КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2011                                                                                           № 44/227-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Верховця А.А.

суддів:             

при секретарі:            

За участю представників:

Від заявника– ОСОБА_1 – представник за довіреністю,  

Від боржника – ОСОБА_2 – представник за довіреністю,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  апеляційні скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.07.2011

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.07.2011

у справі № 44/227-б (Чеберяк П.П.   

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рафінад –Медіа»

до                Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна"

про              порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рафінад-Медіа» (надалі - Заявник) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна» (надалі -Боржник).

Відповідно до п. 5 ухвали Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 року посадовим особам Боржника заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Також посадовим особам Боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам заборонено вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Не погодившись із зазначеним пунктом ухвали Господарського суду м. Києва, Боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норм процесуального права, у якій просить скасувати пункт 5 ухвали Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 року.

В наступному, ухвалою підготовчого засідання суду від 25.07.2011 було визнано розмір вимог кредитора та призначено розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Грицай C.O.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій з посиланням на порушення норм процесуального та матеріального права просить ухвалу від 25.07.2011 року скасувати і направити справу на розгляд Господарського суду м. Києва.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено обставин щодо наявності у запропонованої кандидатури організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки розпорядника майна.

Представник заявника в судовому засіданні заперечував проти апеляційних скарг та просив залишити їх без задоволення, а ухвали суду – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ухвали Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 року посадовим особам Боржника заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Також посадовим особам Боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам заборонено вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 2 п. 1 даної статті господарські суди, крім передбачених заходів, також можуть застосовувати і інші заходи для збереження майна боржника.

Отже, господарський суд у справі про банкрутство може вжити заходи забезпечення, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 67 ГПК України та не позбавлений можливості застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у конкретній справі. Право вибору необхідних заходів належить суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно п. 73 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» згідно з частиною першою статті 12 Закону господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 ГПК.

У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.

У разі накладення арешту на майно чи застосування заборони розпорядження майном господарському суду слід зазначити, щодо якого конкретно майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.

Стверджуючи про те, що за своєю суттю вжиті судом заходи частково унеможливлюють оперативно-господарську діяльність Боржника, останній не посилається на те, в чому саме таке унеможливлення проявилося, які конкретно дії, які є необхідними в оперативно-господарській діяльності Боржника, він не має можливості вчиняти у зв'язку з винесенням Господарським судом м. Києва оспорюваної ухвали.

Апелянт не наводить жодних доказів того, що Боржникові у його господарській діяльності останнім часом знадобилося здійснення певних дій, які заборонені п. 5 ухвали.

Натомість, запроваджуючи певні обмеження свободи господарської діяльності Боржника, Господарський суд м. Києва виходив з балансу інтересів кредиторів та самого Боржника і не застосував ані арешт майна Боржника, ані інші заходи забезпечення, які б реально могли завадити останньому здійснювати, свою господарську діяльність, обмежившись лише забороною відчуження майна Боржника, що є необхідним для збереження його майна з метою захисту інтересів кредиторів.

За таких обставин, підстави для скасування п. 5 ухвали Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 року відсутні.

Також, Боржник, в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.07.2011 посилається на те, що місцевий господарський суд всупереч вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та роз'яснень ВГСУ не дослідив обставини щодо наявності у запропонованої кандидатури розпорядника майна організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна саме ТОВ «Бельведер Україна».

Судовою колегією не приймаються дані доводи з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (тут і надалі - Закон) розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Згідно ч. 1-3 ст. 3-1 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені:

-          особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими;

-          особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом;

-          особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади;

-          особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Згідно ч. 1-4 ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

У повній відповідності із наведеними нормами чинного законодавства Заявником, який є ініціюючим кредитором у справі, було запропоновано призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Грицай Світлану Олександрівну, яка має відповідну ліцензію арбітражного керуючого, та з якою Заявник уклав у встановленому порядку договір. Грицай C.O. було подано до Господарського суду м. Києва згоду щодо призначення її розпорядником майна Боржника та повідомлено про відсутність підстав, які б унеможливлювали її призначення.

Відповідно до п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

У повній відповідності із наведеними нормами чинного законодавства суд першої інстанції врахував всі необхідні обставини для призначення розпорядника майна Боржника.           При цьому в ухвалі від 25.07.2011 року не наведені мотиви, з яких було обрану одну кандидатуру та відхилено інші, у зв'язку з тим, що інші кандидатури кредиторами не пропонувалися.

Боржник в апеляційній скарзі не наводить жодної обставини, яка б відповідно до Закону унеможливлювала призначення Грицай С.О. розпорядником майна Боржника.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвал  від 01.07.11 та 25.07.11, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.07.2011 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.07.2011 - без змін.

2. Справу № 44/227-б повернути до господарського суду М. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді