Справа №2-А-5/08
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2007року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Чернота С.В.,
при секретарі: Борисова Н.Г.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Дмитрієва В.С.
третьої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради про скасування рішення Ясинуватської міської ради 22/432 від 06.09.2007 року, зобов'язати міську раду прийняти рішення про передачу у власність земельну ділянку площею 567 кв.м. АДРЕСА_1, видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
24.10.2007 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради в якому він вказав, що після смерті його батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті матері ОСОБА_3 яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 він успадкував належний їм на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. Цей будинок розташований на земельній ділянці площею 567,5 кв. м
Згідно з рішенням виконкому Ясинуватської міської ради депутатів трудящих від 21 березня 1957 року попередньому власнику була передана земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку площею 403 кв.м. З 1961 року попереднім землекористувачем фактично освоєна площа 567 кв.м. Мої батьки згідно з договором купівлі продажу придбали будинок, розташований на земельній ділянці, площею 567 кв.м.
Відповідно ст. 119 Земельного кодексу України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.
Він звернувся до Ясинуватської міської ради з клопотанням про передачу мені у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідно ст. 119 Земельного кодексу України за давністю користування (набувальною давністю).
Рішенням Ясинуватської міської ради №22/432 від 06.09.07 року йому було відмовлено в передачі у власність вказаної земельної ділянки до врегулювання спірної ситуації в судовому порядку. Своє рішення міська рада мотивувала тим, що раніше передавалась вказана земельна ділянка у власність мені за рішенням виконкому №416 від 19.10.1994 р., яке скасоване рішенням Ясинуватського міського суду від 27.06.1995 року, яке порушує право суміжного землекористувача. А також з урахуванням того, що в суді знаходиться на розгляді адміністративний позов ОСОБА_2, яка мешкає АДРЕСА_2, суміжний землекористувач, яка претендує на частину спірної земельної ділянки.
Вказане рішення Ясинуватської міської ради вважае незаконним і необгрунтованим у зв'язку з наступним.
Його батьки та він тривалий час, 40 років, добросовісно, відкрито та безперервно користуємось земельною ділянкою, розташованою АДРЕСА_1 площею 567 кв.м. Це підтверджується копією технічних паспортів БТІ на будинок 25, проект забудови земельної ділянки від 28.08.86 р., копія технічного паспорту від 02.07.2001 р,
Крім того, необгрунтоване посилання в рішенні виконкому на той факт, що в Ясинуватському міськрайонному суді знаходиться адміністративна справа за позовом суміжного землекористувача ОСОБА_2, яка проживає АДРЕСА_2.
При цьому Ясинуватська міська рада при розгляді мого клопотання про передачу мені у власність земельної ділянки за давністю користування (набувальна давність) не прийняла до уваги ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2007 року. Вказаним рішенням залишено без змін рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2004 року, яким відмовлено в задоволенні в позові ОСОБА_2 к виконкому Ясинуватської міської ради про визнання рішення виконкому №439 від 17.10.2001 року «Про скасування рішення №84 від 24.03.1993 р. «Про надання додаткових земельних ділянок по вул. Дружби та Сиренева в постійне користування».
Просить суд скасувати рішення Ясинуватської міської ради №22/432 від 06.09.2007 року «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки». Зобов'язати міську раду прийняти рішення про передачу у власність земельну ділянку площею 567 кв.м. АДРЕСА_1, видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні позивач змінив вимоги по адміністративному позову та просив суд скасувати рішення Ясинуватської міської ради №22/432 від 06.09.2007 року «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки». Зобов'язати Ясинуватську міську раду розглянути питання щодо передачі у власність земельної ділянки по суті. Та надав пояснення відповідно до позову.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував з наступних підстав. Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ЗК України та іншими Законами.
06.09.2007р. на пленарному засіданні міської ради розглядалось клопотання позивача про передачу у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 567 кв.м за давністю користування. Перед прийняттям спірного рішення спеціалісти апарату міської ради ретельно вивчили ситуацію. Перевіркою встановлено, що на підставі „Свідоцтва про право на спадщину за законом" від 16.07.2001 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності будинок АДРЕСА_3. При переході права власності на будівлю за діючим законодавством того часу - ст. 30 ЗК України в ред. 1990 року, до нього перейшло і право власності на земельну ділянку, надану рішенням виконкому № 1 від 21.03.1957 року, площею 403 кв.м.
За рішенням виконкому № 181/1 від 19.05.1993р. ОСОБА_1 надана додаткова земельна ділянка площею 164 кв. м, яка раніш була надана землекористувачеві суміжної земельної АДРЕСА_2 ОСОБА_4 рішенням виконкому № 52/4 від 24.09.1975 р. площею 328 кв. м (164 кв. м - її частка), а рішенням № 416 від 19.10.1994 року земельна ділянки АДРЕСА_1 площею 567 кв. м була передана ОСОБА_1 у приватну власність.
Проте рішенням Ясинуватського міськсуду від 27.06.1995 року рішення виконкому за № 181/1 від 19.05.1993 року та № 416 від 19.10.1994 року були визнані незаконними, як такі, що порушують права суміжного землекористувача АДРЕСА_2 ОСОБА_4 (на цей час ОСОБА_2, на підставі договору дарування від 04.09.1998р. перейшло право власності на земельну ділянку площею 328 кв. м суміжну з ділянкою ОСОБА_1).
Треба зазначити, що ОСОБА_1 приймав участь в якості третьої особи по цій справі. Рішення суду від 27.06.1995 року увійшло в законну силу 07.08.95 року і особи, які приймали участь у справі не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, а також оспорювати в другому процесі встановлені судом факти і правовідношення (ст. 231 ГПК).
Вищезазначене „Свідоцтво про право на спадщину за законом" від 16.07.2001 року зареєстроване у Ясинуватській міській раді для одержання державного акту на землю, тобто у ОСОБА_1 уже існує право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 і міська рада не вправі вдруге передавати йому право власності на цю ділянку, за набувальною давністю - ст. 119 ЗК України. До того ж ст.ст. 116, 118, 119 ЗК України передбачено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками ( в тому числі й за набувальною давністю) із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.
Крім того, під час розгляду заяви позивача в Ясинуватському міськраионному суді розглядалась адміністративна справа № 2-А-74 за позовом суміжного землекористувача ОСОБА_2 про зобов'язання Ясинуватську міську раду затвердити „Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 534 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель АДРЕСА_2, яка була виготовлена за її заявою Ясинуватським відділом ДРФ ДП „ЦДЗК".
В ході підготовлення до цього судового розгляду було встановлено, що землекористувач ОСОБА_2 скористилалась своїм процесуальним правом -відмовилась від позову, про що Ясинуватським міськрайонним судом (головуючий суддя Жаботинська С.В.) винесено відповідну ухвалу, яка набрала чинності в жовтні 2007 р.
Згідно землевпорядної документації до земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 534 к. м належить і земельна ділянка площею 164 кв. м, на яку претендує позивач ОСОБА_1, а проходження межі між суміжними земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 встановлено та погоджено ОСОБА_1 по межі відводу його земельної ділянки площею 403 кв. м, раніш надану рішенням виконкому № 1 від 21.03.1957 р.
Таким чином, позивач сам погодив межі земельної ділянки суміжному землекористувачеві ОСОБА_2 і був згодний з межею між ділянками, розмірами своєї земельної ділянки. Отже підстав для звернення до суду у нього не має, тобто його права не порушені. Просив суд у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти заявлених вимог позивача заперечувала, та надала пояснення аналогічні поясненням представника відповідача. Просила суд у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 до Ясинуватської міської ради відмовити.
Суд заслухавши сторони, третю особу досліджувавши матеріали справи, у межах заявлених позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного .
При розгляді справи судом встановлено, що 06.09.2007р. на пленарному засіданні міської ради розглядалось клопотання позивача про передачу у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 567 кв.м за давністю користування.
Рішенням Ясинуватської міської ради №22/432 від 06.09.2007 року «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки» було відмовлено в передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянкиАДРЕСА_1, площею 567 кв.м. до урегулювання спірної ситуації в судовому порядку.
Згідно до вимог ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності увласність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно до вимог п.34 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішуються питання: п.34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Тому суд вважає, що 06.09.2007р. на пленарному засіданні міської ради клопотання позивача про передачу у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 567 кв.м за давністю користування фактично по суті не розглянуто та рішення Ясинуватської міської ради №22/432 від 06.09.2007 року у відмові в передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 567 кв.м. до урегулювання спірної ситуації в судовому порядку є необґрунтованим та не відповідаючим вимогам діючого законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 119 Земельного Кодексу України, п.34 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати рішення Ясинуватської міської ради 22/432 від 06.09.2007 року “Про розгляд клопотання ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки”.
Зобов'язати Ясинуватську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки на черговому пленарному засіданні сесії ради після набрання рішення законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційної інстанції.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення .
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова надрукована суддею в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя: