ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4070/25

провадження № 1-кп/753/1424/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві у спрощеному провадженні без виклику учасників обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025105020000139 від 11.02.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Краматорськ Донецької області, без постійного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого:

-18.04.2013 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76, 104, 106 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-13.03.2014 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03.06.2014 вирок змінено, останнього засуджено за ч. 2 ст. 185 ч. 3 ст. 185 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 07.12.2016 по відбуттю строку покарання;

-20.11.2017 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 05.08.2019 по відбуттю строку покарання;

-10.06.2020 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03.04.2024 по відбуттю строку покарання;

-19.06.2024 Дарницьким районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 296 КК України до пробаційного нагляду на строк 2 роки 6 місяців.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,

ОСОБА_4 обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом доведеним.

ОСОБА_3 , після звільнення з місця позбавлення волі не зробивши для себе належних висновків та не ставши на шлях виправлення, продовжив систематично порушувати громадський порядок, права інших громадян, правила співжиття та вчиняти правопорушення, на профілактичну роботу, що провадиться з нею, належним чином не реагує. У зв`язку з цим, відповідно до п. «в» ст. 3 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 № 264/94-ВР, на підставі подання начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві, 09.09.2024 Дарницьким районним судом м. Києва у справі №753/17311/24, провадження №1-в/753/647/24 стосовно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд та встановлено наступні обмеження: 1) заборона виїзду за межі м. Києва в особистих справах без дозволу на це начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві; 2) заборона відвідувати кафе, ресторани, бари м. Києва, відділи магазинів, які торгують спиртними напоями з метою придбання та розпиття алкогольних напоїв; 3) зобов`язанням явки до Дарницького УП ГУНП у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Кошиця 3-А на реєстрацію та розпис в реєстраційному листі 2 рази на місяць. У судове засідання ОСОБА_3 з`явився, а тому належним чином ознайомлений з встановленими судом щодо нього обмеженнями.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 умисно, без поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, 25.11.2024 самовільно залишив місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив правила адміністративного нагляду.

ІІ. Позиція сторін.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , встановлено, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

IІІ. Дослідженні докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дослідивши додані матеріали дізнання суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.

ІV. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, що згідно положень ст. 12 КК України є проступком.

V. Призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальний проступок, не одружений, постійного місця проживання не має, систематично вчиняє умисні адміністративні правопорушення.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання - не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має легального джерела доходу, що виключає призначення покарання у виді штрафу. При цьому, з огляду на характеристики обвинуваченого та обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд також вважає, що покарання у вигляді штрафу не зможе забезпечити виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання у вигляді обмеження волі, так як воно буде відповідати особі обвинуваченого ОСОБА_3 , який не працевлаштований, не має легального джерела доходу, неодноразово судимий, систематично вчиняє адміністративні правопорушення, що свідчить про сталість злочинної поведінки й небажання ОСОБА_3 дотримуватися правил поведінки у суспільстві.

Отже суд приходить до висновку, що саме покарання у вигляді реального обмеження волі зможе сприяти досягненню мети покарання.

Ті обставини, що ОСОБА_3 , відповідно до матеріалів кримінального провадження щиро розкаявся у скоєному, що пом`якшує його покарання, в даному випадку не є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки це не спростовує встановлених судом обставин і висновків та не дає підстав вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання. Тому, застосування до нього ст. ст. 69, 75 КК України суд вважає безпідставним.

При цьому, остаточне покарання суд призначає із застосуванням ст. 71 КК України з врахуванням невідбутого покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2024.

Крім того, при призначенні остаточного покарання суд враховує, що відповідно до п.5 ч.1 ст.72 КК України, одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду

Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінально провадження до суду не надходило.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2024, та остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді 2 (двох) років та 6 (шести) місяців обмеження волі.

Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1