Справа № 442/9874/24

Провадження №3/442/17/2025

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 березня 2025 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Хомик А.П.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого на АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 20.11.2024 о 22:04 год. в м.Дрогобич на вул. Самбірській, 86, керував т.з. Scoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП.

Правопорушник своєї вини не визнав. Його адвокат – Харчук О.П. подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАп у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або ж вирішити питання про можливість застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він навпаки погодився на проходження огляду в закладі охорони здоров`я у зв`язку із чим його було доставлено до КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради. В закладі охорони ОСОБА_1 погодився та пройшов медичний огляд на виявлення у нього клінічних ознак сп`яніння, після чого йому було запропоновано продути прилад на визначення алкоголю у видихнутому повітрі у зв`язку із чим він повідомив, що згоден пройти відповідний огляд, однак просив надати йому для ознайомлення документи на вказаний прилад, однак в наданні вказаних документів ОСОБА_1 було відмовлено та безпідставно розцінено такі дії як нібито відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, ОСОБА_1 заперечує факт відмови від проходження медичного огляду. Також, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він наполягав на відібрані у нього зразків біологічного середовища та проведенні лабораторних досліджень, однак йому було категорично відмовлено у проведенні лабораторних досліджень на визначення стану сп`яніння.

Однак, лікарем не було запропоновано ОСОБА_2 здати зразки біологічного середовища для проведення обов`язкових лабораторних досліджень. Таким чином, лікар грубо порушила вимоги п. 15 Розділу Інструкції №1452/735, і вказані порушення свідчать про той факт, що ОСОБА_2 не було запропоновано в установленому порядку пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, який включає в себе медичне обстеження, яке поєднане з лабораторними дослідженнями.

Вищевикладені обставини свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку від 17 грудня 2008 р. N 1103, п.7 Розділу 1, п.15 Розділу ПІ Інструкції від 09.11.201! № 1452/735, та вказують на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові від проходження огляду в установленому законом порядку, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Щодо недопустимості наявного в матеріалах справи висновку КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради №215 від 20.11.2024 року, то відповідно до п. 15 Розділу III Інструкції №1452/735, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Згідно п. 16 Розділу III Інструкції №1452/735 передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Водночас, згідно п. 18 та 19 Розділу III Інструкції №1452/735, вбачається, що усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Звертає увагу суду на те, що із витребуваного акту огляду №215 від 20.11.2024 року, а саме: п. 20 та п. 25 вбачається, що стан сп`яніння ОСОБА_1 було діагностовано клінічно тобто без проведення лікарем обов`язкових лабораторних досліджень.

На підставі вказаного вище акту огляду було складено висновок КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради №215 від 20.11.2024 року

Однак, як зазаначалося вище результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.

Така позиція захисту повністю узгоджується із висновком Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, який викладений у п. 71 Постанови Верховного Суду від 24.04.2020 року в справі за №823/1022/16 згідно, якого: «... правильним є висновки судів попередніх інстанцій про те, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку».

Отже, зважаючи на те, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був діагностований без проведення обов`язкових лабораторний досліджень, огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням п. 15 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та є недійсним в силу положень п.22 Розділу З Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та ч.5 ст.266 КУпАП.

Таким чином, не вбачається порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а тому у даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, доходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій зобов`язаний, на вимогу працівника поліції, пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин, а пунктом 2.9а ПДР визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

З протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №178442 від 20.11.2024 встановлено, що ОСОБА_1 20.11.2024 о 22:04 год. в м.Дрогобич на вул. Самбірській, 86, керував т.з. Scoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд не бере до уваги посилання захисника ОСОБА_1 – адвоката Харчука О.П. про недостовірність висновку КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради №215 від 20.11.2024 року, оскільки із витребуваного акту огляду №215 від 20.11.2024 року, а саме: п. 20 та п. 25 вбачається, що стан сп`яніння ОСОБА_1 було діагностовано клінічно тобто без проведення лікарем обов`язкових лабораторних досліджень.

Так суд звертає увагу, що огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння це процедура, яка має свій початок та відповідне завершення.

Така процедура передбачає, що якщо правопорушник з результатами огляду на місці зупинки погодився, то вона вважається завершеною і відповідно складається протокол за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП в контексті п. 2.9А ПДР України. В той же час, у разі не згоди правопорушника із результатами огляду на місці зупинки, така процедура продовжується у медичному закладі і саме за результатами огляду/відмови від його проходження, поліцейський робить висновок про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, тобто процедура завершується, при цьому такий висновок робиться виключно або за результатом огляду ( п. 2.9А ПДР ), або за відмовою від його проходження ( п. 2.5 ПДР ).

З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 під час затримання працівниками поліції спочатку погодився пройти огляд на місці зупинки, потім відмовився, пізніше погодився на проведення огляду в медичному закладі, а коли прибув у медичний заклад, то від проходження огляду відмовився.

Протокол про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №178442 відносно ОСОБА_1 складено за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (п.2.5 ПДР), а не за керування особою в стані алкогольного сп`яніння (п.2.9 ПДР), а тому суд не бере до уваги висновок КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради №215 від 20.11.2024 року.

Всі інші доводи захисника вважаю такими, що не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння та вважаю їх такими, що направленні на уникнення від відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 178442 від 20.11.2024, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом, відеоматеріалами.

За таких обставин вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Враховуючи наведене, характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Щодо клопотання адвоката Харчука О.П. про застосування до правопорушника ОСОБА_1 аналогію закону та призначення останньому більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, вважаю безпідставними, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік і є безальтернативною.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.

Керуючись ч.1 ст.130, ст. ст. 283, 284 КпАП України, суд, -        

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, та позбавити права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Хомик А.П.