ф

УХВАЛА

03 березня 2025 року

м. Київ

справа №520/31558/24

адміністративне провадження № К/990/8045/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 520/31558/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив:

- визнати неправомірною та протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині непередання державним виконавцем виконавчого провадження № НОМЕР_1 (та виконавчого документа) до зведеного виконавчого провадження.

- стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, відмовлено у задоволені позову.

Не погоджуючись із такими рішеннями суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у цій справі є визнання неправомірною та протиправною бездіяльності Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині непередання державним виконавцем виконавчого провадження № НОМЕР_1 (та виконавчого документа) до зведеного виконавчого провадження.

Разом з тим, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення у справі з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, які регулюються статтею 287 КАС України, скаржник не зазначає, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 287, 333, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 520/31558/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська