Судове рішення 2-13/2008 від 28.05.2008

Судове рішення #1876664

Справа № 2-13\08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“03” березня 2008 року. Криворіжський районний суд

Дніпропетровської області

В складі:

головуючого судді Приміч Г.І.

при секретарі Поліщук Л.І.

за участю позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ТОВ «Любимое» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вказаною позовною заявою 25.01.2007 року, в ході судового засідання уточнюючи свої позовні вимоги просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 9054,20 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих пошкодженням автомобіля, 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 417,30 грн., а саме судовий збір в розмірі 59,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а також 327,80 грн. витрати на проведення авто товарознавчого дослідження, а всього просив суд стягнути з відповідача на його користь 15471,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 30.08.2006 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ» 21099 НОМЕР_1 на підставі договору прокату автомобіля № 12\07 від 12.07.2006 року, порушив правила дорожнього руху, у зв'язку з чим спричинив ДТП, в результаті якої автомобіль ДЕУ Сенс Т 13110 НОМЕР_2, належний позивачу на праві приватної власності отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим йому було завдано матеріальні збитки в розмірі 12054,20 грн., з яких відповідач в добровільному порядку відшкодував лише 3000 грн.

Крім цього, позивач вказував на те, що йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінив в 6000 грн. і яку обґрунтовував тим, що в результаті пошкодження належного йому автомобіля, відсутності коштів на його ремонт, а також негідної поведінки відповідача, який ухиляється від відшкодування шкоди завданої пошкодженням майна в результаті ДТП, він отримав нервове потрясіння, змінився звичний для нього спосіб життя, він втратив сон, адже був позбавлений засобу пересування, змушений проводити тривалий час на станціях технічного обслуговування.

Позивач вказуючи на те, що у зв'язку з розглядом справи в суді ним були понесені судові витрати в розмірі 417,30 грн., які він просив стягнути на його користь з відповідача, оскільки звернення до суду зумовлено поведінкою відповідача, який ухилявся від відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 до суду повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки до суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення йому судових повісток на 19.02.2008 року, отримане ним 16.02.2008 року та на 03.03.2008 року отримане ним 26.02.2008 року (л.с. 85-86). Але в попередніх судових засіданнях по даній справі ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнавав в повному обсязі, вказував, що ДТП, яка мала місце 12.07.2006 року була спричинена порушенням правил дорожнього руху як ним так і ОСОБА_3, який керував автомобілем ДЕУ Сенс Т 13110 НОМЕР_2, тобто мала місце вина обох водіїв.

Представник третьої особи - ТОВ «Любимое» до суду не з`явився, про причини не явки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням думки позивача та третьої особи - ОСОБА_3, які не заперечували про заочного розгляду справи, суд на місці ухвалив постановити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, пояснення третьої особи ОСОБА_3, який не заперечував проти задоволення позову, дослідивши письмові докази, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2, давши оцінку всім доказам по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.

30.08.2006 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ» 21099 НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем ДЕУ Сенс Т 13110 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (л.с. 42), в результаті чого вказаний автомобіль отримав пошкодження, які визначені протоколом огляду транспортного засобу від 01.09.2006 року за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (л.с. 9).

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.10.2006 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 34 грн. Відповідач до суду з`явився, доказів оскарження вказаної постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено дану постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а отже суд приходить до висновку, що ДТП була спричинена з вини ОСОБА_2, дії якого знаходяться в причинному зв'язку з шкідливими наслідками ДПТ - завданням шкоди позивачу.

Автомобіль ДЕУ Сенс Т 13110 НОМЕР_2, який був пошкоджений в результаті ДТП, належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (л.с. 42), але на момент ДТП вказаним автомобілем керував ОСОБА_3, який працював водієм таксі ТОВ «Любимое» без оформлення трудового договору, про що вказував в ході судового засідання сам ОСОБА_3, а також підтверджується супровідним листом ТОВ «Любимое» виписаним на ім`я ОСОБА_3 (л.с. ____).

При цьому ТОВ «Любимое» вказаний автомобіль був переданий в оренду ОСОБА_1 за усною домовленістю, без належним чином оформленого договору та обумовлення істотних умов вказаного договору, тобто без будь-якої правової підстави, а тому саме ОСОБА_1 як власник вказаного автомобіля має право на відшкодування збитків завданих пошкодженням майна.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, а отже діяльність ОСОБА_2 по експлуатації транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ» 21099 НОМЕР_1 є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП, керував автомобілем «ВАЗ» 21099 НОМЕР_1 на підставі договору прокату автомобіля № 12\07 від 12.07.2006 року, укладеного на строк з 12.07.2006 року по 20.09.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який діяв при цьому на підставі довіреності ОСОБА_5, якій вказаний автомобіль належить на праві приватної власності (________), а отже ОСОБА_2 володів та керував вказаним автомобілем, здійснював його експлуатацію на правовій підставі, якою є вище вказаний договір, а тому саме він зобов'язаний відшкодувати шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем ВАЗ 21099 НОМЕР_1.

Згідно зі ст. 1166 майнова шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи певними діями або бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з актом товарознавчого дослідження № 58\37-35 від 26.09.2006 року та висновкою експерта № 58\37-648 від 14.12.2007 року, матеріальна шкода завдана ОСОБА_1 пошкодженням його автомобіля ДЕУ Сенс Т 13110 НОМЕР_2 в результаті ДТП, що мала місце 30.08.2006 року, складає 12054,20 грн. (л.с. 11-13, 81-84).

Тому, з урахуванням відшкодованих в добровільному порядку 3000 грн. позивачу, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає 9054,20 грн. (12054,20 грн. - 3000 грн.) в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих пошкодженням речі - автомобіля ДЕУ Сенс Т 13110 НОМЕР_2.

Відповідно до п. 9 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд враховує обставини справи, обставини моральних страждань вказаних позивачем, а саме те, що у нього змінився звичний для нього спосіб життя, він втратив засіб пересування, змушений був ремонтувати автомобіль, звертатися до суду, таке інше, а також враховуючи часткове відшкодування відповідачем матеріальної шкоди в добровільному порядку, та з урахуванням принципів справедливості та співмірності вважає за необхідне задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди частково, стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Оскільки рішення суду ухвалюється на користь позивача, то керуючись ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених та документально підтверджених судових витрат в розмірі 417,30 грн., з яких 30 грн. - витрати на оплату витрат на ІТЗ розгляду справи, 59,50 грн. (8,50 грн. + 51 грн.) витрати на оплату судового збору та 327,30 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження, сплата яких позивачем підтверджується квитанціями про оплату судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи, а також актом виконаних робіт (л.с. 1-5, 19).

Крім цього, судом встановлено, що позивач по справі при зверненні до суду не доплатив судовий збір в розмірі 69,54 грн., а оскільки рішення суду ухвалюється на користь позивача, то відповідно до ст. 88 ЦПК України вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. ст. 1166-1167, 1187-1188 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ТОВ «Любимое» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9054,20 (дев`ять тисяч п'ятдесят чотири) гривні, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою та 4000 (чотири тисячі) гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 417 (чотириста сімнадцять) гривні 30 копійки в рахунок відшкодування судових витрат: 327(триста двадцять сім) гривень 80 копійок в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 59 (п`ятдесят дев`ять) гривень 50 копійок - в рахунок відшкодування судового збору, 30 (тридцять) гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 69 (шістдесят дев`ять) гривень 54 копійки в рахунок сплати недоплаченого позивачем судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя