ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18157/20Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/9/25 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

представника апелянта - Качура С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/18157/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року (ухвалене суддею Дзюбичем В.Л., повний текст якого складено 08 жовтня 2021 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Тернопільської міської ради, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Тернопільської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28 квітня 1999 року №365 чоловікові позивачки ОСОБА_11 передано земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд загальною площею 641 кв.м, що розташована в АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка була поділена на дві частини: площею 414 кв.м, яка була передана у приватну власність ОСОБА_11 , та площею 227 кв.м, яка була передана останньому в постійне користування. На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_11 отримав державний акт на право приватної власності на землю площею 0.0414 га та державний акт на право постійного користування землею площею 0.0227 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер. Після його смерті позивачка прийняла спадщину на підставі заповіту, в т.ч. земельну ділянку площею 0.0227 га. У квітні 2016 року вона звернулася до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на відведення цієї земельної ділянки у власність. 16 червня 2016 року Тернопільська міська рада прийняла рішення №7/9/45 «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0230 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ». Після отримання вказаного рішення в липні 2016 року позивачка розпочала процедуру отримання необхідних висновків, дозволів та оформлення іншої технічної документації, передбаченої статтею 50 Закону України «Про землеустрій». Проте на всі подані нею заяви державні кадастрові реєстратори надали відмови, мотивуючи наявністю помилки в координатах розташування суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:12:010:0059, яка також належить їй на праві приватної власності, що спричинило накладення на новостворену земельну ділянку на підставі розробленого проєкту землеустрою. З метою усунення вказаних неточностей, після відмови розробника технічної документації виправити помилку, в січні 2018 року вона звернулася до суду з позовом до КП «Земельно-кадастрове бюро» з вимогою зобов`язати виправити помилку шляхом внесення змін до технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:12:010:0059 для можливості подальшої реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки.

Враховуючи тривалість вказаної процедури, позивачка не мала можливості у шестимісячний строк подати на затвердження до Тернопільської міської ради розроблений проєкт землеустрою, у зв`язку із чим 05 квітня 2019 року Тернопільська міська рада прийняла рішення №7/33/110, яким рішення міської ради від 16 червня 2016 року №7/9/45 було визнано таким, що втратило чинність. Надалі рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду рішення Тернопільської міської ради від 05 квітня 2019 року № 7/33/110 було скасовано. 16 вересня 2020 року, отримавши відповідь Тернопільської міської ради на її заяву щодо відведення земельної ділянки площею 0.0230 га для обслуговування індивідуального житлового будинку та споруд за адресою АДРЕСА_1 , позивачці стало відомо, що 13 березня 2020 року Тернопільська міська рада прийняла оскаржуване рішення. У цьому листі також було зазначено, що земельна ділянка площею 0.0230 га, на яку вона ще у 2017 році виготовила проєкт землеустрою, включає частину земельної ділянки площею 0.0141 га, право власності на яку вже зареєстровано за іншою особою.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 квітня 2020 року право власності на земельну ділянку площею 0.0141 га з присвоєним кадастровим номером 6110100000:12:013:0096 зареєстровано за ОСОБА_7 .

Отже, Тернопільська міська рада своїм рішенням від 13 березня 2020 року №7/47/91, яким затверджено громадянину ОСОБА_7 проєкт землеустрою, надала останньому дозвіл на оформлення права власності на земельну ділянку, яка не була вільною, а перебувала у користуванні позивачки. Тернопільській міській раді було відомо про те, що спірна земельна ділянка ще з 1999 року перебувала в постійному користуванні ОСОБА_11 , а з 2010 року до 2019 року - у користуванні позивачки.

Вважає, що Тернопільська міська рада не мала правових підстав вчиняти будь-які дії стосовно спірної земельної ділянки, а тим більше передавати її у власність третій особі, зокрема ОСОБА_7 , оскільки під час виготовлення ОСОБА_7 проєкту землеустрою на оспорювану земельну ділянку ним не було погоджено межі земельної ділянки з суміжним землевласником - ОСОБА_1 , що є порушенням вимог земельного законодавства України.

Зазначає, що земельна ділянка площею 0.0230 га по АДРЕСА_1 , станом на 2019 рік не належала до земель Тернопільської міської ради, якими остання мала право розпоряджатись, а право постійного користування було успадковано ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_11 , та заповіту ОСОБА_11 від 15 червня 2009 року. ОСОБА_1 розробила проєкт відведення земельної ділянки та отримала позитивний висновок Держгеокадастру України через ГУ Тернопільської області. Під час виготовлення ОСОБА_7 проєкту землеустрою на оспорювану земельну ділянку він не погодив межі земельної ділянки з суміжним землевласником ОСОБА_1 , що є порушенням вимог земельного законодавства України. Рішення Тернопільської міської ради від 13 березня 2020 року №7/47/91 було прийняте під час судового розгляду справи, що суперечить вимогам частини першої статті 161 ЗК України.

Вважає, що рішення Тернопільської міської ради від 13 березня 2020 року №7/47/91 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 » та рішення приватного нотаріуса Олексишин М.Ю. від 29 квітня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 є незаконними та такими, що порушують її права як належного землекористувача спірною земельною ділянкою.

У зв`язку із викладеним, позивачка просила визнати протиправними та скасувати:

- рішення Тернопільської міської ради від 13 березня 2020 року №7/47/91 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 »;

- рішення приватного нотаріуса Олексишин М.Ю. від 29 квітня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_7 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивачкою не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що спірна земельна ділянка, увійшла до спадкового майна та є тією самою земельною ділянкою, стосовно якої у позивачки наявне право постійного користування.

Тернопільській міській раді було відомо про те, що спірна земельна ділянка ще з 1999 року перебувала в постійному користуванні ОСОБА_11 , а з 2010 по 2019 роки - у користуванні ОСОБА_1 .

Також, Тернопільській міській раді було відомо про наявність судового спору з приводу тієї самої земельної ділянки, оскільки ОСОБА_1 приймала участь у цій справі, але за чотири дні до судового рішення 13 березня 2020 року після розгляду звернення ОСОБА_7 , було прийнято рішення №7/47/91 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 »

Як Тернопільській міській раді, так і ОСОБА_7 було відомо про те, що спірна земельна ділянка перебувала у користуванні позивачки, що підтверджується інформацією Тернопільської міської ради та Управління Держгеокадастру на звернення ОСОБА_1 .

Окрім цього, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , на яку гр. ОСОБА_11 припинено право користування, не вилучалась у нього перш ніж була передана ОСОБА_7 . Також при виготовленні ОСОБА_7 проєкту землеустрою на оспорювану земельну ділянку ним не було погоджено межі земельної ділянки з суміжним землевласником ОСОБА_1 , що є підставою для скасування оспорюваного рішення.

У зв`язку з наведеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Зокрема, постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, задоволено.

Скасовано рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13 березня 2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_7 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222, прийняте 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0, 0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_7 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Верховним Судом встановлено, що як на час ухвалення рішення судом першої інстанції, так і на час перегляду цього рішення судом апеляційної інстанції, спірна земельна ділянка належала ОСОБА_5 , який не був залучений до участі у справі. Крім того, відповідач у справі ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, а тому у разі, якщо буде встановлено, що правовідносини допускають правонаступництво, необхідно здійснити заміну відповідача ОСОБА_7 правонаступником.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року ОСОБА_5 залучено до участі у справі №607/18157/20 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 09 січня 2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучено до участі у справі №607/18157/20 у якості відповідачів, як правонаступників після смерті ОСОБА_7 .

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Качур С.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

У 1999 році на ім`я ОСОБА_11 Тернопільською міською радою народних депутатів на підставі рішення Тернопільської міської Ради народних депутатів від 28 квітня 1999 року №365, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55, був виданий державний акт на право постійного користування землею серії ТР, відповідно до якого ОСОБА_11 передана у постійне користування земельна ділянка площею 227 кв.м, яка розташована на території м.Тернополя, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

26 березня 2009 року ОСОБА_11 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 26 березня 2009 року.

15 червня 2009 року приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Скідан О.Є. за реєстровим номером 640 посвідчив заповіт, згідно з яким ОСОБА_11 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів, своїй дружині ОСОБА_1

16 листопада 2009 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненком О.С. за реєстровим номером 4360, згідно з яким ОСОБА_11 подарував ОСОБА_1 3/4 частки з належних йому 29/50 часток домоволодіння у складі двох житлових будинків під літерою «А» та під літерою «Б» з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0.0414 га, кадастровий номер 6110100000:12:010:0059, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції 12 червня 2010 року.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 227 кв.м, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини.

Рішенням Тернопільської міської ради від 16 червня 2016 року №7/9/45 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0230 га з передачею земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано її в шестимісячний термін подати на затвердження проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Висновком управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 23 вересня 2016 року №1934/14 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на земельній ділянці площею 0.0230 га по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1

26 січня 2017 року Приватним підприємством «Тернопільський край» на підставі рішення Тернопільської міської ради від 16 червня 2016 року №7/9/45 розроблено завдання на складання проєкту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки гр. ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 травня 2017 року №32-19-0.202-1310/177-17 земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0230 га, що проєктується для відведення у власність гр. ОСОБА_1 , частково формується за рахунок земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_11 на підставі державного акта на право постійного користування землею, виданого Тернопільською міською радою від 1999 року №55, частково за рахунок земель комунальної власності, не наданих у власність та постійне користування у межах населеного пункту.

Висновком Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 червня 2017 року №2300/82-17 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0.0230 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, у власність ОСОБА_1

18 липня 2017 року рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Тернополі міськрайонного управління у Тернопільському районі та місті Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № РВ-6100173732017 відмовлено ОСОБА_1 за її заявою від 07 липня 2017 року у внесенні змін до Державного земельного кадастру у зв`язку із наявністю помилки, а саме перетином ділянок з ділянкою, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Надалі рішеннями державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Тернополі міськрайонного управління у Тернопільському районі та місті Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 29 листопада 2017 року № РВ-6100220722017 та від 28 грудня 2017 року № РВ-6100231022017 також було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096, площа збігається на 3.8391%

Рішенням Тернопільської міської ради від 05 квітня 2019 року №7/33/110 рішення міської ради від 16 червня 2016 року №7/9/45 «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0230 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » визнано таким, що втратило чинність.

Згідно з роз`ясненнями, наданими ОСОБА_1 у листі Тернопільської міської ради від 20 травня 2019 року №7790/08-Ф, підставою для скасування рішення від 16 червня 2016 року №7/9/45 «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0230 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 » від 16 червня 2016 року є неподання ОСОБА_1 в шестимісячний строк проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0230 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0230 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

17 березня 2020 року рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1977/19 скасовано рішення Тернопільської міської ради від 05 квітня 2019 року №7/33/110, яким рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради від 16 червня 2016 року №7/9/45 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0230 га за адресою АДРЕСА_1 » визнано таким, що втратило чинність.

Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, 21/50 частка будинковолодіння АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору дарування 21/50 частин домоволодіння, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартюком Л.О. 19 червня 2002 року за реєстровим № 2871.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії В1 №665812 ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 19 червня 2002 року №2870 передано у приватну власність земельну ділянку площею 228 кв.м, яка розташована на території Тернопільської міської ради, АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

24 липня 2019 року рішенням Тернопільської міської ради №7/36/22 надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0157 га безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , та зобов`язано останнього в шестимісячний термін подати на затвердження вказаний проєкт.

11 жовтня 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 на підставі рішення Тернопільської міської ради від 24 липня 2019 року №7/36/22 розроблено завдання на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0.0141 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить до земель комунальної власності (землі запасу), гр. ОСОБА_7 .

Висновком управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09 грудня 2019 року №1637/14 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на земельній ділянці площею 0.0157 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23 грудня 2019 року №16848/82-19 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.0141 га гр. ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 30 січня 2020 року НВ №6112270892020 земельна ділянка площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:00096, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

31 січня 2020 року ОСОБА_7 звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0.0141 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

13 березня 2020 року після розгляду звернення ОСОБА_7 . Тернопільська міська рада прийняла рішення № 7/47/91 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 », згідно з яким гр. ОСОБА_7 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на АДРЕСА_1 ; припинено гр. ОСОБА_11 право користування земельною ділянкою площею 0.0141 га на АДРЕСА_1 , враховуючи письмову згоду землекористувача ОСОБА_11 ; передано гр. ОСОБА_7 безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:12:013:0096, площею 0.0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріально посвідченою заявою від 14 вересня 2002 року ОСОБА_14 не заперечував проти вилучення у нього земельної ділянки площею 145 кв.м. для обслуговування житлового будинку із земельної ділянки загальною площею 227 кв.м., яка перебуває в його користуванні, гр. ОСОБА_7 . Натомість у постійному користуванні ОСОБА_11 залишилася земельна ділянка площею 82 кв.

АДРЕСА_1 , на яку припинено гр. ОСОБА_11 право користування земельною ділянкою площею 0.0141 га на АДРЕСА_1 до прийняття вказаного рішення Тернопільської міської ради, не вилучалася у гр. ОСОБА_11 перш ніж передати її у власність гр. ОСОБА_7 , що підтверджується відповідями Тернопільської міської ради, згідно з якими за період з 2000 року по 2019 рік рішень щодо припинення права постійного користування ОСОБА_11 , яке виникло на підставі державного акта на право постійного користування землею за №355 щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 227 кв.м Тернопільська міська рада не приймала, як і не приймала рішень щодо надання погоджень на складання проєктів відведення, передачі у власність чи користування земельними ділянками, що розташовані за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_2 у період з 2002 по 2018 рр.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 вересня 2020 року №224383613 спірна земельна ділянка площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096, на час звернення до суду із вказаним позовом належала ОСОБА_7 на праві власності на підставі оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Однак 16 березня 2021 року ОСОБА_7 продав вказану земельну ділянку ОСОБА_18 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16 березня 2021 року, укладеним між останньою та ОСОБА_7 та посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Олексишиним З.З. за реєстровим №257. В подальшому ОСОБА_18 відчужила зазначену земельну ділянку ОСОБА_19 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 вересня 2021 року, укладеного між ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Р. за реєстровим № 5864.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів спадкової справи №79/2021 вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_2 (дружина померлого), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (діти померлого).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.

У статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Відповідно до частин першої, другої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки визначені в частині третій статті 152 ЗК України. Відповідно до частини першої статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Предметом позову в даній справі є рішення Тернопільської міської ради від 13 березня 2020 року №7/47/91 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 » та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_7 .

В той же час, 16 березня 2021 року ОСОБА_7 продав вказану земельну ділянку ОСОБА_18 , а в подальшому ОСОБА_18 відчужила зазначену земельну ділянку ОСОБА_19 .

Отже задоволення позову у даній справі фактично буде правовою підставою для припинення права власності ОСОБА_19 на земельну ділянку площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.

Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Крім того, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

При зверненні з позовом до суду ОСОБА_1 вказала відповідачами ОСОБА_7 , Тернопільську міську раду, клопотань про залучення співвідповідача ОСОБА_19 позивачка не заявляла.

Колегія суддів враховує те, що ОСОБА_19 звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року, яку мотивував тим, що він не брав участі у справі ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, однак з 01 вересня 2021 року є власником спірної земельної ділянки площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим вирішено питання про його права та інтереси.

Апеляційний суд враховує, що результати розгляду даної справи безпосередньо впливають на права і обов`язки ОСОБА_19 , як такого, що набув право власності на земельну ділянку площею 0.0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096.

Однак, ОСОБА_19 до участі у даній справі в якості співвідповідача залучено не було.

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду в чистині його мотивувальної частини.

Відповідно до підпункту В пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року, на строк не більше як до ухвалення судового рішення у справі

За таких обставин, з позивача слід стягнути на користь держави 1261.20 грн. судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 27 лютого 2025 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак