Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

          03 березня 2025 року                                                  Справа №200/1451/25  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

                                               В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2025 року   ОСОБА_1 звернувся через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління  Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн;

- стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, та п. п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору, оскільки має статус учасника бойових дій.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Аналіз п. 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного у ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” немає пільг щодо звільнення від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, зокрема, з якими позивач звернувся у цій справі.

Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)

Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону “Про судовий збір” викладено у постанові Верховного Суду від 8 березня 2023 року у справі № 701/589/22.

Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Предметом спірних правовідносин у цій справі є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованості з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн.

Суд перевірив наявність підстав для звільнення позивача як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання позову виходить з того, що предметом спору у цій справі є виплата заборгованості по пенсії яку отримує позивач відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 рок. Тобто, вимога позивача не пов`язана з порушенням права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, а стосується реалізації скаржником інших соціальних прав, набутих ним як працівником прокуратури.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 14 грудня 2022 року у справі № 380/9539/21, предметом якої також був перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а також, зокрема, в ухвалах від 25 травня 2022 року у справі № 320/1344/21, від 7 лютого 2023 року у справі № 753/11680/20.

У розрізі практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) ЄСПЛ нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. The United Kingdom, 8225/78, п. 57).

Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно ч. 1ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 9 листопада 2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць складає у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання даного адміністративного позову позивачем мало б бути сплачено судовий збір у розмірі 9 699,53 грн (1 212 442,43 грн * 1%*0,8).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 8 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду:

- належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 9 699,53 грн.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).  

          Суддя                                                                                  А.О.Черникова