Справа № 716/1876/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2025 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

за участю секретаря судового засідання - Барабащук О.А.

представника позивача  - Тарновецького  В.І.

представника відповідача – Самокіщук В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду м.Заставна в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач   ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом до Акціонерного  товариства "Сенс Банк" про захист прав споживачів та стягнення коштів. В обгрунтуввання  позовних вимог  посилається на те, що 16 серпня 2012 між ним та  ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк»), в особі начальника Кіцманського відділення Василькової Г.В. було укладено Договір  №53 банківського вкладу  «Інвестиційний». Цього ж дня  ним  у відповідності до умов Договору  було внесено до ПАТ «Укрсоцбанк»  грошові кошти в розмірі 5000,00 Євро. В подальшому він неодноразово  поповнював депозит коштами та нарахованими відсотками, а Банк на підтвердження  проведення  банківських операцій видавав  йому  банківські  розпорядження на поповнення депозиту та внесення коштів на депозит  (касові  документи). Окрім того Банк продовжував дію Договору.  Станом на  31.10.2014 року  у банківській установі  у нього зберігався гривневий  вклад у розмірі 371970,00 гривень  та валютний депозит у розмірі  10594,00 Євро.

На початку грудня 2014 року  від інших вкладників банку він дізнався про те, що  керівник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькова Г.В. зникла, привласнивши депозити вкладників банку.

12 грудня 2014 письмово звернувся  до ПАТ «Укрсоцбанк» із заявою про повернення вкладу, однак 06.01.2015 року  від Банку надійшла  відповідь, що співробітниками банку  вживаються  всі необхідні  заходи для  вирішення   його питання в найкоротші строки, проте  для надання відповіді по суті  Банку необхідно провести  детальну перевірку.  Більше жодних відповідей  від банку  не було.

В подальшому  йому стало відомо про факт  відкриття  кримінального  провадження  щодо начальника Кіцманського відділення №933 ОСОБА_2 щодо факту  привласнення  депозитних коштів  фізичних осіб.

Станом на сьогоднішній  день у провадженні  Заставнівського районного суду Чернівецької області   перебуває  кримінальне провадження, справа №718/470/17 щодо ОСОБА_2 , яка обвинувачується  у вчиненні  кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.191 ч.3, 191 ч.4, 191 ч.5, ст.200 ч.2 КК України. У даній справі  його визнано потерпілим по справі.

Починаючи  з моменту  звернення  до ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення  вкладу, сума вкладу внесена ним до даного банку у розмірі  365319,45 грн. та 9634,00 доларів США залишається  неповернутою.  Основною підставою неповернення коштів є твердження банку, що  між  сторонами не було укладено договору банківського вкладу, а факт привласнення коштів керівником  відділення банку свідчить про наявність деліктних  відносин, а тому питання  відшкодування шкоди, завданої злочином повинно  вирішуватися у межах кримінальної справи.  З таким  висновком  він не погоджується, оскільки  у даній справі  між ним та Банком існують  договірні  відносини банківського вкладу. Договір між ним та  ПАТ «Укрсоцбанк» укладений в письмовій  формі  з уповноваженою особою Банку - начальником  відділення  та  посвідчений  печаткою ПАТ «Укрсоцбанк», а тому відповідач  зобов`язаний  повернути  йому  вклад у розмірі 371970,00 гривень – суми неповернутого банківського  вкладу, 372,430, 72  грн. – інфляційних втрат та 82313.63 грн – 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України  та 12 938,36 грн, що складається з 10594,00 Євро – суми неповернутого  банківського вкладу та 2344, 36 Євро -  3%  річних, в порядку  ст.625  ЦК України.  

03.09.2025 постановлено ухвалу  про прийняття  заяви до розгляду та відкриття провадження.

26.09.2024 року  позивачем подано до суду заяву  про збільшення  позовних вимог, а саме позивач просив  суд стягнути з відповідача на його  користь 1400330,17 грн, що складаються з 371970,00 грн.- суми  неповернутого  банкіського вкладу, 919145,75 грн.- інфляційних втрат та 109214,42 грн. - 3% річних в порядку  ст..625 ЦПК України; а також  13704,51 Євро, що складається з 10594,00 Євро  - суми  неповернутого банківського вкладу та 3110,51 Євро – 3% річних, в порядку ст. 625 ЦК України.

02.10.2024 Акціонерним товариством  «Сенс Банк»  подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив  суд  в задоволенні позовних вимог відмовити в повному  обсязі, з підстав викладених у відзиві та просив суд застосувати  наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог позивача.

16.10.2024 Акціонерним товариством  «Сенс Банк»  подано відзив на позовну заяву про збільшення  позовних вимог, в якому відповідач просив  суд  в задоволенні позовних вимог відмовити в повному  обсязі та застосувати  наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог позивача.

Позивач ОСОБА_1  в судове засідання не з'явився, його представник адвокат  Тарновецький  В.І. в судовому засіданні  позовні  вимоги підтримав, просив суд  задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача  в судовому засіданні  позовні вимоги не визнала, надала суду  відзив на позовні вимоги, в задоволенні позовних  вимог происла відмовити  у повному обсязі. Застосувати  наслідки  спливу  строку позовної  давності до позовних вимог позивача.

Суд заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.08.2012 між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») в особі начальника Кіцманського відділення Василькової Г.В., було укладено договір №53 банківського вкладу «Інвестиційний» (депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) (а.с.21-42).

Згідно пункту 1.1. договору № 53 банк відкриває депозитний рахунок № НОМЕР_1 за змістом «Депозитний вклад» на суму 5000,00  (п`ять тисяч) Євро з нарахуванням відсотків в розмірі 10,5 в Євро (а.с.21-22).

 Пунктом 1.3 договору визначено, що на депозитний рахунок допускається додаткові внески коштів.

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 5000,00 Євро (а.с.23).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 06.09.2012, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 20000,00 грн (а.с.24).

Відповідно до розпорядження на внесення відсотків на депозит від 15.11.2012, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» 132, 00 Євро,  894,00 грн  відсотків та 15000,00 грн.  суму депозиту (а.с.25).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 28. 12. 2012 ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в сумі 10000,00 грн. (а.с.26).

Відповідно до розпорядження на внесення відсотків  на вклад  та  продовження дії договору  №53 від 16.08.2012  ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» суму відсотків нарахованих по 15.02.2013 та внесених на вклад  135, 00 Євро та 2504,00 грн. та  внесено  кошти на депозит в сумі 40000,00 грн.  (а.с.27).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 08.05.2013, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 30000,00  грн. (а.с .28).

Відповідно до розпорядження на внесення відсотків на  депозит та  поповнення вкладу, продовження дії договору №53 від 16.08.2012  ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти суму  відсотків на депозит – 5612,00 грн. та 138, 00 Євро  - (а.с.29).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 29.07.2013, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» кошти в розмірі 20000,00  грн. (а.с.30).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 30.08.2013, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 20000,00 грн.  та  суму відсотків  на депозит в розмірі 8330,00 грн та 195,00 Євро  (а.с.31).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит та  продовження дії договору до 16.02.2014 від 28.11.2013, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 10674,00 грн,  відсотки  в сумі – 10986,00  грн (а.с.32).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 28.11.2013 ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 7600,00 Євро та  суму  відсотків  розміром  201,00 Євро (а.с.33).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 24.12.2013, ОСОБА_1   внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 20000,00 грн (а.с.34).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 10.02.2014, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові  кошти в розмірі 30000,00 грн, (а.с.35).

Відповідно до розпорядження на внесення відсотків на депозит від 16.02.2014, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» відсотки на депозит в розмірі 12819,00 грн. та 202, 00 Євро (а.с.36).

Відповідно до розпорядження на внесення відсотків та коштів на депозит від 20.05.2014, ОСОБА_1   внесено до ПАТ «Укрсоцбанк»   суму відсотків на депозит  в розмірі  16371,00 грн. та 210, 00 Євро (а.с.37).

Відповідно до розпорядження на внесення відсотків  та коштів на депозит від 05.06.2014, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. (а.с.38).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.06.2014, ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк»  кошти на депозит терміном  на 30 днів з нарахуванням  відсотків з 20.06.2014 – 17% в розмірі 2000,00  Євро (а.с.39).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 08.07.2014   ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк»   кошти в розмірі 30000,00 грн. (а.с.40).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 18.08.2014 ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк» грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. та суму відсотків на депозит -18.08.2014 в сумі 18780,00 грн. та  381,00 Євро (а.с.41).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 31.10.2014   ОСОБА_1 внесено до ПАТ «Укрсоцбанк»   кошти в розмірі 15000,00 грн. (а.с.42).

 20.11.2014 ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до органів Нацполіції з заявою про вчинення начальником  Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г.В. кримінального правопорушення за фактом зловживання службовим становищем, що полягало в отриманні від фізичних осіб протягом тривалого часу грошових коштів, укладення від імені банку договорів банківських вкладів, однак невнесення цих коштів на рахунки банку (а.с.45-46), про що Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області внесено відомості до ЄРДР за №12014260110000622 від 21.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191 ч.3, 191 ч.4, 191 ч.5, 200 КК України (а.с.44-45).

Договір № 53 банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г.В., та ОСОБА_1 , розпорядження на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 06.09.2012, розпорядження на відсотків на депозит від 15.11.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 28.12.2012, розпорядження від 15.02.2013 на внесення відсотків на вклад та продовження дії договору №53 від 16.08.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 08.05.2013, розпорядження від 16.05.2013 на внесення відсотків на депозит та поповнення вкладу, продовження дії договору №53 від 16.08.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 29.07.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 30.08.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит та продовження  дії договору до 16.02.2014 від 28.11.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 28.11.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 24.12.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 10.02.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 16.02.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.05.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 05.06.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.06.2014, розпорядження на виплату коштів від 08.07.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 18.08.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 31.10.2014, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014260110000622 від 21.11.2014 стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191 ч.3, 191 ч.4, 191 ч.5, 200 КК України та зберігаються в матеріалах кримінального провадження (а.с.172-173).

Відповідно до висновку експерта №98-К від 28.01.2015 у кримінальному провадженні №12014260110000622 від 21.11.2014 стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191 ч.3, 191 ч.4, 191 ч.5, 200 КК України підписи у договорі №53 банківського вкладу (Інвестиційний» від 16.08.2012, укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 у графах «Від імені банка» та навпроти прізвища « ОСОБА_2 » у  розпорядженні на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 06.09.2012, у розпорядженні на внесення  відсотків на депозит від 15.11.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 28.12.2012, у розпорядженні від 15.02.2013 на внесення відсотків на вклад та продовження дії договору №53 від 16.08.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 08.05.2013, у розпорядженні  від 16.05.2013 на внесення відсотків на депозит та поповнення вкладу, продовження дії договору №53 від 16.08.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 29.07.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 30.08.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит та продовження  дії договору до 16.02.2014 від 28.11.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 28.11.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 24.12.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 10.02.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 16.02.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 20.05.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 05.06.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.06.2014, у розпорядженні на виплату коштів від 08.07.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 18.08.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 31.10.2014, розпорядження виконані однією особою ОСОБА_2 (а.с. 51-104).

Відповідно до висновку експерта №209-К від 24.02.2015 року, у кримінальному провадженні №12014260110000622 від 21.11.2014 стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191 ч.3, 191 ч.4, 191 ч.5, 200 КК України відбитки печатки «м. Київ * України * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * Укрсоцбанк» у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, нанесені кліше печатки «м. Київ * Україна *ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * «УКРСОЦБАНК», зразки якої надані на дослідження; відбитки печатки «м. Київ * України * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1» у договорі №53 банківського вкладу (Інвестиційний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, у  розпорядженні на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 06.09.2012, у розпорядженні на внесення  відсотків на депозит від 15.11.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 28.12.2012 , у розпорядженні від 15.02.2013 на внесення відсотків на вклад та продовження дії договору №53 від 16.08.2012,  у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 08.05.2013, у розпорядженні  від 16.05.2013 на внесення відсотків на депозит та поповнення вкладу, продовження дії договору №53 від 16.08.2012, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 29.07.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 30.08.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит та продовження  дії договору до 16.02.2014 від 28.11.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 28.11.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 24.12.2013, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 10.02.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 16.02.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 20.05.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 05.06.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.06.2014, у розпорядженні на виплату коштів від 08.07.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 18.08.2014, у розпорядженні на внесення коштів на депозит від 31.10.2014, (вечірня каса) нанесені кліше печатки «м. Київ  України  Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»  Кіцманське відділення  Ідентифікаційний код 00039019  КАСА №1», зразки якої надані на дослідження (а.с.105- 168).

Частиною першоюстатті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення статті 1059 ЦК України врегульовує вимоги до форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

У частині 3 статті 1060 ЦК України зазначено, що за договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

За частиною 2 статті 1070 ЦК України, проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (частина 5 статті 1061 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина статті 530 ЦК України).

Як зазначалося, на підтвердження укладення договору банківського вкладу позивачем надано договір №53 банківського вкладу (Інвестиційний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г.В., та ОСОБА_1 , розпорядження на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 06.09.2012, розпорядження на відсотків на депозит від 15.11.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 28.12.2012, розпорядження від 15.02.2013 на внесення відсотків на вклад та продовження дії договору №53 від 16.08.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 08.05.2013, розпорядження від 16.05.2013 на внесення відсотків на депозит та поповнення вкладу, продовження дії договору №53 від 16.08.2012, розпорядження на внесення коштів на депозит від 29.07.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 30.08.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит та продовження  дії договору до 16.02.2014 від 28.11.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 28.11.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 24.12.2013, розпорядження на внесення коштів на депозит від 10.02.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 16.02.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.05.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 05.06.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 20.06.2014, розпорядження на виплату коштів від 08.07.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 18.08.2014, розпорядження на внесення коштів на депозит від 31.10.2014.

Пунктом 1.1. вищевказаного договору №53 банківського вкладу (Інвестиційний «Депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, визначено, що банк відкриває поточний рахунок № НОМЕР_1 за змістом «Депозитний вклад» на суму 5000,00 Євро з нарахуванням відсотків в розмірі 10,5 в Євро. Внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору.

Таким чином, під час розгляду справи позивачем  ОСОБА_1 підтверджено факт укладення договору банківського вкладу та подальше внесення коштів на депозитний рахунок, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини на основі договору банківського вкладу, за яким одна сторона розмістила грошові кошти на депозит, а друга зобов`язалася повернути грошові кошти, сплатити проценти в розмірі та на умовах визначених договором.

Загальна сума вкладу ОСОБА_1 , визначена розпорядженням на внесення коштів на депозит від 16.08.2012 становить 371970 грн та 10594 Євро. 

Також під час розгляду справи встановлено, що АТ «Сенс Банк», який є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк», свої зобов`язання за договором №53 банківського вкладу (Інвестиційний «депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г.В., та ОСОБА_1 в частині повернення ОСОБА_1 вкладу, сплати процентів в загальному розмірі 1400330,17 грн та 13704,51 Євро не виконав, оскільки не спростував доводи позивача належними доказами.

І на вказані висновки суду не впливають доводи сторони відповідача, щодо неналежності доказу розпорядження.

Пунктом 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах №492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Отже, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час -час її виконання), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №761/18883/15-ц (провадження № 61-20039св18), від 06 червня 2018 року у справі №299/540/15-ц (провадження № 61-21611св18), від 25 вересня 2018 року у справі №753/18070/15-ц (провадження № 61-12582св18).

Як вбачається з розпоряджень на внесення коштів на депозит від 16.08.2012, від 06.09.2012, від 15.11.2012, від 28.12.2012, від 15.02.2013, від 08.05.2013, від 16.05.2013, від 29.07.2013, від 30.08.2013, від 28.11.2013, від 28.11.2013, від 24.12.2013, від 10.02.2014, від 16.02.2014, від 20.05.2014, від 05.06.2014, від 20.06.2014, від 08.07.2014, від 18.08.2014, від 31.10.2014 вони містять обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки банку тощо.

Отже розпорядження видані банком, як і укладений договір, є допустимими та належними доказами по справі.

Недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавствау сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми договору. Така правова позиція викладена впостанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №463/5896/14-ц).

В постанові від 08 червня 2021 року Великої Палати Верховного Суду по справі №662/397/15-ц зазначено, щоз огляду на те, що позивачі правомірно сподівалися на належне оформлення вказаних договорів вкладу з відповідачем, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій лежить на банківській установі, особи, винні в порушенні правил банківських операцій, у спірних правовідносинах діяли від імені банку та розпоряджалися на власний розсуд коштами вже після передачі їх на депозит, отже, вчиняли протиправні дії стосовно коштів, які перейшли у власність відповідача. Позивачі не можуть бути відповідальними за порушення, вчинені посадовими особами відповідача, оскільки ними виконані умови укладених угод.

Отже, факт укладення договору банківського вкладу та внесення позивачкою коштів підтверджено належними та допустимими доказами.

Частиною першою статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір №53 банківського вкладу (Інвестиційний, депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» недійсним не визнано, тому його чинність презюмується.

Також суд відхиляє доводи сторони відповідача, що обставини у вказаній цивільній справі можуть бути правильно оцінені лише після розгляду кримінального провадження №12014260110000622 від 21.11.2014 стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191 ч.3, 191 ч.4, 191 ч.5, 200 КК України, оскільки наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, що виникли між сторонами, не спростовує їх існування та не припиняє їх. Про це, зокрема, йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2019 року у справі №662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21.

Враховуючи викладене, з відповідача АТ «Сенс Банк», який є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк», на користь позивача  ОСОБА_1 підлягає стягненню банківській вклад за договором №53 банківського вкладу (Інвестиційний, депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г.В., та ОСОБА_1 в розмірі  371970 грн та 10594 Євро, а отже в цій частині позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Сенс Банк» 3% річних від простроченої суми, інфляційних витрат за вкладом у гривні, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України, три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Тобто, проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи наведене, три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого є, зокрема нараховані проценти за користування коштами, строки сплати яких визначено договором.

Згідно розрахунку, 3% річних від простроченої суми в порядку ст.625 ЦК України по вкладу у гривнях за період з 13.12.2014 по 25.09.2024 становлять 109214,42 грн; по вкладу у Євро  3110,51  Євро.

Інфляційні витрати по вкладу у гривнях з грудня 2014 по вересень 2024 становлять 919145,75 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3 % річних, інфляційних витрат  на вклад у гривні, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, пред`явлених в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, на суму 3% річних розрахованої за період з за період з 13.12.2014 по 25.09.2024  у смі -  109214,42 грн; по вкладу у Євро  - 3110,51  Євро., Інфляційні витрати по вкладу у гривнях з грудня 2014 по вересень 2024 у смі -  919145,75 грн.  

За таких обставин, позов ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів, що полягає у стягненні суми вкладу за договором №53 банківського вкладу (Інвестиційний депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну) від 16.08.2012, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 в розмірі 371970,00 грн та 10594,00 Євро, 3% річних в розмірі 109214,42 грн та  доларів США, інфляційних витрат в розмірі 919145,75 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відзиві та під час судового розгляду представник відповідача заявила про застування наслідків спливу строку позовної давності стосовно вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних витрат за вкладом у гривні.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 268 ЦК Українипозовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

У даній справі предметом спору є вимоги про стягнення коштів за договором депозитного вкладу, а нарахування 3 % річних на підставі частини другоїстатті 625 ЦК Українивходять до складу грошового зобов`язання, вимоги про стягнення якого нараховані та заявлені у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання про видачу вкладу, а тому на зазначені вимоги позовна давність не поширюється (постанова Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі №363/3965/15, від 30 листопада 2022 року у справі №757/24677/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі №607/955/21, від 04 вересня 2024 року у справі №718/2832/23).

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Позивач ОСОБА_1 був звільнений судом в силу Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору.

Як передбачено ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову .

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, розмір яких, з урахуванням прожиткового мінімуму, з 01.01.2024 становить за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1 211,20 грн та не більше 15 140 грн).

Отже, максимальний розмір судового збору за подачу позовної заяви фізичною особою складає 15140 грн. 

Враховуючи факт задоволення позовної вимоги про стягнення банківського вкладу у розмірі  1400330,17 грн.,  та 13704,51 Євро у гривневому еквіваленті станом на дату прийняття рішення, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 15140 гривень в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 15, 16, 509, 526, 608, 610, 625, 1058, 1059, 1060, 1061, 1068, 1070 ЦК України, ст.ст.1, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов   ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,  РНОКПП: НОМЕР_2   суму неповернутого вкладу в розмірі 1400330,17 грн , що складається з 371970,00 грн – суми неповернтуто банківського вкладу, 919145,75 грн – інфляційних втрат та 109214,42 грн – 3% річних;  13704,51 Євро, що складається з 10594,00  Євро суми неповернутого банківського вкладу та 3100,51   Євро – 3% річних.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) на користь держави судовий збір в розмірі 15140,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                       Сірик І.С.