Справа №1-305/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 серпня 2007 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Деревінського С. М.
при секретарі Мішевець Т.І., Байрашевої В.А.
з участю прокурора Фомічової І.В.
потерпілої ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, працюючого охоронцем на ФГ «Монич Р.Н.», зареєстрований м. Кіровоград АДРЕСА_1, прописаний м. Кіровоград АДРЕСА_2, раніше судимого: 20.12.2002 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 188 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 27.04.2005 року умовно - достроково, невідбутий термін покарання 1 рік 1 місяць 23 дня на підставі ухвали Автозаводського райсуду м. Кременчука від 19.04.2005 року із застосуванням ст. 107ККУкраїни, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд, -.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров 'я потерпілого, вчинений повторно, при наступних обставинах:
26.03.2007 року приблизно о 17 год. ОСОБА_3. з метою заволодіння чужим майном, знаходився біля балкону відділення № 15 Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, яка розташова по вул. Металургів, № 2 м. Кіровограда.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисних спонукань, ОСОБА_3. побачивши ОСОБА_4 , попросив у нього для перегляду картинок, мобільний телефон «Соні Єріксон № 800 і ». ОСОБА_4 , не підозрюючи про злочинний намір, передав ОСОБА_3. свій мобільний телефон. Отримавши мобільний телефон, ОСОБА_3. сказав ОСОБА_4. , що забирає його для ремонту, на що останній відмовився та потребував повернути йому мобільний телефон.
Будучи викритим ОСОБА_4. в своїх злочинних намірах, бажаючи заволодіти чужими майном та мати можливість ним ним розпорядитися, не зважаючи на вимоги ОСОБА_4 повернути мобільний телефон, ОСОБА_3. діючи умисно, повторно, відкрито викрав, майно яке належить ОСОБА_4. , а саме : мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і», вартістю 1124 грн. 89 коп., з карткою мобільного оператора «Ді- джус», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 6 грн. та карткою мобільного оператора «Білайн», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 8 грн., а всього відкрито викрав майно, яке належать потерпілому ОСОБА_4. , на загальну суму 1173 грн. 89 коп..
З відкрито викраденим майном, ОСОБА_3. пішов до виходу з території Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, не зважаючи на вимоги потерпілого ОСОБА_4 зупинитися і повернути мобільний телефон, а потім викраденим, розпорядився на власний розсуд.
11.04.2007 року приблизно о 3 год. ОСОБА_3. з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля ринку, розташованого по вул. Металургів м. Кіровограда, підійшов до ОСОБА_1
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисних спонукань, ОСОБА_3. погрожуючи насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_1 умисно, повторно, в цілях особистої наживи відкрито викрав золоті сережки 585 проби, вагою 4.5 г., вартістю 855 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.
З відкрито викраденим майном, ОСОБА_3. з місця злочину зник та розпорядився ним власний розсуд.
Підсудний ОСОБА_3. вину визнав частково, від дачі показів відмовився, користуючись своїми конституційними і процесуальними правами. Із оголошенних та досліджених в судовому засіданні , за згодою всіх учасників процессу, його показів, данних під час досудового слідства вбачається, що 6.03.2007 року приблизно о 17 год. знаходячись біля балкону відділення № 15 Кіровоградської обласної" психіатричної лікарні, яка розташована по вул. Металургів, № 2 м. Кіровограда, попросив у знайомого ОСОБА_4 , для перегляду картинок мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і» . Після того, як ОСОБА_4 дав свій мобільний телефон, скориставшись тим, що він зайшов до палати вирішив викрасти та таємно викрав його мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і».
З місця злочину зник та викраденим розпорядився за власним розсудом.
11.04.2007 року приблизно о 3 год. знаходячись біля ринку по вул. Металургів м. Кіровограда взяв у ОСОБА_1, в якості залогу її золоті сережки 585 проби, оскільки вважав, що вона в сауні, де він був разом з нею, викрала в нього золоте кільце та гроші в сумі 100 грн.. Побиттям та насильницькими діями, щодо ОСОБА_1, не погрожував. В подальшому сережки здав в ломбард . /а. с. 13-14, 44-45, 52-53, 84, 99-101, 110-111, 120-121, 150-151/.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3. вину визнав частково, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:
1. Епізод відкритого викрадення майна у ОСОБА_4 . Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився з поважних причин. Із оголошенних та досліджених в судовому засіданні, за згодою всіх учасників процессу, його показів, данних під час досудового слідства вбачається , що з 21.03.2007 року по 29.03.2007 року проходив обстеження від военкомату в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні, де познайомився з ОСОБА_3.. Під час спілкування, ОСОБА_3. побачив нього мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і» та попросив подивитися. Коли роздивлявся, ОСОБА_3. побачив поломку в мобільному телефоні, тому запропонував допомогу в його ремонті за 100 грн., він погодився, за умови якщо будуть гроші. 26.03.2007 року приїхав до лікарні і дізнався, що ОСОБА_3. виписали. Цього ж дня о 17 год. він знаходився на балконі відділення № 15 зі своїм мобільним телефоном, до нього підійшов ОСОБА_3. і попросив мобільний телефон, щоб здати в ремонт. На це він не погодився, а тоді на прохання ОСОБА_3. перекачати картинки в свій мобільний телефон, він дав його через загорожу. ОСОБА_3. перекачав картинки з його мобільного телефона в свій, а потім сказав, що забирає його мобільний телефон в ремонт, а гроші за ремонт мобільного телефона, ОСОБА_4 йому віддасть, коли в нього будуть. На це слова, він заперечував та кричав вслід ОСОБА_3, який вже відходив від балкону відділення, що ремонт йому не потрібен, та щоб він повернув йому мобільний телефон, кричав голосно і ОСОБА_3. мав це чути. Але ОСОБА_3. на його прохання повернути мобільний телефон, не реагував та віддалявся у напрямку виходу з території лікарні. Після того, як його виписався з лікарні, 29.03.2007 року звернувся до Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області. / а. с. 6, 7-8, 29, 52-53/.
Свідок ОСОБА_5. в судове засідання не з"явився з поважних причин. Із оголошенних та досліджених в судовому засіданні, за згодою всіх учасників процессу, його показів, данних під час досудового слідства вбачається, що дійсно в кінці березня 2007 року до нього в антикварний кіоск, який розташований біля автовокзалу № 2, підійшов візуально знайомий хлопець та запропонував придбати мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і». Оскільки мобільний телефон був в поганому стані, мав неполадки, він відмовився купити його. Тоді хлопець запропонував мобільний телефон в залог на тиждень за 150 грн.. Він погодився, забрав мобільний телефон, а хлопцю дав гроші в сумі 150 грн.. 3.04.2007 року до нього на робоче місце прийшли співробітники міліції та вилучили мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і», пояснивши, що він
викрадений. / а. с. 31-32/.
Свідок ОСОБА_6. суду показала, що 26.03.2007 року о 16 год. - 16 год 30 хв. разом із ОСОБА_3. знаходилася в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні біля секції одного з балконів відділення № 15. ОСОБА_3. розмовляв з якимось хлопцем, а вона знаходилася на відстані 10 кроків. Про що вони розмовляли, вона не чула, але бачила, як хлопець передав ОСОБА_3 свій мобільний телефон моделі «Соні Єріксон W 800 і» після чого, підійшла до нього і дивилась як він переписує з мобільного телефону «Соні Єріксон W 800 і» на свій, різноманітні картинки, хлопець через вікно стежить за цим, а потім сів грати в карти. ОСОБА_3. сказав їй іти до виходу з лікарні і чекати на нього, а сам підійшов ближче до балкону. Приблизно через 5 хв. ОСОБА_3. підійшов до неї і показав мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і». Крім того, пояснив, що ОСОБА_4 дав йому мобільний телефон на ремонт. Про те, що ОСОБА_3. викрав вказаний телефон у ОСОБА_4 вона нічого не знала, а дізналась про це від співробітників міліції.
Свідок ОСОБА_7 в судове засідання не з"явився з поважних причин. Із оголошенних та досліджених в судовому засіданні, за згодою всіх учасників процессу, його показів, данних під час досудового слідства вбачається, що 27.03.2007 року коли приїхав до Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, ОСОБА_4 йому розповів, що 26.03.2007 року ОСОБА_3. виписали із лікарні, а о 17 год. він прийшов до балкону відділення № 15 та попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і», щоб подивитись картинки, останній погодився, після цього, ОСОБА_3. не повернув мобільний телефон ОСОБА_4. і пішов з території лікарні. /а.с. 35/.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_3. підтверджується дослідженими в судовому засіданні по данному епізоду матеріалами кримінальної справи:
- протоколом огляду місця події від 5.04.2007 року згідно якого, в антикварній лавці
вилучено мобільний телефон «Соні Єріксон W 800 і», який відкрито викрав ОСОБА_3. у
потерпілого ОСОБА_4 , а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
/а.с. 10/; - протоколом зовнішнього огляду від 3.04.2007 року згідно якого, у ОСОБА_3. вилучені два стартових пакета, з мобільного телефону, відкрито викраденого ним у потерпілого ОСОБА_4 .
/а.с. 12/;
- протоколом огляду предметів від 7.04.2007 року.
/а.с. 18/;
- висновком товарознавчої експертизи № 69 від 16.04.2007 року про вартість майна,
відкрито викраденого у ОСОБА_4 .
/ а.с. 24-25 /. Оцінивши та дослідивши зібрані по справі по данному епізоду докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3. доказана повністю.
Дії підсудного ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Доводи підсудного ОСОБА_3. і свідка ОСОБА_6. про те, що ОСОБА_3. заволодів майном потерпілого ОСОБА_4 шляхом шахрайства, суд оцінює критично, як не достовірні, такі що наводяться ними з метою пом"якшити кримінальну відповідальність підсудного ОСОБА_3. і повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4 згідно яких:
26.03.2007 року він дійсно через загорожу балкона відділення № 15 КОПЛ дав ОСОБА_3 свій мобільний телефон щоб останній перекачав картинки. На слова ОСОБА_3., що він забирає мобільний телефон в ремонт, ОСОБА_4 йому заперечував і ОСОБА_3, який відходив від балкону відділення, кричав, що ремонт мобільного телефона йому не потрібен і просив повернути мобільний телефон, але на це ОСОБА_3. не реагував, пішов в напрямку виходу з території лікарні. Данні покази, суд визнає правдивими, оскільки послідовні під час досудового слідства і у суду не має жодної підстави піддавати їх сумніву.
Покази потерпілого ОСОБА_4 об"єктивно підтверджуються показами свідків:
ОСОБА_7., ОСОБА_5. і матеріалами кримінальної справи, дослідженими по данному епизоду і викладеними вище, які суд також визнає правдивими, достовірними і у суду також немає жодної підстави піддавити їх сумніву.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_3. були розпочаті , як шахрайство, оскільки потерпілий ОСОБА_4 дійсно сам йому передав свій мобільний телефон. На пропозицію ОСОБА_3. відремонтувати мобільний телефон, ОСОБА_4 не погодився і став вимогати його повернення , але на ці вимоги ОСОБА_3. не реагував і продовжив вчиняти свої злочинні дії з метою заволодіння майном ОСОБА_4 , його утримання і мати можливість їм розпорядитися, тобто почав уходити з місця злочину з майном потерпілого, який це все бачив, а не як стверджують підсудний ОСОБА_3. і свідок ОСОБА_6. в палаті грав у карти. І злочинні дії підсудного ОСОБА_3. із шахрайства, переросли у відкрите викрадення чужого майна, оскільки потерпілий ОСОБА_4 усвідомлював вже характер відкритого викрадення ОСОБА_3. його майна. А враховуючи, що знаходився на балконі відділення № 15 КОШІ, який мав загорожу, ОСОБА_4 міг протистояти в данній обстановки злочинним діям ОСОБА_3., лише вимогою повернути йому мобільний телефон, на що ОСОБА_3. не реагував, оскільки сам усвідомлював , що ОСОБА_4 не має можливості його наздогнати, і з місця злочину зник.
Оцінивши та дослідивши зібрані по справі по данному епізоду докази та доводи підсудного ОСОБА_3. в їх сукупності, суд дійшов до переконливого висновку, що 26.03.2007 року приблизно о 17 год. біля балкону відділення № 15 Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, яка розташова по вул. Металургів, № 2 м. Кіровограда, при обставинах, зазначених в обвинуваченні і встановлених в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3. відкрито викрав майно, яке належать потерпілому ОСОБА_4. на загальну суму 1173 грн. 89 коп. і у суду в цьому, немає жодного сумніву, оскільки грунтується на достовірних, допустимих доказах, зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні.
2. Епізод відкритого викрадення майна у ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_1. суду показала, що 10.04.2007 року приблизно о 17 год. 45 хв. разом із ОСОБА_8. сиділа на лавочці біля „Оптового ринку", який розташований по вул. Волкова м. Кіровограда. Десь о 18 год. до них підійшов сусід Олександр і як потім взнала ОСОБА_3.. За пропозицією останього, всі разом пішли до «Дендропарку», де вживали спиртні напої , каталися на качелях. 0 21 год. Олександр пішов додому, а вони втрьох пішли до бару, який розташований біля АС №2, де продовжували розпивати спиртні напої, а потім пішли в сауну. О 2 год 11.04.2007 року ОСОБА_3. сказав, що в нього з кармана джине зникло два золотих кільця, які вона дійсно в нього бачила і почав обвинувачувати її та ОСОБА_8. в їх викраденні. Вони це заперечували, оскільки дійсно не викрадали в нього кільця. Коли до сауни зайшло четверо хлопців, ОСОБА_3. з їх допомогою обшукав ОСОБА_1. і ОСОБА_8., а також їх одяг. Обшукавши їх, а також ОСОБА_3., хлопці кілець не знайшли і вони втрьох вийшли з сауни. За пропозицією ОСОБА_8, на авто поїхали в с Нове. На вул. Металургів вона і ОСОБА_3. вийшли з авто, а ОСОБА_8. поїхала в місто. Коли дізнався , що серіжки в неї золоті, ОСОБА_3. знову став обвинувачувати її у викраденні його золотих кілець, вона заперечувала, пояснювала, що ні вона, ні ОСОБА_9. його кільця не викрадали. ОСОБА_3. зі словами, що його не турбує, хто викрав його кільця, почав вимогати щоб вона зняла свої золоті сережки та віддала йому. Вона відмовилася, але ОСОБА_3. почав погрожувати їй фізичною розправою-побиттям. Будучи вдвох з ним в безлюдному місці, вона злякалась, зняла з себе сережки і віддала ОСОБА_3 З сережками ОСОБА_3. відійшов від неї на 3 м. і залишився стояти. їй ні куди було йти, і вона вирішила піти на зупинку щоб якось добратися додому. ОСОБА_3. знаходився неподалік від неї. Потім підійшов до неї дав 50 коп. на проїзд , а коли відходив, показав два золотих кільця, які, як він стверджував, вона у нього викрала. О 4 год. приїхав маршрутний автобус, в який вона сіла та поїхала в місто, а потім додому.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_3. підтверджується дослідженими в судовому засіданні по данному епізоду матеріалами кримінальної справи:
- висновком товарознавчого дослідження № 492 від 5.05.2007 року про вартість майна відкрито викраденого ОСОБА_3. у потерпілої ОСОБА_1
/ал. 104/. Оцінивши та дослідивши зібрані по справі по данному епізоду докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3. доказана повністю.
Дії підсудного ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров 'я потерпілого, вчинений повторно.
Доводи підсудного ОСОБА_3. про те, що 11.04.2007 року приблизно о 3 год. знаходячись біля ринку по вул. Металургів м. Кіровограда взяв у ОСОБА_1 , в якості залогу її золоті сережки 585 проби, оскільки вважав, що вона в сауні, де був разом з нею викрала в нього золоте кільце та гроші в сумі 100 грн.. Побиттям та насильницькими діями, щодо ОСОБА_1 не погрожував, суд оцінює критично, як не достовірні та намагання його уникнути від кримінальної відповідальності, оскільки повністю спростовуються показами потерпілої ОСОБА_1, згідно яких:
В сауні, після того, як ОСОБА_3. обнаружив крадіжку свого майна, вона і ОСОБА_8. дали згоду на їх обшук, який провели невідомі. Після обшуку їх та їх речей, ОСОБА_3. впевнився в тому, що майно в нього ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_8. не викрадали. А вже знаходячись вдвох з ОСОБА_1. на вул. Металургів, ОСОБА_3. дізнавшись, що в неї сережки золоті, вирішив їх відкрито викрасти і викрав шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілої, а саме погрожуючи побиттям. Вона вимушена була віддати своє майно під впивом погроз, а не в залог, як того стверджує підсудний ОСОБА_3.. А коли відкрито заволодів майном потерпілої, ОСОБА_3. показав їй два кільця, які стверджував, що вони в нього пропали. Покази потерпілої ОСОБА_1, суд визнає правдивими, оскільки послідовні як в суді, так і під час досудового слідства і у суду немає жодної підстави піддавати їх сумніву.
Той факт, що ОСОБА_3. дав ОСОБА_1. 50 коп. на проїзд, і після вчинення злочину зразу від неї не втік, а знаходився неподалік від потерпілої, судом не може розцінюватися, як їх обоюдну згоду на те, щоб ОСОБА_3. взяв сережки потерпілої в залог, тому, що після вчинення відносно ОСОБА_1 злочину, як пояснила суду потерпіла ОСОБА_1, було ще рано, не ходив транспорт, їй не було де подітися, вона вимушена була чекати першого авто або автобуса щоб доїхати додому, а гроші в ОСОБА_3. 50 коп. взяла на проїзд в автобусі за його пропозицією, але могла і попросити водія довезти її безкоштовно.
Оцінивши та дослідивши доводи підсудного ОСОБА_3. та зібрані по справі по данному епізоду докази в їх сукупності, суд дійшов до впевненого висновку, що 11.04.2007 року приблизно о 3 год. біля ринку, розташованого по вул. Металургів м. Кіровограда, ОСОБА_3., при обставинах, зазначених в обвинуваченні і встановлених в судовому засіданні погрожуючи насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, умисно відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 855 грн. і у суда в цьому, немає жодного сумніву, оскільки, грунтується на достовірних, допустимих доказах досліджених по справі по данному епізоду.
Таким чином , дії підсудного ОСОБА_3. за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров 'я потерпілого, вчинений повторно.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_3. вину фактично не визнав, у скоєному не розкаявся.
Під час досудового слідства і розгляду справи в суді, потерпілим заподіяна злочинними діями ОСОБА_3. шкода, відшкодована, що суд, визнає обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3..
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3. суд визнає, що грабіж майна у ОСОБА_1 він вчинив у стані алкогольного сп"яніння.
Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_3. суд, враховує характеристику з місця проживання та місця роботи, згідно яких за місцем проживання він характеризується негативно, а за місцем роботи позитивно; раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення
корисного злочину, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку; осудний займається суспільно-корисною працею, проявляє ознаки побутового пияцтва, відмічена аномалія характера у вигляді емоційно - нестабільного розладу особистості (патологія характера), яка не є проявом психічного захворювання, під час досудового слідства порушив підписку про невиїзд, а тому йому зміна міра запобіжного заходу на взяття під варту.
Беручи до уваги вище наведене, обставини справи, вік, особу підсудного, стан його здоров'я, суд, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3. можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки по направленності своєї поведінки він представляє суспільну небезпеку для оточуючих, вперто не бажає встати на шлях виправлення, призначив йому покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до підсудного ОСОБА_3., суд не вбачає, оскільки прийшов до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а також під час розгляду справи не встановлено двох обставин, які пом"якшують його покарання.
Обраний підсудному ОСОБА_3. такий вид покарання, за глубоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі підсудного, є обгрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Стягнути з ОСОБА_3. в прибуток держави судові витрати в сумі 188 грн. 31 коп..
Речові докази по справі, повернуті, потерпілому на зберігання, залишити за належністю.
Керуючись ст. ст. 321- 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. Строк відбування покарання відраховувати з 27.04.2007 року. В строк відбування покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_3. під вартою за період з 7.04.2007 року по 10.04.2007 року включно, з розрахунку день за день.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3. на період апеляції залишити утримання під вартою .
Стягнути з ОСОБА_3. в прибуток держави судові витрати в сумі 188 грн. 31 коп..
Речові докази по справі, повернуті, потерпілому на зберігання, залишити за належністю.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту отримання копії вироку.