Справа № 22-ц-4514/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д. А.
Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н..
суддів: Цяцяка Р.П., Петрички П.Ф.
при секретарі: Купчак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2011р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2011р. задоволено позов ПАТ «Райффазен Банк Аваль «до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за укладеним сторонами кредитним договором № 014/0046/82/56833 від 18.04.08р. й відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсними частин кредитного договору й додаткових угод про внесення змін до нього.
Стягнуто з відповідача у користь позивача 717 169,56 грн.( що еквівалентно 90 272,46 дол. США ) на погашення заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі. в сумі 1820 грн.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»про визнання недійсними ст.4 та пунктів 4.1- 4.4., п.16.3 ст.16 кредитного договору та пунктів 4.3 й 4.4 додаткової угоди від 28.09.09р., пунктів 5.3 та 5.4 додаткової угоди від 24.06.10р. відмовлено.
Рішення районного суду оскаржив відповідач за первісним позовом ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що позивачем було притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача також і дружину апелянта ОСОБА_5, яка була поручителем за кредитним договором. Однак після її смерті, що настала 02.06.10р. питання про залучення до участі у справі її правонаступників не було вирішено.
Крім того, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд не врахував доводів апелянта з покликанням на чинне станом на час розгляду справи законодавство, що забороняє фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів . передбачених кредитним договором. Такі умови є нікчемними.
Просить ухвалене з порушеннями вимог матеріального закону рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 11, 59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі . При цьому кожна із сторін зобов»зана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявними у справі письмовими доказами, беззаперечно підтверджено, як сам факт укладення 18.04.08р. позивачем та відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору на суму 80 000 дол.США ( а.с.2-20 ) й додаткових двосторонніх угод про зміну умов його виконання з метою зменшення фінансового навантаження в від 28.09.09р. ( а.с.16-17) та від 24.06.10р. (а.с. 79-82 ) , так і неналежного його виконання відповідачем, унаслідок чого виникла заборгованість на суму 90 272,46 дол.США, або 717 169,56 грн. ( а.с. 95-96) . На спростування зазначених обставин апелянтом не подано жодних доказів , як у процесі розгляду за його особистою участю справи у суді першої інстанції , так і в апеляційній інстанції. Розрахунок боргу відповідачем не оспорюється.
Відтак, виходячи із вимог ст. 1054 ЦК України, якою передбачено , що за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах , встановленим договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти та загальних засад щодо виконання зобов»язань визначених ст.ст. 526, 536, 549 ЦК України, суд першої інстанції підставно поклав на відповідача обов»язок щодо повернення боргу.
В цьому зв»язку не заслуговують на увагу також і покликання апелянта на невирішення судом питання про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів спадкоємців померлого поручителя за спірним кредитним зобов»язанням, оскільки договір поруки припинено у зв’язку із смертю поручителя й ці відносини не допускають правонаступництва.. Тому суд підставно поклав обов»язок погашення боргу виключно на позичальника.
Очевидним є, що кредитний договір укладено до прийняття і набрання чинності з 10.01.09р. Законом України від 12.12.08р. № 66-V1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів передбачених кредитним договором «. Тому , виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та нормативно-правових актів ( ч.1 ст.58 Конституції) та прийнятого із зазначеного питання рішення Конституційного Суду України від 09.02.199р. у справі № 1-рп-/99, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні зустрічного позову , оскільки не було доведено, що банк в односторонньому порядку змінював умови договору. Доводи апеляційної скарги про таке, повністю спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що зміна умов кредитного договору проводилась сторонами виключно шляхом укладення ними двосторонніх угод ( а.с. 16-17, а.с.79-82).
Таким чином, рішення районного суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, відповідає встановленим обставинам справи тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 червня 2011р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :