Справа № 344/14598/24

Провадження № 2/344/724/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 лютого 2025 року                                       м. Івано-Франківськ   

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Мрічко Н.І., Ласки І.О.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Селянін Валерій Олександрович звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 липня 2023 року, на підставі договору позики, укладеного в усній формі, позивачка позичила ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 23 000 (двадцять три тисячі Євро), які останній прийняв у неї і зобов`язався повернути до 19 липня 2024 року. Про факт укладення договору позики і фактичне отримання від ОСОБА_2 грошових коштів свідчить власноручно написана ОСОБА_3 розписка від 19 липня 2023 року, у якій останній особисто написав і вказав, що позичив у неї грошові кошти в сумі 23 000,00 Євро, що еквівалентно 966 000,00 гривень на день позики. Згідно цієї ж розписки ОСОБА_3 пообіцяв повернути отримані від позивачки кошти у повному обсязі своєчасно, а саме до 19 липня 2024 року, а в забезпечення цих коштів залишається двокімнатна квартира в будинку, який будується по АДРЕСА_1 .

Зазначено, що у момент укладення договору позики (фактичної передачі коштів), вона мала надію на те, що позика буде їй повернута вчасно, оскільки ОСОБА_3 повідомив, що така ним отримується з метою залучення коштів для будівництва багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 , тобто він повідомив, що є платоспроможною особою, забудівником. Однак, всупереч взятого на себе обов`язку, 19 липня 2024 року грошові кошти не повернуті, тобто ОСОБА_3 прострочив виконання грошового зобов`язання.

Станом на 20 липня 2024 року, тобто строк, до якого ОСОБА_3 повинен був виконати свої зобов`язання перед ОСОБА_2 , сума позики позивачці повернута не була, а бездіяльність і відмовки відповідача свідчать про те, що борг взагалі не буде повернутий у добровільному порядку. Більше того, жодного будівництва відповідач на земельній ділянці за адресою по АДРЕСА_1 не веде, а тому і забезпечення позики двокімнатною квартирою у цьому будинку, як було обіцяно у розписці, також не відбулось, що свідчить про невиконання відповідачем всіх умов договору позики. Вказані кошти не повернуті ОСОБА_2 до цього часу, тобто станом на момент подання даного позову. У зв`язку із цим позивачка змушена звернутися до суду із зазначеним позовом, за захистом своїх прав та законних інтересів.

Зважаючи на вищезазначене, позивачка просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 23 000,00 (двадцять три тисячі) Євро та понесені витрати на оплату судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Просив задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на обставини, викладені у ньому та долучені до справи докази.

Відповідач та його представник у судове засідання не прибули, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку, про що у справі є відповідні докази. Від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

З урахуванням думки позивача, який не заперечував щодо заочного розгляду справи, положення частини 1 статті 280 ЦПК України та того, що відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2023 року, ОСОБА_3 19 липня 2023 року написана розписка, у якій відповідач особисто вказав, що позичив у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 23 000,00 Євро, що еквівалентно 966 000,00 гривень на день позики. Згідно цієї ж розписки ОСОБА_3 пообіцяв повернути отримані від позивачки кошти у повному обсязі своєчасно, а саме до 19 липня 2024 року, а в забезпечення цих коштів залишається двокімнатна квартира в будинку який будується по АДРЕСА_1 .

Як зазначає сторона позивача, одержані грошові кошти відповідач у зазначений строк не повернув.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Таким чином, відповідач по відношенню до позивача є боржником та таким, що прострочив свої зобов`язання за Договорами позики.

Сторона відповідача покликалася на те, що розписка була складена не відповідачем, а невідомою особою, оскільки власноручно розписку відповідач не складав та не видавав позивачці, при цьому позиції сторін та наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

З метою доведення вказаних обставин представник відповідача клопотав про проведення у даній справі судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ухвали суду від 19 лютого 2025 року у задоволенні клопотання клопотання представника відповідача – адвоката Васютина Ярослава Володимировича про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено з підстав, що зазначені у даній ухвалі, зокрема у зв`язку з не підтриманням стороною відповідача по суті заявленого клопотання про призначення експертизи та відсутність висловлення про запевнення щодо можливості оплати такої експертизи. Також суду не було надано вільних, умовно-вільних зразків рукописних текстів та підписів, виконаних відповідачкою та відповідачка не прибула у судове засідання для надання експериментальних зразків її підпису та почерку, що стало перешкодою суду для призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відтак, позиція, викладена позивачкою у позовній заяві стороною відповідача не спростована належними доказами.

Досліджені у судовому засіданні обставини стверджують про те, що вимоги позивача є обґрунтованими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 267,20 грн, що підтверджено відповідними квитанціями (а.с. 15, а.с. 31).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 89, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у сумі 23 000,00 (двадцять три тисячі) Євро.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 10 267 (десять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 копійок витрат, понесених на оплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя                                                                                          Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2025 року.