункті 5.27 цього договору.

Відповідно до пункту 9.2 Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків. Завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов цього договору та/або договорів, укладених в забезпечення виконання Позичальником зобов’язань (договорів забезпечення) за цим договором, а Позичальник зобов’язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов’язання Позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку у Товаристві з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, зокрема у разі порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 6.1.3 Кредитного договору Позичальник зобов’язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити усі нараховані процентів, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі ніші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених пунктами 9.1, 9.2 цього договору. Невиконання Позичальником зобов’язань, передбачених цим пунктом є підставою для здійснення Банком договірного списання суми заборгованості Позичальника за цим договором та/або для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за цим договором.

У зв’язку з порушенням відповідачем пунктів 1.1, 6.1.1, 6.12 Кредитного договору –строків погашення кредиту, процентів та комісій за Кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” звернулося до відповідача з вимогою за №1464 від 28.01.2010, якою у відповідності до статті 35 Закону України „Про іпотеку” вимагав виконати основне зобов’язання – сплатити борг в сумі 26524332,68 грн., який виник згідно Кредитного договору, в термін протягом 30 днів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”.

Проте, відповідач, отримавши вказану вимогу Банку 05.02.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за №7336382, не виконав свого зобов’язання.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку стосовно не прийняття заперечень відповідача в тій частині, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як поручителі за договорами порук №355/Zпор-09-1 від 11.09.2009 та №355/Zпор-09 від 11.09.2009 частково погасили заборгованість Товариства за Кредитним договором у сумі 200 000 грн. за рахунок коштів, що знаходились на депозитних рахунках, згідно з договором банківського вкладу №1039/03088581000240001 від 13.02.2009 та №1039/0308483010035001 від 13.02.2009, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Пунктом 4.5 Кредитного договору, з урахуванням додаткового договору №5 від 13.02.2009 визначено, що при надходження від Позичальника та/або його поручителів (заставодавців, гарантів, інших осіб, згідно з вимогами чинного законодавства України) коштів на сплату заборгованості за Кредитом за наявності простроченої заборгованості, у відповідності до умов цього договору, Банк має право самостійно направляти кошти на погашення заборгованості Позичальника у черговості, що передбачена пунктом 6.1.4 цього договору.

Згідно з пунктом 6.1.4 Кредитного договору Позичальник зобов’язаний грошові кошти на виконання зобов’язань, передбачених цим договором, спрямовувати в наступній черговості:

1)          на сплату прострочених процентів за користування Кредитом;

2)          на сплату прострочених комісій;

3)          на сплату простроченої заборгованості по Кредиту;

4)          на сплату нарахованих процентів за користування Кредитом;

5)          на сплату нарахованих комісій;

6)          на сплату строкової заборгованості по Кредиту;

7)          на сплату штрафних санкцій;

8)          на сплату інших платежів за цим договором.

Статтею 599 ЦК України визначено, що  зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1). 

Заборгованість Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” за Кредитним договором не погасило, доказів погашення заборгованості за Кредитним договором третіми особами або погашення заборгованості за рахунок майна суду матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що постановою Правління НБУ від 21.01.2010 № 19 „Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, була відкликана банківська ліцензія та ініційована процедура ліквідації Банку, а також призначено Ліквідатором Банку службовця НБУ Раєвського К.Є.

30 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк” та Національним банком України, керуючись положеннями статті 92 та 95 Закону України „Про банки і банківську діяльність” та глави 14 розділу VI Постанови Правління Національного банку України № 369 „Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” від 28.08.2001, з урахуванням вимог пункту 6.13. Порядку відчуження майна (активів) Банку, переданого в забезпечення Національного банку України за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами, з одночасним передаванням його зобов'язань за цими кредитами, погодженого Постановою Правління Національного банку України № 200 від 15.05.2010, а також з огляду на прийняття Конкурсною комісією рішення про визнання Дельта Банку переможцем Конкурсу з передачі Активів та Кредитних зобов'язань Банку (відповідача) (Протокол від 21.05.2010) та погодження цього рішення Правлінням Національного банку України (Постанова № 265/БТ від 08.06.2010) було укладено договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (зареєстрований за № 2258 від 30 червня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_6) (далі – Договір), щодо відносин з переведення на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” боргу за Кредитними зобов’язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” перед Національним банком України та з передачі Активів Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, а також відступленні прав вимоги, які входять до складу Активів Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (Банк), на користь переможця конкурсу – Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (Дельта Банк).

Під „Активами Банку” розуміються накопичені протягом діяльності Банку ресурси, які в майбутньому приносять економічну вигоду і призводять до припливу грошових коштів у банківську установу, а саме кредити, надані Банком, та забезпечення за ними, що знаходяться в заставі у Національного банку і забезпечують виконання Банком зобов'язань по поверненню кредитів рефінансування та стабілізаційних кредитів, наданих Національним банком. До Активів Банку належать Земельні Ділянки, майнові права вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, укладеними з Боржниками, включаючи проценти, неустойки та комісійні винагороди, що будуть сплачені за користування кредитами згідно з умовами відповідних договорів починаючи з настання терміну передачі Кредитних Зобов'язань, передбаченого пунктом 8.1. цього Договору, а також Облігації, включаючи будь-які права грошової вимоги Банку до емітента таких облігацій (зокрема права на отримання сум купонних платежів, у тому числі за період до укладення цього Договору), на загальну суму, еквівалентну сумі Кредитних Зобов'язань відповідно до Додатку № 1 за оціночною ринковою вартістю, погодженою Національним банком (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору Банк передав (відступив) Дельта Банку права вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами (договорами застави (іпотеки), поруки), укладені Банком з Боржниками, права вимоги за якими передані в заставу НБУ і забезпечують виконання Банком Кредитних зобов’язань перед НБУ, та підлягають передачі. Перелік Кредитних та Забезпечувальних Договорів наведений в додатку №2 (пункт 1.7 Договору), що забезпечують виконання Кредитних зобов’язань перед НБУ, внаслідок чого Дельта Банк замінює Банк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях.

З Договору вбачається, що серед інших зобов’язань Банком було передано Дельта Банку право вимоги заборгованості за Кредитним договором, що є предметом розглядуваного спору.

Правомірність укладеного Договору про передачу активів та кредитних зобов’язань №2258 від 30.06.2010 підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі №22/486 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк”, Національного банку України про визнання договору № 2258 від 30.06.2010 недійсним, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду у цій же справі від 06.04.2011.

 Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов’язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

При зміні кредитора у зобов’язання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” є договором про відступлення права вимоги за Кредитним договором та відповідає вимогам вищезазначених норм ЦК України.

Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Таким чином, Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк” набуло всіх прав Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” як кредитора за Кредитним договором заборгованість за яким є предметом розглядуваного спору, та є належним стягувачем заборгованості за Кредитним договором.

В той же час, з моменту укладення Договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” втратило право звернення до Товариства з вимогою виконання зобов’язань за Кредитним договором, отже позовні вимоги Прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення заборгованості за Кредитним договором на користь Банку не підлягають задоволенню.

 Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судовою колегією встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Тіволі” у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконало.

Факт наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором у сумі 1600000 дол. США та 908085 євро – за кредитом, 497466,63 дол. США та 260620,56 євро за відсотками за користування кредитними коштами, нарахованими за період з 01.07.2010 до 07.06.2011, належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Судом першої інстанції вірно враховане положення пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 „Про судове рішення у цивільній справі” та зазначено, що станом на 15.06.2011 заборгованість в сумі 2097 466,63 дол. США та 1168705,56 євро за офіційним курсом НБУ (7,9735 грн. за 100 доларів США та 11,520113 за 100 євро) на цю дату складає 16724150,17 грн. та 13463620,11 грн. відповідно.

Разом з тим, враховуючи той факт, що заявлена позивачем сума до стягнення в євро розрахована по курсу 11,638121 грн. за 100 євро (в більшому розмірі ніж на дату винесення рішення), суд першої інстанції вірно задовольнив вимоги позивача у сумі зазначеній вище, тобто по курсу НБУ 11,520113 за 1 євро станом 15.06.2011.

Вимоги Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк” про стягнення з Товариства на його користь 693186,27 грн. комісії, за кредитом наданим в доларах США та 188359,90 грн. комісії за кредитом, наданим в євро є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Як встановлено судовою колегією Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк” просило стягнути з відповідача пеню у сумі:

-          34030,12 дол. США – пеня за несвоєчасне погашення процентів в доларах США, що за курсом НБУ станом на 07.06.2011 становить 271339,16 грн.;

-          48204,71 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії (по кредиту наданому в доларах США);

-          17828,23 євро – пеня за несвоєчасне погашення процентів в євро, що за курсом НБУ станом на 07.06.2011 становить 207487,10 грн.;

-          9841,46 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії (по кредиту наданому в євро).

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” про стягнення пені визнається судовою колегією обґрунтованими у сумі:

-          34030,12 дол. США – пеня за несвоєчасне погашення процентів в доларах США, що за курсом НБУ станом на 07.06.2011 становить 271339,16 грн.;

-          48204,71 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії (по кредиту наданому в доларах США);

-          17828,23 євро – пеня за несвоєчасне погашення процентів в євро, що за курсом НБУ станом на 15.06.2011 становить 205383,22 грн.;

-          9841,46 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісії (по кредиту наданому в євро).

 11.12.2006 між Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тіволі” (Іпотекодавець) було укладено Іпотечні договори №1, №2, які забезпечують вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов’язаний Іпотекодержателю до 07.12.2013 включно, у порядку, строки та на умовах, встановлених Кредитним договором повернути кредит, отриманий в межах невідновлювальної мультивалюної кредитної лінії з лімітом кредитування 1600000 дол. США та 908085 євро, у відповідності до графіку зменшення ліміту кредитування, визначеного у пункті 4.1.1 Кредитного договору, сплатити проценти за користування ним у розмірі 13% за користування кредитом, отриманим в доларах США, 12% річних за користування кредитом, отриманим в євро, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

За умовами Іпотечного договору №1, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме:

-          земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1. Земельна ділянка має площу 0,1008 га. Цільове призначення Предмету іпотеки – будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:69:159:0011. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії КВ №138104, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.12.2005, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2005, посвідченого ОСОБА_9, державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори 07.09.2005 за №9-1254.

 За умовами Іпотечного договору №2, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень до нього від 30.01.2008, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: жилий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 424 кв.м., нежитловою площею 504,4 кв.м., загальною площею 928,4кв.м., до складу якого, згідно довідки-характеристики від 14.01.2008 за №1307433, виданої Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, входять: житловий будинок (літера А) 424,00 кв.м (цегла), сарай (літера Б), спорудження (№1-№3, I-II). 

  Статтею 3 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 11 Закону визначено, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.  У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Згідно з пунктом 2.1.4 Іпотечних договорів Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Основного зобов’язання звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 4.2 Іпотечних договорів, у випадку порушення Іпотекодавцем обов’язків за цим та/або кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Пунктом 4.5 Іпотечних договорів визначено, що випадку звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація Предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу Предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.   

  Частиною 1 статті 39 Закону України „Про іпотеку” визначено, що, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Сторони Іпотечних договорів оцінили Предмет іпотеки:

-          у 2020000 грн. (пункт 1.3 Іпотечного договору №1);

-          у 10779023 грн. (пункт1.3 Іпотечного договору №2).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність доказів заміни кредитора саме у спірному Кредитному договорі від 8 грудня 2006 року.

Таке твердження не відповідає дійсності оскільки в матеріалах справи міститься копія договору № 2258 від 30.06.2010 а також витяг з Додатку 2 до вищезазначеного договору, яким підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” передано право вимоги до Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” саме за Кредитним договором від 8 грудня 2006 року №355/КВ-06.

Оригінал Додатку 2 до договору № 2258 від 30.06.2010 був оглянути судовою колегією у судовому засіданні.

Посилання скаржника на Додатковий договір № 6 до Кредитного договору від 8 грудня 2006 року №355/КВ-06 не приймається судовою колегією до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутній зазначений договір, і на вимогу апеляційного суду відповідачем не наданий.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів на спростування тверджень позивача та третьої особи, а також доказів на підтвердження виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв’язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі №34/263 залишити без змін.

3.          Матеріали справи №34/263 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.10.11 (відправлено)