У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

                                                                                                           м. Вінниця

03 березня 2025 р.                                                                      Справа № 120/2631/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до     ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, вважаю за необхідне вказати наступне.

Позивач в прохальній частині позову просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України  у  Вінницькій  області  щодо  не  проведення  перерахунку  пенсії   ОСОБА_1  шляхом  збільшення  показника  середньої  заробітної  плати (доходу)  в  Україні,  з  якої  сплачено  страхові  внески,  та  який  враховується  для обчислення  пенсії   ОСОБА_1 ,  на  коефіцієнти  у  розмірі  1,14,  у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої  статті  42  Закону  України  №  1058-ІV  «Про  загальнообов`язкове  державне пенсійне  страхування»  шляхом  послідовного  збільшення  показника  середньої заробітної  плати  (доходу)  в  Україні,  з  якої  сплачено  страхові  внески,  та  який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 9118,81 грн  на  коефіцієнт  збільшення  у  розмірі  1,14  з  01.03.2022  відповідно  до  пункту  1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи  щодо  підвищення  рівня  соціального  захисту  найбільш  вразливих  верств населення  у  2022  році»,  на  коефіцієнт  збільшення  у  розмірі  1,197  з  01.03.2023 відповідно  до  пункту  1  постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  24.02.2023  №  168 «Про  індексацію  пенсійних  і  страхових  виплат  та  додаткових  заходів  щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш  вразливих  верств  населення  у  2024  році»  та  у  зв`язку  з  цим  провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.

Відтак, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме:

- про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1, 14 та зобов`язання повести перерахунок та виплату індексації із коефіцієнтом збільшення 1,14;

- про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1, 197 та зобов`язання повести перерахунок та виплату індексації із коефіцієнтом збільшення 1,197;

- про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та зобов`язання повести перерахунок та виплату індексації із коефіцієнтом збільшення 1,0796.

Так, пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року становить 3028 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір").

Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211 грн 20 коп. (за кожну немайнову вимогу).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач повинна сплатити за подання цього адміністративного позову судовий збір у розмірі 2  906,88 грн. (3  633, 60 грн. * 0,8).

Крім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у     разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. (Відповідна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 25.04.18 р. (справа №802/1086/16-а)).

Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України,     позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наголошую на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2024 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Звернувшись до суду з цим позовом, позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2022 року перерахунок індексації пенсії .

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі         № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021 по     2024 роки позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 13.01.2025 р. у справі № 160/28752/23.

Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з`ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати. Водночас позивач звернувся до відповідача щодо спірного питання лише 18.12.2024, що не може бути визнано як розумний строк для захисту порушеного права.

Звернувшись до суду з цим позовом 26.02.2025, позивач заявляє вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023, зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023; зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024.

Тобто, фактично спірні правовідносини виникли у березні 2022 року, березні 2023 року, березні 2024 року.

Своєю чергою, отримання листа у відповідь на заяву щодо пенсійного забезпечення або про перерахунок пенсії не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Звернувшись до суду з цим позовом в лютому 2025 року, позивач заявив позовні вимоги поза межами шестимісячного строку     звернення, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду. Відтак, слід подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя                                                                                Крапівницька Н. Л.