Справа № 522/11610/24

Провадження № 2/522/1607/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.08.2024.

Ухвалою суду від 03.10.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 27.11.2024.

У судове засідання 27.11.2024 учасники справи не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав. У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладений на 23.12.2024.

У заяві від 29.11.2024 представник позивача повідомив, що просить розглядати справу за його відсутності, наполягає на задоволенні позову та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання 23.12.2024 учасники справи не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав. У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладений на 13.02.2025.

У судове засідання 13.02.2025 учасники справи не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судове засідання, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, не подав відзив, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 13.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі по тексту _- ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції, чинній станом на момент укладення договору між сторонами) (надалі по тексту - Закон № 723/97-ВР) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 723/97-ВР).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Судом встановлено, що 20.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізнгоодержувач) укладеного договір фінансового лізингу № 7221/07/20-Г, у п. 14 якого сторони погодили, що підписанням цього договору фінансового лізингу лізингоодержувач приєднується до загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною договору фінансового лізингу (а.с. 17-18).

Згідно п. 1.1. Загальних умов до договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних предметів лізингу), затверджених 04.05.2018 (надалі по тексту - Загальні умови), лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння ка користування замовлене лізингоодержувачем бувше у використанні майно (далі по тексту «Предмет лізингу»), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору, а в кінці строку дії договору має право придбати предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у договорі.

Пунктом 2 Загальних умов передбачено, що всі платежі за користування предметом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіка внесення лізингових платежів (надалі - графік платежів). Лізингоодержувач зобов`язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на e-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 11.2.1 Загальних умов передбачено, що лізингодавець має право достроково в односторонньому опрядку розірвати договір (відмовитися від договору та вилучити предмет лізингу у випадках, коли лізингоодержуач не сплати лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу.

У разі виникнення будь-якої з підстав, передбачених п.п. 11.2.1-11.2.4 загальних умов, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення (п. 11.3. загальних умов).

Згідно п. 11.4. загальних умов у разі, якщо протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати направлення лізингодержувачу повідомлення згідно з п. 11.3. загальних умов, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення, а також при настанні обставин, передбачених п.п. 11.2.5-11.2.6. загальних умов лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) із зазначенням дати розірвання договору та дати і місця повернення предмету лізингу лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов?язаний за свій кошт протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути предмет лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні. При цьому у разі відмови лізингоодержувача від передачі (повернення) предмета лізингу лізингодавцю лізингодавець право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на лізингоодержувача понесених витрат. Повернення/вилучення предмета лізингу оформляється підписанням Сторонами Акту повернення предмету лізингу підписанням акту вилучення предмета лізингу комісією у складі уповноважених осіб Лізингодавця, в якому зазначаються фактичні показники пробігу предмета лізингу та всі дефекти. Лізингодавець не несе відповідальності за особисті речі, які знаходяться в предметі лізингу на момент вилучення/повернення.

Відповідно до п. 11.5 загальних умов лізингоодержувач зобов`язаний повернути Предмет лізингу з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншим приладдям, у тому числі отриманим згідно з актом прийому-передачі. Предмет лізингу має бути повернутий у справному стані, а за ступенем зношеності повинен відповідати його нормальному зносу за використання за нормальних умов його експлуатації. При поверненні (вилученні) предмета лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю стан, в якому предмет лізингу повертається (вилучається), повинен бути документально зафіксований представниками Сторін в акті повернення (вилучення), враховуючи умови зносу предмета лізингу. При цьому при достроковому поверненні/вилученні Предмета лізингу Лізингодавець має право протягом 5 (п`яти) днів провести діагностику предмету лізингу на станції технічного обслуговування (СТО), яка авторизована лізингодавцем для можливості проведення оцінки його ринкової вартості.

Згідно п. 11.6. загальних умов датою розірвання Договору є дата вказана у відповідному повідомленні про відмову (розірвання) від договору, яке направляється рекомендованим/цінним листом чи кур`єрською доставкою на адресу, вказану у договорі чи повідомлену лізингоодержувач згідно п.п.6.1.4. загальних умов. У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення про відмову (розірвання) від Договору з будь-яких причин лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений про відмову (розірвання) від договору та її наслідки згідно п.13.1. загальних умов.

Пунктом 11.8. загальних умов передбачено, що вилучення предмета лізингу, припинення (відмова від Договору) не звільняє лізингоодержувача від сплати нарахованих та несплачених платежів згідно з договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови лізингодавця від договору (розірвання договору) лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю всі належні до сплати та несплачені лізингові платежі згідно з Графіком платежів; витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку з виконання договору (у тому числі у зв?язку з вилученням, транспортуванням, зберіганням, витрати на здійснення виконавчого напису нотаріуса, тощо), а також передбачені Договором або чинним законодавством України штрафні санкції та збитки п.7.3. загальних умов.

Відповідно до п. 13.1. загальних правил повідомлення, вимоги або інша кореспонденція направляються стороні поштою рекомендованим або цінним листом або кур?єрською доставкою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем реєстрації/проживання) стоорони. У разі, якщо сторона змінить місцезнаходження/місце реєстрації та/або фактичну адресу/місце проживання, які вказані у відповідному Договорі, та не повідомить про це письмово іншу сторону, всі повідомлення та інша кореспонденція, направлена стороною на адресу іншої сторони, зазначену у Договорі чи змінену шляхом письмового повідомлення, вважаються належним чином відправленими стороною та отриманими іншою стороною. При цьому достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є поштова квитанція (чек) про направлення рекомендованого листа, опис вкладення у цінний лист чи повідомлення про вручення (у разі відправки кур?єром). При цьому всі повідомлення, що направлені поштою на адресу лізингоодержувача вважаються доставленими через п?ять робочих днів з дати відправки.

Згідно пункту 3 договору фінансового лізингу предметом фінансового лізингу є автомобіль KIA Optima, 2015 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 303660,00 гривень. Строк лізингу - 60 місяців з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Пунктом 9.1. договору фінансового лізингу визначено, що загальна сума лізингових платежів становить 597222,18 гривень на дату укладення договору і може змінюватись відповідно до умов цього договору.

Порядок сплати лізингових платежів - в гривні згідно з графіком внесення лізингових платежів (п. 9.3. договору фінансового лізингу).

Сторонами погоджений графік внесення лізингових платежів у пункті 10 договору фінансового лізингу.

Згідно п. 13 договору фінансового лізингу договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим договором сторона відмовиться від договору в односторонньому порядку або сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/розірвання цього договору. Зобов`язання за договором, у разі його можливого порушення, не припиняється із закінченням строку його дії та припиняються його повним виконанням.

Відповідно до акта (видаткової накладної) прийому-передачі предмету лізингу до договору фінансового лізингу № 7221/07/02-Г від 20.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» передало, а ОСОБА_1 прийняв в якості предмету лізингу згідно договору автомобіль KIA Optima, 2015 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 303660,00 гривень.

Підписуючи договір, позивач погодився з його умовами, здійснював виконання договору, зокрема, шляхом визначення та прийняття предмету лізингу, здійснення лізингових платежів, як це визначено договором.

В матеріалах справи наявні копії платіжних інструкцій, які підтверджують факт здійснення відповідачем оплати лізингових платежів позивачу у період з 22.02.2020 по 16.02.2023 на загальну суму 350819,50 гривень (а.с. 32-59).

14.04.2023 позивач направив відповідачу досудову вимогу № УФ-54272, у якій повідомив про порушення умов договору та утворення заборгованості по лізинговими платежами, яка станом на 14.04.2023 складає 6148,54 гривень та у випадку несплати вищезазначеної заборгованості протягом 20 днів ТОВ «Улф-Фінанс» має право розірвати договір. Факт відправлення повідомлення підтверджується відповідною поштовою квитанцією та описом вкладення до цінного листа.

18.07.2023 позивач направив відповідачу повідомлення вих. № УФ-57310 від 17.07.2023 про відмову (розірвання) від договору фінансового лізингу, у якому зазначив, що у зв`язку з незадоволенням лізингоодержувачем вимог лізингодавця щодо сплати заборгованості та подальшим невиконанням своїх зобов`язань за договором, а саме, прострочення сплати чергового платежу більше ніж 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів, відповідно до п. 11.2.1. Загальних умов лізингодавець в односторонньому досудовому порядку, передбаченому п. 11.4. Загальних умов, відмовляється від договору фінансового лізингу № 7221/07/20-Г від 20.07.2020; договір фінансового лізингу № 7221/07/20-Г вважається розірваним з 23 липня 2023 року. Також позивачем у повідомленні висунута вимога про повернення транспортного засобу 26.07.2023. Факт відправлення повідомлення підтверджуєт ься відповідною поштовою квитанцією та описом вкладення до цінного листа.

В матеріалах справи відсутні докази виконання належним чином умов договору фінансового лізингу в частині здійснення лізингових платежів за період з квітня 2023. Відповідач не скористався правом подання відзиву та надання доказів на підтвердження заперечень проти позову.

З огляду на погоджені сторонами умови договору, зокрема пункти 112.1, 11.3, 11.5, 11.8 Загальних умов, відсутність доказів здійснення лізингових платежів згідно графіку платежів за період з квітня 2023 року, направлення позивачем досудової вимоги та повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу з 26.07.2023, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 40 518,12 заборгованості по сплаті лізингових платежів та 111809,67 гривень майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1.1. Загальних умов передбачено, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержуач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.1.2. Загальних умов у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за договором понад 30 (тридцять) календарних днів, крім пені, передбаченої п. 7.1.1. загальних умов, лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі десяти відсотків від суми простроченої заборгованості.

Згідно п. 7.1.8. Загальних умов при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до договору не застосовуються. Неустойка та штрафні санкції нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.

У постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана з правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. З припиненням договірних відносин у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ. Відповідні висновки є застосовними і до відносин лізингу у випадках дострокового припинення договору у зв`язку з порушеннями лізингоодержувача. Отже, з моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов`язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов`язок негайно повернути об`єкт лізингу у відповідному стані. Доказів у підтвердження повернення об`єкта лізингу лізингодавцю відповідачка не надала. Після припинення дії договору лізингу невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірні дії лізингоодержувача. Тому права та обов`язки лізингодавця та лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням відповідно до умов договору та положень законодавства, які регламентують наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу.

Враховуючи, що відповідач порушив виконання грошового зобов`язання, з огляду на приписи ст. 625 ЦК України, погоджені сторонами умови договору в частині відповідальності сторін, зокрема у пунктах 7.1.1-7.1.2, правомірними є вимоги позивача про стягнення пені, штрафу десять відсотків, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Верховний Суду у постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 зазначив, що невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Отже, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 806 ЦК України, яка передбачає, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, частини ч 2 ст. 785 ЦК України, з огляду на ненадання відповідачем доказів вжиття заходів щодо належного виконання зобов`язання з повернення предмета лізингу, наймодавець має право вимагати від наймача сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення підлягають задоволенню.

Суд встановив при відкритті провадження у справі факт зарахування суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору у розмірі 5612,85 гривень. Інші процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 614, 625, 785, 806 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41110750, місцезнаходження: 04205, м. Київ, проспект Оболонський, будинок 35-А, офіс 300) 374190,22 гривень (триста сімдесят чотири тисячі сто дев`яносто гривень 22 коп.), які складаються з: 40 518,12 гривень (сорок тисяч п`ятсот вісімнадцять гривен 12 коп.) - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 111809,67 гривень (сто одинадцять тисяч вісімсот дев`ять гривень 67 коп.) - розмір всіх майбутніх лізингових платежів у частині сплати вартості об`єкта фінансового лізингу, 189216,06 гривень (сто вісімдесят дев`ять тисяч двісті шістнадцять гривень 06 коп.) - неустойка у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, 8212,59 гривень (всім тисяч двісті дванадцять гривень 59 коп.) - штраф 10%, 20144,51 гривень (двадцять тисяч сто сорок чотири гривні 51 коп.) - пеня, 1639,17 гривень (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять гривень) - 3% річних, 2650,10 гривень (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень 10 коп.) - інфляційні нарахування.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Улф-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41110750, місцезнаходження: 04205, м. Київ, проспект Оболонський, будинок 35-А, офіс 300) витрати по оплаті судового збору у розмірі 5612,85 гривень (п`ять тисяч шістсот дванадцять гривень 85 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Юлія ЧОРНУХА