Справа№ 953/1433/25

н/п 3/953/740/25

ПОСТАНОВА

                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                    

"03" березня 2025 р.                                                                м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріал, що надійшов з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2025 о 23 годині 40 хвилин в м. Харкові по вул. Нескорених, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 та проведення огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, через канцелярію суд подав заяву в якій провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, розгляд справи просив проводити в його відсутність.

Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП.

Отже, виходячи з положень ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою. Окрім того, в судовому засіданні присутня адвокат Пустовалова І.С., яка реалізує право ОСОБА_2 на правову допомогу відповідно до ст. 268 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №235486 від 01.02.2025, в якому, зокрема, безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння); направленням на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння від 31.01.2025 з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; долученими до протоколу відеозаписами; рапортом поліцейського від 01.02.2024.

Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.

Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.

Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та акту огляду вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода.

Судов встановлено, що зупинка транспортного засобу здійснена на підставі п.7 ч.1 ст. 35 закону України «Про національну поліції», тобто у зв`язку прийняттям уповноваженим органом державної влади рішення про заборону руху транспортних засобів під час комендантської години.

Також суд бере до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисниками не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів захисника щодо незаконності дій працівників поліції.

Отже, дослідженими судом доказами підтверджено дотримання поліцейськими правової процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння і конкретних обставин, які могли б свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви матеріали справи не містять.

Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зауважує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 згідно із обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує майновий стан правопорушника, характер вчиненого правопорушення, який є умисними і грубими порушеннями ПДР України.

Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, суд дійшов висновку, що з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

       Суддя:                                                                                                        Кіндер В. А.