ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Справа № 160/29306/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу        

за позовом            ОСОБА_1

до                       Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про                   визнання протиправними, скасування рішень, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №9 від 14.05.2024 року Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 046050021884 від 22.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи: - з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; - з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи; -з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; -з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з моменту права на її виникнення - з 25.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії, при цьому рішенням відповідача-1 №9 від 14.05.2024 року не зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року та рішенням відповідача-2 № 046050021884 від 22.08.2024 року було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року, оскільки рішенням №9 від 14.05.2024 року відмовлено у зарахуванні такого періоду. Також позивач вказав, що до його пільгового стажу не зараховано період з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року, при цьому спірні рішення не містять підстав не зарахування такого періоду. Позивач вважає вказані рішення відповідачів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки та надані документи підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

07.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 07.11.2024 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

03.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

30.12.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення є правомірними та такими, що винесені у відповідності вимог чинного законодавства, оскільки комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України прийнято рішення від 14.05.2024 № 9 про відсутність підстав для зарахування періоду роботи з 24.03.1993 по 26.06.1998 до пільгового стажу за Списком № 1, в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи та про те, що позивач працював на роботах передбачених Списком № 1 повний робочий день. Слюсарі по ремонту технологічного обладнання і вулканізації конвеєрних смуг фабрики ЦГЗК в наказі про атестацію не значаться. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Копія ухвали від 03.12.2024 року та позовні матеріали були направлені відповідачу-2 через систему «Електронний суд» в його електронний кабінет та отримані відповідачем – 04.11.2024 року та 05.12.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням №9 від 14.05.2024 року Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи та про те, що позивач працював на роботах передбачених Списком № 1 повний робочий день. Слюсарі по ремонту технологічного обладнання і вулканізації конвеєрних смуг фабрики ЦГЗК в наказі про атестацію не значаться.

14.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046050021884 від 22.08.2024 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року, оскільки рішенням від 14.05.2024 року №9 Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовила у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 за недостатністю документів.

Позивач не погоджується із вказаними рішенням відповідачів про відмову у зарахуванні пільгового стажу та про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо не зарахування періодів роботи, оскільки відсутні накази про результати атестацій робочих місць, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах  № 383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Так, відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , у спірні періоди працював, зокрема:

- з 24.03.1993 (наказ від 23.03.1993 № 65л) прийнятий слюсарем по ремонту технологічного обладнання і вулканізації конвеєрних смуг в діючих цехах комбінату ЦГЗК дільниці №3;

- з 02.01.1995 (наказ від 29.12.1994 № 407) переведений слюсарем по ремонту технологічного обладнання на дільниці дроблення дробильно - збагачувального комплексу дільниці №3;

- з 26.06.1998 (наказ від 26.06.1998 № 97-к) звільнений.

- з 07.10.2004 року прийнято слюсарем черговим та з ремонту устаткування 3 розряду дільниця №2 з ремонту обладнання ВШТ №2 Глеюватського карєру, дробильної, збагачувальної та фабрики огрудкування в цех з ремонту (наказ №186-к від 06.10.2004 року

- за результатами планової атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 наказ №553 від 25.03.2005 року;

- 18.12.2007 року переведено слюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду на дільниці №2 з ремонту обладнання ЦПТ-2 Глеюватського кар`єру, дробильної, збагачувальної фабрики та фабрики оргудкування цеху з правом пільгового пенсійного забезпечення за списком №1 (наказ №192к від 18.12.2007 року, №553 від 25.03.2005 року;

- з 17.02.2009 року (наказ №82 від 17.02.2009 року, наказ №36 від 10.03.2009 року) прийнято в ТОВ «Кривбасремонт» по переведенню з ВАТ «Центральний ГЗК» до ремонтного управління №2 слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду дільниці №2 з ремонту обладнання ВНТ ЦПТ-2 Глеюватського кар`єру, дробильної, збагачувальної фабрики та фабрики огрудкування, з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1;

- 03.05.2011 року звільнено за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ № 62 від 03.05.2011 року).

Також, відповідно до архівної довідки Виконкому Криворізької міської ради архівного відділу від 05.08.2024 року №Г-1388-В/25-02 позивач у період з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року працював слюсарем по ремонту технологічного обладнання на дільниці дроблення дробильно-збагачувального комплексу, в наказах з кадрових питань відсутні накази про переведення на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем, про надання відпустки без збереження заробітної плати.

Таким чином, трудова книжка позивача та надані позивачем документи містять необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.

Отже, період роботи позивача з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року має бути зарахований до пільгового стажу по Списку № 1, у зв`язку з чим рішення №9 від 14.05.2024 року Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року та рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 046050021884 від 22.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, відповідачем-2 взагалі не зазначено підстав незарахування позивачу до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача - з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; - з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року, при цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказані періоди також відповідають вимогам пільгових та повинні зараховуватись позивачу, що підтверджується належними та достатніми записами трудової книжки позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення рішення №9 від 14.05.2024 року Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року та рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 046050021884 від 22.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 .

Щодо вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи: - з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; - з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року, суд зазначає, що такі дії були виражені відповідачем у формі рішення, а тому в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи; -з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; -з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача-2 зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року та до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи; -з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; -з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з моменту права на її виникнення - з 25.07.2024 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.3982949388.1 від 03.11.2024 року.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 605,60 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправними, скасування рішень, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №9 від 14.05.2024 року щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046050021884 від 22.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду роботи у ВАТ «Кривбасрудоремонт» - з 24.03.1993 року по 26.06.1998 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періодів роботи: - з 07.10.2004 року по 24.03.2005 року; -з 17.02.2009 року по 03.05.2011 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                               М.В. Дєєв