РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 712/15155/24

Провадження № 2/712/1250/25

26.02.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Шевченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулось МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ (далі – позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) сплачене страхове відшкодування у сумі 62 373 грн 36 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.04.2023 відповідач, керуючи автомобілем «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Черкаси порушив ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем «CITROEN» державний номерний знак НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження. На дату скоєння цієї ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкас від 20 червня 2023 року. Керуючись нормами п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП, МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі у сумі 60 923 грн 36 коп. за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до Звіту (Висновку) оцінювача (експерта) розмір матеріального збитку, завданий потерпілій стороні, становить 71 920 грн 01 коп. Завдана шкода майну винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Потерпіла особа з метою отримання відшкодування звернулася з відповідною заявою до позивача. Станом на дату подання цієї позовної заяви, відповідачем не відшкодовано позивачу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати у сумі 62 373 грн 36 коп. та судові витрати у сумі 3 028 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 02.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.

У судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив. Згідно з прохальною частиною позову просить судовий розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до положень статті 128 ЦПК України.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі – Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання та шляхом розміщення оголошення на вебсайті суду), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2023 у справі № 712/3954/23, яка набрала законної сили 04.07.2023 ОСОБА_1 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 850 грн 00 коп.

Зазначеною постановою встановлено, що 16.04.2023 о 18 год 10 хв у м. Черкаси по провулку Хімічному, 46 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, та внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «CITROEN» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «CITROEN», номерний знак НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

18 квітня 2023 року ОСОБА_2 , звернувся до МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ з заявою про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, за участі відповідача.

Згідно із звітом № А04-25 від 18 травня 2023 року, розмір збитку, завданого власнику автомобіля «CITROEN», номерний знак НОМЕР_2 (з урахуванням зносу) внаслідок ДТП від 18.04.2023 становить 71 920 грн 01 коп.

Відповідно до рахунку-фактури №83 від 18.05.2023 МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ здійснило оплату експертних послуг по справі №91993 згідно з договором №20/038 від 01.01.2020, що підтверджується платіжною інструкцією №922382 від 19.05.2023

Водій автомобіля «CITROEN» ОСОБА_2 , який має повноваження керувати транспортним засобом, що знаходиться у власності КНП «ОЦЕМД ТА МК Черкаської обласної Ради» звернувся до МТСБУ із заявою, відповідно до  пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання грошового відшкодування за завдану відповідачем матеріальну шкоду.

У зв`язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі наказу №3/13469 від 28.07.2023, МТСБУ 31 липня 2023 року здійснило виплату відшкодування КНП «ОЦЕМД ТА МК Черкаської обласної Ради» у сумі 60 923 грн 36 коп.

Також МТСБУ було відшкодовано витрати на встановлення розміру збитків у сумі 1 450 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тут і далі чинного станом на день виникнення спірних правовідносин, встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п.21.1-21.3 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов`язковим.

Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України.

Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41  Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7  статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2023 у справі № 712/3954/23, яка набрала законної сили 04.07.2023, ОСОБА_1 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 850 грн 00 коп.

На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач в повному обсязі виплатив потерпілій особі відшкодування шкоди, спричиненої з вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді у сумі 60 923 грн 36 коп., а також витрати на встановлення розміру збитків у сумі 1 450 грн 00 коп., усього на загальну суму 62 373 грн 36 коп.

Відтак, оскільки позивач виплатив страхове відшкодування, тому у нього виникло право вимоги до відповідача на суму 62 373 грн 36 коп.

При цьому, суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати суми страхового відшкодування, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у сумі 3 028 грн 00 коп.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ (02653, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди – задовольнити повністю.

Стягнути із  ОСОБА_1 на користь МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ  понесені вирати у сумі 62 373 (шістдесят дві тисячі триста сімдесят три) грн 36 коп.

Стягнути із  ОСОБА_1 на користь МОТОРНОГО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ  судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська