Справа № 331/1260/25

Провадження № 1-кс/331/424/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання дізнавача СД відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087020000037 від 01.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Дізнавач СД відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором, у кримінальному провадженні №12025087020000037 від 01.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна.

У вказаному клопотанні дізнавач СД відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області просила накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучено 28.02.2025 у ході огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84, а саме: мотоцикл «Ноndа» СВ500, 1994 року випуску, з номером на рамі (шасі) РС26-3000078 та номером двигуна НОМЕР_1 , в кузові чорного кольору; один ключ від мотоцикла «Ноndа» СВ500 з написом на голівці «Ноndа», з мотузкою.

Клопотання вмотивоване тим, що у провадженні СД ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025087020000037 від 01.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 28.02.2025 до відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій областінадійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84, на території Сервісного центру МВС 2341 в ході перевірки мотоцикла «Ноndа» СВ500, 1994 року випуску, було виявлено ознаки підробки.

28.02.2025 в період часу з 16:11 год. по 16:27 год. дізнавачем ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також двох понятих, був проведений огляд місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84, в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб - мотоцикл «Ноndа» СВ500, 1994 року випуску, чорного кольору, з номером на рамі РС26-3000078 та номером двигуна НОМЕР_1 ; один ключ від мотоцикла «Ноndа» СВ500 з написом на голівці «Ноndа», з мотузкою.

У ході проведення огляду вказаного мотоцикла встановлено, що на ньому наявне незначне пошкодження у виді подряпин хромового покриття на лівому дзеркалі із зовнішньої сторони. У подальшому вказаний мотоцикл та ключ від нього визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З приводу вказаних обставин були допитані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно з наданими документами, мотоцикл «Ноndа» СВ500 з номером на рамі РС26-3000078 в кузові чорного кольору, 1994 року виготовлення, з бензиновим двигуном, з робочим об`ємом 499 куб. см, прибув на територію України 16.08.2024 за допомогою фірми «ГАРАНТ ЛТД».

На теперішній час з метою проведення подальшого досудового розслідування, за твердженням дізнавача, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені під час огляду місця події предмети, які згідно зі ст. 98 КПК України є матеріальними об`єктами та містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, виступають речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Також у дізнавача є підстави вважати, що зазначені речі є тимчасово вилученим майном, оскільки в силу ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду, та є речовими доказами, на які необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України), для виконання завдань арешту майна щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).

У судове засідання дізнавач не з`явилася, але надала до суду заяву, у якій просила клопотання про арешт майна розглянути за її відсутності та задовольнити його.

Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явився, але надав заяву, у якій просив розглянути дане клопотання за його відсутності. Також він надав заяву, у якій зазначив, що заперечує проти накладення арешту на весь мотоцикл, оскільки у розшуку перебуває лише двигун мотоцикла, на який і повинен бути накладений арешт.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, долучені до нього, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що у СД ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025087020000037 від 01.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

Із копії протоколу огляду місця події від 28 лютого 2025 року вбачається, що під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84, у присутності понятих було виявлено та вилучено: транспортний засіб - мотоцикл «Ноndа» СВ500, 1994 року випуску, чорного кольору, з номером на рамі РС26-3000078 та номером двигуна НОМЕР_1 ; один ключ від мотоцикла «Ноndа» СВ500 з написом на голівці «Ноndа», з мотузкою.

Слідчим суддею враховано, що згідно із ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно із ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 ст.170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 28 лютого 2025 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84, слідчий суддя враховує згідно із ч.2 ст. 173 КПК України: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що стороною кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події 28 лютого 2025 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки вказані речі містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому з метою забезпечення збереження даних речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення на них має бути накладений арешт. Розумність та співрозмірність обмеження права власності, яке матиме місце при накладенні арешту на дане майно, відповідає завданням кримінального провадження і не матиме негативних наслідків для його власника.

При цьому, слідчий суддя не бере до уваги посилання власника майна ОСОБА_4 на те, що у даному випадку арешт має бути накладений не на весь мотоцикл, а лише на його двигун, оскільки двигун є основною деталлю мотоцикла, яка забезпечує можливість його використання за призначенням. Крім того, для відокремлення двигуна від мотоцикла необхідні спеціальні знання, що може викликати необхідність залучення відповідних спеціалістів, певний час та додаткові витрати.

Тому, враховуючи, що арешт майна носить тимчасовий характер і може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України), з метою забезпечення оперативності проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт саме на весь мотоцикл.

На підставі викладеного, керуючисьст.170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 28 лютого 2025 рокуу ході огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84, а саме: мотоцикл «Ноndа» СВ500, 1994 року випуску, з номером на рамі (шасі) НОМЕР_2 та номером двигуна НОМЕР_1 , в кузові чорного кольору; один ключ від мотоцикла «Ноndа» СВ500 з написом на голівці «Ноndа», з мотузкою, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування ним.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_6