Справа № 183/1854/25

№ 1-кп/183/1551/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року                                                                м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судових засідань                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025042350000066 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зарахованого для проходження служби за контрактом, на посаді солдата резерву 2 запасної роти, ВОС – 14353А, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                 ОСОБА_6

обвинуваченого                         ОСОБА_3 ,

встановив:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 грудня 2023 року № 973 штаб-сержанта ОСОБА_3 , який зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону. На теперішній час, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 січня 2025 року № 28 ОСОБА_3 , який зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду солдату резерву 2 запасної роти, ВОС – 143533А.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.

Згідно ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Разом з цим, відповідно до Додатку № 1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 N 2471-XII, встановлено, що до майна яке не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку N 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.

Згідно п. 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 визначено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, холодна, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо) та інше.

Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним законодавством, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення за наступних обставин.

На початку листопада 2024 року (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 у невстановлений в ході досудового розслідування час, знаходячись у лісосмузі поблизу м. Бахмут, Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено) знайшов 180 проміжних патронів зразка 1974 року калібру 5.45 мм, ручний протитанковий гранатомет RPG-75M, споряджений корпус ручної, осколкової наступальної гранати RGD-5, ручний запал ручних гранат типу ДВМ, споряджений корпус ручної, осколкової наступальної гранати РГД-5, уніфікований запал ручних гранат модернізований типу УЗРГМ-2.

Після чого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, а також розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаними предметами, підняв з землі 180 проміжних патронів зразка 1974 року калібру 5.45 мм, ручний протитанковий гранатомет RPG-75M, споряджений корпус ручної, осколкової наступальної гранати RGD-5, ручний запал ручних гранат типу ДВМ, споряджений корпус ручної, осколкової наступальної гранати РГД-5, уніфікований запал ручних гранат модернізований типу УЗРГМ-2 та поклав до дерев`яного ящику, котрий перебував неподалік. В подальшому, ОСОБА_3 , знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями переніс ящик із вказаними предметами до бліндажу, де зберігав їх до регулярної заміни особового складу військової частини (ротації).

У подальшому, у січні 2025 року (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено), в ході ротації, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, перевіз їх до квартини АДРЕСА_3 , де почав зберігати без передбаченого законом дозволу до 12 лютого 2025 року по 17 годину 14 хвилин, де в подальшому із вказаного часу по 17 годину 45 хвилин, в ході проведення обшуку вищевказані предмети виявлено та вилучено.

За результатами проведених судових експертиз зброї, вибухових речовин та вибухових пристроїв, встановлено що виявленим та вилученими у ході обшуку предметами є:

- 180 патронів, які є бойовими припасами та придатні до стрільби, а саме: – 5.45 мм проміжними патронами зразка 1974 року, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру, до стрільби придатні;

- ручний протитанковий гранатомет RPG-75M, промислового виготовлення, який відноситься до категорії бойових припасів та придатний для здійснення вибуху;

- конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме: споряджений корпус ручної, осколкової наступальної гранати RGD-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху;

- ручний запал ручних гранат, типу ДВМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху;

- конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус ручної, осколкової наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин;

- уніфікований запал ручної гранати модернізований типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що всі обставини вірно викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро кається, готовий нести відповідальність, передбачену законом. Обставини викладені у обвинувальному акті не оспорює.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було з`ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють вищенаведені обставини та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Суд, дослідивши докази в межах пред`явленого обвинувачення, зберігаючи неупередженість і об`єктивність, не виходячи за межі пред`явлено обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_3 своєї протиправної поведінки, беззаперечному визнані вини обвинуваченим, та готовністю підлягати кримінальній відповідальності.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, вважає необхідним з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, застосувати до ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Також, з огляду на вказані обставини, суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та відповідно до ст. 75 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України, суд вважає, що 178 патронів, які є бойовими припасами та придатні до стрільби, а саме: – 5.45 мм проміжними патронами зразка 1974 року, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру, до стрільби придатні, можуть бути передані військовій частині НОМЕР_1 .

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено судову вибухово-технічні експертизи. В силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 7727 гривень 28 коп.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: 178 патронів, які є бойовими припасами та придатні до стрільби, а саме: – 5.45 мм проміжними патронами зразка 1974 року, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру, до стрільби придатні - передати військовій частині НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу МВС України витрати на залучення експерта в розмірі 3183 гривень 60 копійок. (висновок експерта №СЕ-19/104-25/7056 БЛ від 19 лютого 2025); 1514 гривень 56 коп. (висновок експерта №СЕ-19/104-25/7088-ВТХ від 20 лютого 2025); 1514 гривень 56 коп. (висновок експерта №СЕ-19/104-25/7091-ВТХ від 21 лютого 2025); 1514 гривень 56 коп. (висновок експерта №СЕ-19/104-25/7095-ВТХ від 21 лютого 2025), а всього 7727 гривень 28 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1