ЄУН  337/1476/22

1-кс/337/59/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 березня 2025 року    Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі скаргу ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру,

ВСТАНОВИВ:

На даний час слідчим відділом ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.09.2021 за №42021082020000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Вмежах вказаного кримінального провадження 01.09.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, а саме, зловживання повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

За змістом повідомлення про підозру, під час досудового розслідування було встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 20.03.2006р. за №14189854 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 21.02.2006р. Хортицькою районною адміністрацією ЗМР. Згідно актового запису про смерть №97 від 30.01.2020р. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Невстановленою у ході досудового розслідування особою 17.05.2021р. державному реєстратору управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради ОСОБА_3 було надано рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2006р. у справі №2-315/06, згідно з яким встановлено факт проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 однією сім`єю з лютого 2004 року по липень 2006 року та в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Проте, за №2-315/06 в Комунарському районному суді м.Запоріжжя була зареєстрована та розглядалась інша цивільна справа - за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності і 14.11.2006р. в цій справі постановлена ухвала про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи. Таким чином, надане державному реєстратору ОСОБА_3 невстановленою в ході досудового розслідування особою рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2006р. за №2-315/06 щодо встановлення факту проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 однією сім`єю та поділ спільного майна подружжя не ухвалювалось.

У невстановлений в ході досудового розслідуванні час та дату, у ОСОБА_3 , який здійснював свою професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, будучи державним реєстратором управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради, виник злочинний умисел, спрямований на зловживання своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, шляхом здійснення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 на підставі неіснуючого судового рішення.

17 травня 2021 року приблизно о 10-46 годині ОСОБА_3 , у невстановленому у ході досудового розслідування місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми повноваженнями, не перевіривши наявність рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами, та не запитуючи копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, у Комунарському районному суді м. Запоріжжя, в порушення вимог положень ст.18,27,31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.12,14,18,40 постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», всупереч вимогам пп.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» №1666-VIII, пп.2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації» від 09.11.2016р. №806 здійснив вхід до програмного засобу ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та провів державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 .

У результаті незаконних дій державного реєстратора управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради ОСОБА_3 , ОСОБА_8 незаконно набула право власності на об`єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_1 , чим спричинено матеріальну шкоду територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на суму 967 156,00 грн., що на момент вчинення кримінального правопорушення в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

19.02.2025 підозрюваний ОСОБА_3 в особі свого захисника – адвоката ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із скаргою на повідомлення слідчого про підозру від 01.09.2022, яку обґрунтував тим, що зазначені в повідомленні про підозру відомості не відповідають дійсності. По-перше, до ОСОБА_8 попереднім власником квартири був ОСОБА_7 , а не Запорізька міська рада, тому реєстрація права власності за ОСОБА_8 жодним чином не спричинила матеріальну шкоду територіальній громаді м.Запоріжжя. По-друге, згідно з отриманою на адвокатський запит інформацією від Запорізької міської ради вищевказана квартира за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.11.2022 визнана відумерлою спадщиною, витребувана з володіння ОСОБА_8 та передана у власність територіальної громади м.Запоріжжя. Право власності територіальної громади м.Запоріжжя на вказану квартиру на цей час зареєстровано в реєстрі, вона включена до числа службового житла та виділена в користування третій особі. При цьому, зазначено, що Запорізька міська рада була позбавлена можливості прийняти вказану квартиру у комунальну власність шляхом визнання її відумерлою спадщиною. Вказані відомості фактично свідчать про відсутність спричиненої шкоди. Жодних перешкод (обмежень) для визнання спадщини відумерлою, про які йдеться в листі ЗМР, не існувало і не існує. Крім того, матеріали досудового розслідування не містять відомостей про мету отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди та її отримання. В той же час мета отримання державним реєстратором неправомірної вигоди та спричинення його діями тяжких наслідків є кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України. Жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставин орган досудового розслідування не зібрав. Враховуючи вказане, вважає повідомлення про підозру від 01.09.2022 необґрунтованим та безпідставним, просить його скасувати.

Ухвалою слідчого судді від 20.02.2025 відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали з підстав, викладених у ній. Також додатково суду пояснили, що відсутність доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_3 незаконної реєстрації права власності за ОСОБА_8 з метою отримання неправомірної вигоди та спричинення такими діями тяжкої шкоди територіальній громаді м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради вказує на відсутність в діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК, що тягне закриття кримінального провадження. Його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, однак орган досудового розслідування не бажає вживати відповідних заходів для ініціювання притягнення його до адміністративної відповідальності. Також захисник зазначив, що існує практика апеляційних судів, які при перегляді вироків суду першої інстанції в аналогічних справах, вказують на відсутність складу кримінального правопорушення в діях державних реєстраторів при недоведеності обов`язкових кваліфікуючих ознак цього злочину. Просили скаргу задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, пославшись на те, що в даному випадку підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК, складена та вручена з дотриманням норм КПК. Повідомлення про підозру містить, зокрема, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент  повідомлення  про  підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, та інші відомості, передбачені ст.277 КПК України. Необґрунтованість підозри ОСОБА_3 та його захисник мотивують фактично відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження кваліфікуючих ознак вказаного кримінального правопорушення – мети отримання неправомірної вигоди та спричинення тяжких наслідків, а й відтак на відсутність в діях підозрюваного складу відповідного кримінального правопорушення. Разом з тим, вирішуючи на стадії досудового розслідування скарги на повідомлення про підозру слідчі судді не можуть оцінювати наявні в матеріалах досудового розслідування докази з точки зору їх належності та допустимості, що є необхідним для доведення вини особи чи її відсутності і відбувається вже на стадії судового розгляду, а можуть лише визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. В цьому кримінальному провадженні підставою для повідомлення ОСОБА_3 про підозру стала наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх та вагомих доказів, які вказують на причетність особи до кримінального правопорушення та виправдовують подальше досудове розслідування. Посилання захисника на судову практику апеляційних судів є безпідставним, оскільки предметом судового розгляду були вже вироки суду по суті пред`явленого обвинувачення, а не ухвали слідчих суддів за результатами розгляду скарг на повідомлення про підозру. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, просив в задоволенні скарги відмовити.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, додані до скарги, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.09.2021 за №42021082020000059, надані прокурором, приходить до такого.

Згідно з ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

В КПК України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру, тому при вирішенні відповідних скарг слід виходити з дотримання положень ст.276–278 КПК України, які регулюють процесуальну процедуру повідомлення про підозру. Підставою оскарження та скасування вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.

Так, згідно з ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необґрунтованість підозри як підстава для скасування повідомлення про підозру полягає в тому, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст.277 КПК України, зокрема, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, не містить стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення.

При цьому, ст.277 КПК України не зобов`язує слідчого або прокурора зазначати у повідомленні про підозру посилання на докази, на яких ґрунтується підозра.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри під час розгляду слідчим суддею скарги в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України, оцінка доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх належності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Таким чином, «достатність підстав (доказів) для підозри» відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

За змістом скарги та пояснень підозрюваного і захисника в судовому засіданні, підставою для скасування повідомлення про підозру від 01.09.2022 вони зазначають її необґрунтованість, а саме, відсутність в матеріалах досудового розслідування доказів, які б підтверджували обставини, викладені в повідомленні про підозру. Жодних обставин, які б вказували на вчинення ОСОБА_3 протиправних дій саме з метою отримання неправомірної вигоди чи її фактичне отримання, а також спричинення такими діями матеріальної шкоди у великому розмірі територіальній громаді м.Запоріжжя, повідомлення про підозру не містить, а факт спричинення тяжких наслідків спростовується наданою на адвокатський запит інформацією Запорізької міської ради.

Проте, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження №42021082020000059, зміст повідомлення про підозру від 01.09.2022, слідчий суддя вважає, що за своїм змістом воно повністю відповідає вимогам ст.277 КПК України, зокрема, містить номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення, анкетні відомості ОСОБА_3 як особи, якій повідомляється про підозру, зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , логічний та послідовний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, підпис слідчого та прокурора, які здійснили повідомлення.

При цьому, наявні станом на 01.09.2022 в матеріалах досудового розслідування докази – інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заява ОСОБА_8 про здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2006, листи Комунарського районного суду м.Запоріжжя, протоколи тимчасового доступу до речей і документів, копії матеріалів цивільної справи №2-10/07 (2-315/06) Комунарського районного суду м.Запоріжжя, інформація з додатками від виконкому Гуляйпільської міської ради Запорізької області щодо статусу та повноважень управління «Центр надання адміністративних послуг», щодо призначення та звільнення з посади державного реєстратора ОСОБА_3 , його посадових обов`язків, протоколи допиту свідків, протоколи обшуків, протоколи огляду місця події, постанови про визнання речовими доказами, протокол огляду речей та предметів, звіт про оцінку вартості об`єкта нерухомого майна, висновок оціночно-будівельної експертизи, постанова про визнання потерілим - вказують на вірогідність та достатність підстав об`єктивно вважати ОСОБА_3 причетним до вчинення кримінального правопорушення і є достатніми для повідомлення йому підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

З огляду на викладене, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри є безпідставними, оскільки такі доводи зводяться фактично до з`ясування питань, що стосуються доведеності наявності в діях особи складу відповідного кримінального правопорушення, та до оцінки належності, допустимості доказів, що на даній стадії кримінального процесу не може бути встановлено. Відповідно до змісту ст.368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, питання оцінки доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

В даному випадку стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно вказували на недостатність підстав для повідомлення ОСОБА_3 про підозру та його непричетність до вказаного кримінального правопорушення..

Слідчим суддею також не встановлено порушення порядку вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру. Вказане повідомлення вручене у передбачений законом спосіб і стороною захисту під час розгляду цієї скарги фактично не заперечувалось.

Таким чином, слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про необґрунтованість повідомлення слідчого від 01.09.2022 про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, про порушення норм КПК щодо її вручення, у зв`язку з чим в задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст.2,24,42,276-278,303,307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування повідомлення слідчого від 01.09.2022 про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.09.2021 за №42021082020000059 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам справи 04.03.2025 о 09.00год.

Слідчий суддя ОСОБА_1

03.03.2025