Провадження №2/748/322/25

Єдиний унікальний № 748/66/25

У Х В А Л А

03 березня 2025 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.

за участю секретаря Проненко К.С.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Кутукова С.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Чернігова в порядку загального позовного провадження заяву про збільшення позовних вимог подану в рамках цивільної справи № 748/66/25 за позовом ОСОБА_1 до Центру протимінної діяльності, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: начальник Центру протимінної діяльності Бірюков Євгеній Михайлович про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Кутуков Сергій Олександрович, 06.01.2025 року, засобами поштового зв`язку, звернулись до суду з позовом до Центру протимінної діяльності у якому просять:

- визнати незаконним та скасувати, в частині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наказ начальника Центру протимінної діяльності від 02 грудня 2024 року №338 про звільнення з роботи з 02 грудня 2024 року;

- поновити ОСОБА_1 на роботі з 03 грудня 2024 на посаді прибиральника службових приміщень Центру протимінної діяльності;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення з роботи, що на момент пред`явлення позову становить 8500 грн;

- стягнути з Центру протимінної діяльності на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір та понесені витрати на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 08 січня 2025 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі.

13.01.2025 року через канцелярію суду подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:

-визнати незаконним та скасувати в частині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наказ начальника Центру протимінної діяльності від 24 жовтня 2024 року № 316;

-стягнути з Центру протимінної діяльності на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 як заборгованість роботодавця із заробітної плати доплату в розмірі 50% до посадового окладу за підтримку бойової готовності військ ( сид) за жовтень 2024 року в сумі 1741,5 грн;

- визнати незаконним та скасувати в частині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наказ начальника Центру протимінної діяльності від 29 листопада 20204 року № 363.

Розглянувши подану заяву про збільшенння позовних вимог, заслухавши думку сторони позивача, які аргументували її подачу обставинами зумовленими вчасним неотриманням документів від відповідача, беручи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, яким відповідна заява була попереднього надіслана позивачем, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті статті 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Поряд з цим частина 4 статті 49 ЦПК України унормовує, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Оскільки вказана заява подана представником позивача до закінчення підготовчого засідання, тому строк її подання є дотриманим.

Разом з тим, звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно ст. 175 ЦПК України, викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України унормовано, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Таким чином, позовна заява обов`язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить суд ухвалити судове рішення.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Зокрема ними є: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність певних обставин.

Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Разом з тим, процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов.

Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

В свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.

Положеннями частини 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, суд вказує про таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 ст. 5 ЦПК України унормовує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись до суду з позовом позивач визначила чотири позовні вимоги, які в подальшому заявою про збільшення позовних вимог мала намір збільшити з чотирьох до семи..

Заявлені позовні вимоги в заяві про збільшення позовних вимог є окремими вимогами ( скасування наказу про позбавлення доплати за підтримку постійної бойової готовності, стягнення як заборгованості роботодавця із заробітної плати доплати в розмірі 50% до посадового окладу та скасування наказу щодо встановлення неповного робочого часу прибиральнику службових приміщень), які не заявлялися при поданні позову

Суд акцентує увагу на тому, що процесуальний закон дає можливість позивачеві збільшити розмір позовних вимог, а не кількість позовних вимог, що має місце у даному випадку із заявою представника позивача про збільшення кількості позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що зі змісту заяви про збільшення позовних вимог слідує, що має місце не збільшення позовних вимог, а зміна позовних вимог та підстав позову, які обумовлені новими фактами, обставинами та новими способами захисту права, а відтак представник позивача одночасно змінив і предмет і підставу позову, в доповнення до заявлених, чим фактично заявила нові позовні вимоги, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Враховуючи, що подана представником позивача заява від 13.01.2025 року про збільшення позовних вимог суперечить вимогам п. 2) ч. 2 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України, тому суд вважає її необґрунтованою, процесуально суд не може прийняти її до розгляду і вона підлягає поверненню заявнику..

Частина 2 ст. 258 ЦПК України встановлює, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст.ст. 49, ч.6 ст.185, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

                       ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача від 13.01.2025 р. про збільшення позовних вимог - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду в 15-денний строк з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

       Суддя                                                                                Т.В.Костюкова