ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 жовтня 2011 р. № 12/5007/5/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПодоляк О.А.,
суддів:Малетича М.М.,
Могил С.К.,
Муравйова О.М.,
Селіваненка В.П.,
розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "БМ Банк"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 23.08.2011
у справі№ 12/5007/5/11
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт"
доПублічного акціонерного товариства "БМ Банк"
третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 у справі № 12/5007/5/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" задоволено: визнано таким , що не підлягає виконанню виконавчий напис (реєстраційний № 4148), вчинений 12.11.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про звернення стягнення на кран КС-5363 Д, зав. № 672, 1992 року випуску, який зареєстрований 28.09.2007 в ДІПБ ОП ВПН за № 5377, знаходиться за адресою: вул. Пархоменка, 130, місто Новоград-Волинський, Житомирська область та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 у справі № 12/5007/5/11 рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі № 12/5007/5/11 рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі № 12/5007/5/11, в якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 16 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статті 50 Закону України "Про нотаріат", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 22.04.2009 у справі № 6/282/08.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 23.08.2011 у справі № 12/5007/5/11, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд касаційної інстанції визнав необґрунтованим посилання особи, яка подала касаційну скаргу –Публічного акціонерного товариства "БМ Банк", стосовно того, що статтею 16 ЦК України та статтею 50 Закону України "Про нотаріат" не передбачено такого способу захисту прав, як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки стаття 16 ЦК України та стаття 20 Господарського кодексу України не містять вичерпного переліку способів захисту прав та інтересів осіб. Крім того, згідно частини третьої статті 15 ГПК України справи у спорах за участю боржника до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розглядаються господарськими судами.
Однак у постанові від 22.04.2009 у справі № 6/282/08 за аналогічних правовідносин та однакового матеріально-правового регулювання (статті 16 ЦК України та статті 50 Закону України "Про нотаріат"), суд касаційної інстанції дійшов протилежних висновків ніж ті, що викладені у постанові від 23.08.2011 у справі № 12/5007/5/11, а саме: статтею 50 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду; за приписами частини другої статті 16 Цивільного кодексу України вбачається, що суд, зокрема, може захистити цивільне право або інтерес особи у спосіб, встановлений законом. З приписів Закону України "Про нотаріат" вбачається, що у разі вчинення нотаріусом виконавчого напису всупереч приписам законодавства, такі дії нотаріуса оскаржуються до суду і в такому випадку вчинений нотаріусом акт визнається недійсним. Оскільки позовні вимоги обґрунтовані саме посиланням на невідповідність виконавчого напису вимогам закону, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає нормам вищенаведеного законодавства.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що зі змісту доданої до заяви постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2009 у справі № 6/282/08, на яку посилається заявник, та постанови від 23.08.2011 у справі № 12/5007/5/11, про перегляд якої подано заяву, вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 16 ЦК України та статті 50 Закону України "Про нотаріат", внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Допустити справу № 12/5007/5/11 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя О.Подоляк
Судді
М.Малетич
С.Могил
О.Муравйов
В.Селіваненко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)