Справа №718/4066/23

Провадження №4-с/718/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 року                 м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді                Мінів О.І.

за участю секретаря судових засідань            Анучкіній Л.З.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області у ВП №74177068 від 16.02.2024 по виконанню судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній плати,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Кіцманського районного суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова В.М. від 29.02.2024 про зупинення виконавчого провадження №74177068. Зобов`язати заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова В.М. поновити виконавче провадження ВП №74177068 щодо примусового виконання судового наказу №718/4066/23, виданого Кіцманським районним судом 01.12.2023 про стягнення з ДП «Неполокровецький комбінат хлібопродуктів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 98085,76 грн.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що заступником начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семеновим В.М. 29.02.2024 було зупинено виконання виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документа на підставі п.12 ч.1ст.ст.34,35 Закону України «Про виконавче провадження».

На її заяву від 07.01.2025 щодо поновлення виконавчого провадження №74177068, 27.01.2025 отримав відповідь №175 про відмову в задоволенні клопотання .

Згідно отриманого листа-відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області від 27.01.2025 №174, боржник ДП «Неполокровецький комбінат хлібопродуктів» згідно наказів Фонду державного майна України від 06.10.2020 №1619, від 06.01.2021 №5 та від 04.01.2022 №1 включено до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації відповідно в 2020, 2021 та 2022 роках.

Станом на день звернення до суду , рішення суду не виконане, борг по заробітній плату не погашено, а виконавче провадження навіть не розпочато. (а.с.14-17)

03.02.2025 ухвалою суду прийнято скаргу до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.03.2025. (а.с.28)

24.02.2025 заступник начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семенов В.М. скерував відзив , в якому вказує, що скарга подана із пропущенням 10 денного строку, а тому її слід залишити без розгляду, адже заявниця знала про прийняття оскаржуваної постанови ще в 2024 році, про що свідчить її переписка з відділом від 11 жовтня 2024 року та від 07.01.2025 року. Разом з тим вважає, що відсутні порушення в діях державного виконавця під час прийняття постанови про зупинення виконавчих дій 29.02.2024 на підставі п.12.ч.1ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

27.02.2025 заявник скерувала відповідь на відзив на скаргу на дії державного виконавця, вказуючи, що в дійсності стягувачем оскаржується лист-відповідь державного виконавця від 27.01.2025 №175 про відмову щодо відновлення виконавчого провадження, а тому передбачений ч.1 ст. 449 ЦПК України десятиденний строк не минув. Просить скаргу задоволити.

03.03.2025 заявник та зацікавлені особи в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду скарги, клопотань про відкладення не подали, а тому суд вважає, що розгляд скарги слід здійснити за відсутності учасників справи, за наявними матеріалами.

Перевіривши скаргу на дотримання строків звернення до суду, дослідивши викладені у ній обставини та додані до неї письмові докази, наданий відзив та відповідь на відзив, суд вважає, що подану скаргу необхідно залишити без розгляду та повернути з огляду на таке.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

У ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника. Суд вважає, що при вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, заявник просить визнати протиправною та скасувати постанову від 29.02.2024 року про зупинення виконавчого провадження та зобов`язати заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області поновити виконавче провадження. Із заявою про поновлення строку звернення до суду із скаргою ОСОБА_1 не звертається.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки, відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 в справі № 466/948/19 зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Диспозиція ст.449 ЦПК України встановила, що свій перебіг строк починає не з дати ухвалення оскаржуваного рішення, а з дати, коли особа дізналась про порушення свого права, тобто з дня коли ознайомилась зі змістом оскаржуваного рішення.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності) письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатись про порушення своїх прав.

Зі змісту поданої скарги, а також доданих матеріалів, встановлено, що скаржник дізнався про порушення свого права 11.10.2024, отримавши лист відповідь з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №7093 про стан виконавчого провадження, до якої додано копію оскаржуваної постанови від 29.02.2024 про зупинення ВП.

Дана обставина знайшла своє підтвердження також і в заяві ОСОБА_1 , поданої до відділу 07.01.2025, в якій вона зазначає, що отримавши інформацію на запит від 07.10.2024 довідалась, що боржник ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» включений до Переліку об`єктів, що підлягає приватизації, а станом на день подання цієї заяви рішення суду не виконане через зупинення виконавчого провадження 29.02.2024 заступником начальника відділу Семеновим М.В. у ВП № 74177068, адже при прийнятті рішення ОСОБА_2 не враховані норми статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із чим просить відновити зупинене виконавче провадження.

В скарзі поданій до суду, заявник не заперечує тієї обставини, однак у відповіді на відзив 27.02.2025 зазначає, що , на його думку, строк не пропущено, оскільки в дійсності вона оскаржує лист – відповідь державного виконавця від 27.01.2025 №175 про відмову у поновлення виконавчого провадження. Однак дане суперечить скарзі поданій до суду.

Скарга на дії державного виконавця заявником подано до суду 31.01.2025 з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 29.02.2024, зобов`язати поновити виконавче провадження ВП 74177068, тобто не у строк, передбачений ст. 449 ЦПК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

До скарги не додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. А тому суд не оцінює поважність чи неповажність причин пропуску строку на звернення до суду із скаргою.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В ч. 2 ст. 449 ЦПК України також передбачено, що пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин, а також звернення до суду із клопотанням про поновлення такого строку, із наведенням відповідних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Отже, суд доходить висновку, що вище зазначену скаргу подано ОСОБА_1 з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України, тому вона має бути залишена без розгляду.

Керуючись статтями 13, 76 - 81, 89, 126 - 127, 259 - 261, 353 - 354, 447 - 449 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області у ВП №74177068 від 16.02.2024 по виконанню судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній плати - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особи, заяви яких залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, мають право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.І.Мінів