УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1287/24

                                              Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем України

4 березня 2025 року                                                                 селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А.,  розглянувши у порядку  спрощеного позовного провадження  цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2024 року через систему «Електронний суд» товариство з обмженою відповідальністю «Діджи фінанс» (далі ТОВ «Діджи фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 28 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі ТОВ «Слон кредит») та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №808614.

Посилаючись на те, що відповідач умови укладеного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 46128,17 грн; з яких 20000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 26128,17 грн - заборгованість за відсотками.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Судом встановлено, що 28 січня 2022 року ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 уклали договір №808614 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останньому надано кредит в розмірі 25000,00 грн, строком на 730 днів, тобто до 28 січня 2024 року, та погодили процентну ставку за перший день користування кредитом 25% в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 57447,27 грн.

Договір №771370 про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту, заява-анкета підписані власноручним підписом ОСОБА_1 .

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 20000 грн. Дана обставина підтверджується платіжною інструкцією №1264 від 28 січня 2022 року.

Згідно договору факторингу№0308-23 від 3 серпня 2023 року фактор (ТОВ «Слон кредит») передав у повному обсязі, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняло у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту №808614 від 28 січня 2022 року, що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу.

Долучений до матеріалів справи розрахунок свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, в останнього виникла заборгованість у розмірі 46128,17 грн; з яких 20000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 26128,17 грн - заборгованість за відсотками.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки  стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним зобов`язань за договором не спростовані, доказів сплати заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20000,00 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 26128,17 грн не надав, таким чином суд приходить до висновку про стягнення з останнього на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованості за тілом кредиту та відсотках.

Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати,  пов`язані з розглядом  справи,  у разі  задоволення  позову покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, представником позивача до суду надано договір №42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року; додаткову угоду №002546119013 від 27 червня 2024 року, детальний опис робіт, відповідно до якого адвокатом здійснено правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів на що витрачено 1,5 год загальною вартістю 2250 грн, складено позовну заяву на що витрачено 3 год вартістю 3000,00 грн, сформовані додатки до позовної заяви на що витрачено 1 год вартістю 750 грн; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 27 червня 2024 року.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин, суд стягує з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, оскільки вони підтвердженні документально та від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 546, 549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (адреса місця знаходження: вул. Авіаконстуктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 42649746) 46128 (сорок шість тисяч сто двадцять вісім) грн 17 коп заборгованості за кредитним договором, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 6000 ( шість тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук