МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р. Справа №370/2933/24

Провадження № 2/370/1209/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,

у с т а н о в и в:

Позивач, в особі представника, адвоката Оберемчук Оксани Олександрівни звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі судового наказу виданого Іванківським районним судом Київської області від 11 жовтня 2017 року у справі № 366/3054/17 з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 грн щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача 33198 грн додаткових витрат на дитину.

Свої вимоги мотивує тим, що у шлюбі з відповідачем народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем.

Іванківський районний суд Київської області судовим наказом від 11 жовтня 2017 року стягнув з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Однак, останні два роки несе збільшені витрати на утирання дитини, а саме: лікування, медикаменти, харчування, одяг, плата за електроенергію та інтернет, а також несе додаткові витрати на навчання, такі як: вивчення дочкою англійської мови та заняття з танців. Крім того донька потребує встановлення брекет-системи та придбання гаджетів для онлайн навчання.

Так, як відповідач добровільно відмовляється вирішити питання збільшення розміру аліментів, має у своєму володінні два транспортні засоби, є підприємцем, а тому має можливість сплачувати більший розмір аліментів, а також додаткові витрати на дитину.

Макарівський районний суд Київської області ухвалою від 08 жовтня 2024 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача 28 жовтня 2024 року на адресу суду надійшов відзив, в якому ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що автомобілі, що перебувають у його власності не є предметом розкоші. Зокрема, на автомобілі Dodge Jorney, 2014 року випуску здійснює підприємницьку діяльність, перевозить продукти харчування з метою їх реалізації. Також зазначив, що створив нову сім`ю, є єдиним годувальником, на утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, відповідач звернув увагу суду на те, що заборгованості зі сплати аліментів не має. Окрім аліментів купує доньці ОСОБА_5 одяг, взуття, канцелярські товари, придбав планшет, а також час від часу здійснює грошові перекази доньці на її платіжну картку.

Від представника позивача Оберемчук О.О. на адресу суду 04 листопада 2024 року надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом та приєднана до матеріалів справи. У відповіді на відзив представник позивача заперечуючи обставини викладені відповідачем у відзиві, просить позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позові.

Від відповідача на адресу суду 11 листопада 2024 року надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому він заперечуючи викладені обставини позивачем у відповіді на відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Суд дослідивши письмові матеріали справи дійшов такого висновку.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2011 року, актовий запис № 3.

Іванківський районний суд Київської області судовим наказом від 11 жовтня 2017 року стягнув з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 25 вересня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Прізвище позивача було змінено, а саме 13 березня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка: ОСОБА_7 , дружини: ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 13 березня 2024 року.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 03 листопада 2017 року, вбачається, що державний виконавець Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрив виконавче провадження про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що визначений судовим наказом спосіб стягнення аліментів у частці 1/4 розміру усіх видів доходів відповідача не достатній для забезпечення розвитку дитини, придбання для неї, зокрема, витрати на харчування, одяг та лікування.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 141 Сімейного кодексу України батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно із частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З позовної заяви вбачається, що розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 становить 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 25 вересня 2017 року до досягнення дитиною повноліття визначено судовим наказом Іванківського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року.

Позивач ОСОБА_1 просить змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з 1/4 частки від доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4500 грн щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що останні два роки несе збільшені витрати на утирання дитини, а саме: харчування, одяг, лікування, у зв`язку з переведенням навчання в онлайн режимі, збільшилась витрати зі сплати за електроенергію та інтернет.

Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що відповідач зареєстрований як підприємець та має у своєму володінні два транспортні засоби: DODGE модель JORNEY, 2014 року випуску та TOYOTA модель AVENSIS, 1998 року випуску, а тому має можливість сплачувати більший розмір аліментів.

Однак, як встановив суд, окрім спільної дитини сторін у відповідача на утриманні перебуває ще одна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 30 травня 2023 року, актовий запис № 85, а він є єдиним годувальником в сім`ї, оскільки дружина наразі доглядає за дитиною та не працює.

Крім того, відповідач зазначив, що періодично переказує додаткові кошти на банківську картку доньки ОСОБА_5 для її потреб, загалом протягом 2023-2024 років надіслав 10400 грн, а також протягом 2019-2021 років купував ОСОБА_5 одяг, взуття, канцелярські товари на загальну суму 22552 грн, що підтверджується відповідними квитанціями. У 2024 році придбав для доньки планшет на суму 9049 грн (чек додається).

Щодо наявності у нього у власності двох автомобілів звернув увагу, що ці автомобілі не є предметом розкоші. На автомобілі Dodge Jorney, 2014 року випуску здійснює підприємницьку діяльність, а саме перевозить продукти харчування з метою їх реалізації.

Разом з цим, відповідач просив врахувати, що його житло пошкоджене внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, оскільки село Кухарі, в якому мешкає із сім`єю, тривалий час перебувала в окупації.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При цьому, мають бути наявні підстави передбачені для зміни розміру аліментів (зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та інші випадки).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року

№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено покращення матеріального стану відповідача чи погіршення її матеріального становища, які б свідчили про необхідність зміни способу раніше присуджених аліментів та їх збільшення.

Щодо додаткових витрат на дитину суд встановив таке.

Згідно із частиною першою статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини другої статті 185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові витрати. Розмір додаткових витрат визначається залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Зазначене положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини необхідно доводити.

Відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою.

Позивачка, посилається на те, що несе додаткові витрати пов`язані із встановленням дитині брекет-системи та лікування зубів, оплатою навчання англійської мови та уроків танцями.

Як встановив суд, позивачкою не доведено особливі обставини, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат. Такі витрати не можна вважати додатковими витратами, оскільки вони не викликані особливими обставинами, відноситься до загального розвитку дитини, і не є обов`язковими. Варто зауважити, що придбання, зокрема, шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами та поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача понесених додаткових витрат на дитину відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. С. Сініцина