Справа № 183/9324/24

№ 2-о/183/73/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особи - Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Друга Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини,-

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2

свідка ОСОБА_3

свідка ОСОБА_4

свідка ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

10 червня 2024 року заявник звернулася до суду із заявою, в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначає, що є цивільною дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вона прожила 35 років.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер та заявниця отримала, як дружина, документи: лікарське свідоцтво про смерть, довідку про причину смерті, свідоцтво про смерть та витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Заявниця, як дружина, опікувалась чоловіком з 1988 року, ховала його разом зі своїми дітьми та зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті останнього, так як своїх дітей у нього не було, а батьки померли ще задовго до його смерті.

35 років заявниця з ОСОБА_6 проживали, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач зареєструвала ОСОБА_6 , разом вони виховували ї доньку від першого шлюбу, оскільки свої дітей він не мав, ростили онуків, мали спільний бюджет, вели разом господарство та мали всі права та обов`язки один на одного, які притаманні саме подружжю.

Після смерті чоловіка ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,700 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Миколаївскої сільської ради № І-УІІ/ХХІ від 27 липня 1999 року.

Звернувшись до державного нотаріуса Крутько Л.П. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , заявниця отримала відмову у видачі спадщини, оскільки у позивача відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин або проживання однією сім`єю з померлим не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, але нотаріусом була заведена спадкова справа № 55/2024 за заявою позивача.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дій вчиненні в справі.

16 вересня 2024 року суддя своєю ухвалою відкрила провадження у справі.

11 листопада 2024 року на адресу суду на виконання ухвали від 04 листопада 2024 року надійшла копія спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник та представник заявника 28.11.2024 у судовому засіданні просили заяву задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним у поданій заяві, в подальшому представник заявника ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, заяву підтримала.

Представник Губиниської селищної ради Напханько В.П. до суду не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Державний нотаріус Другої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської областіКрутько Л.П. надала до суду заяву про розгляд заяви ОСОБА_1 у відсутність представника нотаріальної контори.

Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 січня 2024 року, про що зроблено актовий запис № 59 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_6 заявниця отримала документи: лікарське свідоцтво про смерть (а.с.9), довідку про причину смерті, свідоцтво про смерть (а.с.8) та витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,740 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Миколаївскої сільської ради № І-УІІ/ХХІ від 27 липня 1999 року (а.с.13).

Заявниця зазначає, що проживала з померлим 35 років однією сім`єю, виховували її доньку та потім онуків, вели спільний сімейний бюджет, перебували у фактичних шлюбних відносинах.

Зазначений факт підтверджується показами свідків, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили обставини викладені у заяві.

Також факт проживання підтверджується довідкою про склад сім`ї № 298 від 09.04.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_6 починаючи з 15.02.1988 року зареєстрований та проживав разом з ОСОБА_8 , 1959 р.н., по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

ОСОБА_6 дітей не мав та інших спадкоємців у нього не було, заповіту не складав (а.с.10).

Відповідно до спадкової справи № 55/2024, заведеної після смерті ОСОБА_6 , із заявою про прийняття спадщини після померлого звернулася ОСОБА_1 , однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної, дії у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих факт проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_1 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.15).

Згідно акту, складеного Губиниською селищною радою № 18 від 24 березня 2024 року, встановлено в присутності сусідів, що за адресою: АДРЕСА_1 , з 1988 року проживали разом та вели спільне господарство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Норми права застосовані судом.

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Постанови № 7, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини другої статті 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови №7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки (постанова Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 133/960/19 провадження № 61-18742св20).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю (постанова Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотиви та висновки суду.

Судом встановлено та підтверджується доказами, що заявниця та померлий ОСОБА_6 проживали разом на момент смерті останнього, разом систематично вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки як чоловіка та дружини, тому вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні з показань свідків та письмових доказів надано достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є цивільною дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вона прожила 35 років та такі особи проживали однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її спадкових прав, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особи - Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Друга Новомосковська нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

заінтересована особа - Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338457, адреса: 51250, Дніпропетровська область, Самарівський (Новомосковський ) район, с. Губиниха, вул. Шевченка, б.16.

заінтересована особа - Друга Новомосковська державної нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 05466105, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, площа Героїв, б.1.

Суддя О.В.Сорока.