Справа  № 2-3845/11

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

           головуючого – судді Пащенко Т.П.

           при секретарі – Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03.08.1985 року Саф’янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис №11, мотивуючи тим, що вони хоча і проживають в одному будинку, однак три роки мешкають в різних кімнатах та не ведуть спільне господарство  з тих підстав, що спільне життя є нестерпним. Вважає примирення неможливим.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав, тому суд відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення  на підставі наявних у справі доказів у зв’язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи позивачки.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 03.08.1985 року,  що підтверджується відповідним свідоцтвом про одруження серії 11-ЖД №НОМЕР_1 від 03.08.1985 р. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Сторони три роки мешкають в різних кімнатах та не ведуть спільне господарство  з тих підстав, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного.

Спір щодо розподілу спільного майна буде розглядатися окремо.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки  наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,61,208,209,212,213-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 03.08.1985 року Саф’янської сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис №11 – розірвати.

Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

 Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяТ. П. Пащенко