С

справа № 2-2304/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2011 року березня 24 дня                 Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря –

з участю:                                                     відповідача

представників:                         позивача

відповідача

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Софія»до ОСОБА_2 про стягнення сум страхового відшкодування в порядку регресу, –

встановив:

Відповідач позов повністю не визнала, вважаючи себе неналежним відповідачем за пред’явленою вимогою.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала пред’явлені у травні 2010 року через суд вимоги в порядку реґресу про стягнення 12 687 гривень страхової виплати, що сплачена на користь ОСОБА_5 на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у серпні 2008 року через порушення правил безпечності інтервалу діями та за вини відповідача, яка керувала автомобілем. Враховуючи, що у позовній заяві містяться посилання на взаємовиключні дві підстави позову про присудження, представник позивача уточнила і наполягала в судовому засіданні, що підставою своїх вимог страховик визначив саме реґрес, а не суброґацію, оскільки, на її думку, до ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА»мала звернутися відповідач самостійно, а не позивач.

Відповідач і її представник в судовому засіданні пояснили, що на час події завдання шкоди її цивільно-правова відповідальність була застрахована ЗАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА», яка зобов’язана була виплатити відшкодування на користь  ОСОБА_5, через що відповідач може відповідати лише в частині, яка не покривається страховою виплатою через франшизу, але, як їм відомо, до її страховика відповідальності ніхто не звертався. Відповідач пояснила, що зверталася з письмовою заявою до страховика її цивільної відповідальності у жовтні 2008 року.

Враховуючи думку обох сторін спору судовий розгляд відповідно до ст. 36 ЦПК України проводився без залучення до участі в справі страхувальника ОСОБА_5 та страховика Приватного акціонерного товариства страхової компанії «САЛАМАНДРА УКРАЇНА»(код ЄДРПОУ 13934129, м. Полтава), якому відповідач повідомив про рух цієї справи і яке бажання на участі в ній не виявило.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши зібрані докази, в межах судового розгляду за ст. 11 ЦПК України дійшов висновку про відсутність підстав для  задоволенням вимог позивача, виходячи з встановлених наступних обставин.

31.08.2008 о 16 годині 20 хвилин у м. Дніпропетровську на прилеглій території автостоянки магазину «Терра»на вулиці Панікахи, 15, відповідач, використовуючи на достатній правовій підставі автомобіль «Шевроле», д/н НОМЕР_4, керуючи цим автомобілем, з недбалості в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху обрала інтервал, за якого не змогла безпечно об’їхати ліворуч автомобіль «Мітцубісі», д/н НОМЕР_3, спричинивши зіткнення автомобілів з їх пошкодженням, що доказуванню у цій справі згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України не підлягає як встановлене постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2008, що набрала законної сили (а.с. 24).

Автомобіль «Мітцубісі», д/н НОМЕР_3, на час цієї події належав на праві власності ОСОБА_5, яка зі сплатою страхової премії 10.12.2007 відповідно до ст.ст. 979, 983 ЦК України уклала із страховиком ЗАТ «СК «Софія», правонаступником якого є позивач, підписаний 07.12.2007 договір № 1493 майнового страхування на користь третьої особи строком до 09.12.2008, що вбачається з даних страхового акту сукупно з договором, поданих в копії (а.с. 7-14), вірогідність яких в їх взаємному зв’язку сумнівів у суду не викликає з огляду на їх визнання сторонами. За умовами цього договору відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту від 01.08.2006, що обов’язкові для його сторін згідно з ст. 629 ЦК України, застрахований цей автомобіль, 2007 року випуску, з кузовом під № НОМЕР_5 в тому числі на ризик дорожньо-транспортної пригоди внаслідок зіткнення з іншими транспортними засобами.

Протоколом огляду транспортного засобу сукупно з висновком автотоварознавчого дослідження № 956 від 09.09.2008 (а.с. 15-22) підтверджені пошкодження автомобіля «Мітцубісі», д/н НОМЕР_3, яких він зазнав від дорожньо-транспортної пригоди, що безспірно доводять потребу у виконаному відновлювальному ремонті Приватним підприємством «Аеліта»загальною реальною вартістю на суму 12 687 гривень (а.с. 26), що на підставі договору майнового страхування № 1493 від 07.12.2007 оплачена позивачем у безготівковій формі повністю 17.09.2008 (а.с. 27) зі згоди вигодонабувача за цим договором (а.с. 25). Дійсна вартість ремонтних відновлювальних робіт відповідачем не заперечувалася.

Водночас, зі сплатою відповідачем 23.04.2008 страхової премії на користь ЗАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА», що зі змінами чинного законодавства змінило фірмове найменування, між ними відповідно до ст.ст. 10, 15, 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»укладений договір строком на один рік до 23.04.2009 на страхову суму 25 500 гривень з урахуванням франшизи в сумі 510 гривень на випадок завдання відповідачем ОСОБА_2 шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею як титульним володільцем автомобіля «Шевроле», 2008 року випуску на шасі під № НОМЕР_6, д/н НОМЕР_4, на підтвердження чого виданий страховий поліс № ВС/0580993 з першим типом договору, що долучений до справи в копії, засвідченій страховиком ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА».

Суд, приймаючи до уваги визнання позивачем в особі свого представника факту відсутності звернень зі свого боку до ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА», відповідно до ст.ст. 27, 60 ЦПК України за браком доказів для спростування презумпції добросовісності відповідача за ст. 12 ЦК України дійшов висновку, що страховик, ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА», не виплатив відшкодування за пошкодження належного ОСОБА_5 автомобіля «Мітцубісі»через відсутність звернень до нього від особи, яка має право на отримання такого відшкодування.

За встановлених дійсних обставин завдання шкоди власнику автомобіля «Мітцубісі», д/н НОМЕР_3, внаслідок встановленої дорожньо-транспортної пригоди, за внутрішнім переконанням суду, визнається страховим випадком і за договором майнового страхування, і за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що має істотне значення для розв’язання спору з огляду на визначені підстави позову.

При здійсненні правосуддя, правова кваліфікація за ст.ст. 214, 215 ЦПК України віднесена до повноважень суду, а межі судового розгляду згідно з ст. 11 ЦПК України визначаються предметом і підставою позову, якою визнаються юридичні факти, що породжують, змінюють чи припиняють права і обов’язки сторін спору.

Відповідно, у з’ясованих обставинах відповідач з необережності своїми протиправними діями з порушення правил безпеки дорожнього руху напряму спричинив дорожньо-транспортну пригоду, яка закономірно призвела до завдання шкоди майну, на підставі чого первісно у відповідача відповідно до ст.ст. 1187,1188 ЦК України виникло позадоговірне зобов’язання відшкодувати шкоду за правилами ст. 1166 цього Кодексу. Проте, відповідач за принципом верховенства права за ст. 8 Конституції України, укладаючи договір страхування цивільної відповідальності з огляду на обов’язковість його укладення, як страхувальник, мав правомірні очікування щодо його виконання страховиком, який відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України в односторонньому порядку не вправі відмовлятися від виконання зобов’язання з цього договору чи змінювати умови договору, у зв’язку з чим для такого відповідача статтями 619, 1194 ЦК України на випадок недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої ним шкоди встановлена субсидіарна відповідальність в розмірі фактичної шкоди, що залишилася не покритою страховим відшкодуванням.

Звідси, за вимогою потерпілої ОСОБА_5 як кредитора у зобов’язанні з відшкодування шкоди, пов’язаної з пошкодженням транспортного засобу, основним боржником згідно з ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визнається ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА», а відповідач несе перед кредитором субсидіарну відповідальність за збитки. При цьому за ст.ст. 35, 37 цього Закону зазначений страховик виплачує страхове відшкодування тій особі, яка має право на відшкодування.

Суд, розв’язуючи спір, виходить з того, що в силу ч. 2 ст. 512 ЦК України перехід прав кредитора до іншої особи (заміна кредитора у зобов’язанні) допускається на підставі ст. 993 цього Кодексу в результаті суброґації страховику за договором майнового страхування прав кредитора (страхувальника) до боржника, відповідального за шкоду, викликану страховим випадком, в обсязі, визначеному статтею 27 Закону України «Про страхування». Тобто, при залишенні незмінним боржника відбувається заміна кредитора у деліктному зобов’язанні з ОСОБА_5 на позивача, який з оплатою відновлювального ремонту вступає у право на відшкодування в сумі 12 687 гривень, тоді як у зобов’язанні з відшкодування шкоди основний боржник після проведеного належним чином виконання відповідно до ст. 1191 ЦК України в порядку реґресу у новому зобов’язанні, що виникає на підставі такого виконання, набуває прав кредитора до особи, винної у завданні шкоди, яка стає боржником в розмірі проведеного виконання, якщо інше не встановлене законом.

Саме за таких умов досягається законодавцем мета не перетворювати відносини страхування на безпідставне збагачення за ст. 1212 ЦК України. Відповідно, належним позивачем за вимогою до відповідача у цій справі з підстав реґресу, який допускається у випадках, передбачених п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визнається лише ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА».

Таким чином, встановивши, що ПрАТ «СК «Софія», яке є професійним учасником цивільних відносин і має нести тягар наслідків недотримання форми звернення до суду, за вимогами з підстав реґресу визнається неналежним позивачем, а у зв’язку з суброґацією прав кредитора у зобов’язанні з відшкодування шкоди, пов’язаної з пошкодженням транспортного засобу, в порушення ч. 2 ст. 619 ЦК України пред’явило вимогу безпосереднього до субсидіарного боржника –відповідача у справі, попередньо не звернувшись до основного боржника –ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА», суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем зобов’язання за визначенням ст. 610 цього Кодексу, на підставі чого підлягає ухваленню судом рішення про відмову в позові.

Належить відзначити також, що відповідно до п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач має компенсувати франшизу в сумі до 510 гривень особі, яка має право на відшкодування, одночасно з виплатою страховиком ПрАТ СК «САЛАМАНДРА УКРАЇНА»страхового відшкодування, у зв’язку з чим до вирішення господарського спору між страховими компаніями щодо розміру страхового відшкодування загальний суд відповідно до ст. 15 ЦПК України не вправі вирішувати вимоги до відповідача про таку виплату, як передчасні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 214, 215, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Приватному акціонерному товариству «Страховій компанії «Софія»в позові відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само прокурором і відсутніми в судовому засіданні особами –з наступного за днем вручення його копії.

Суддя