Справа № 2-2771/11

                                                       ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                       Холод Р.С.,

при секретарі:                                                                                        Мустафаєвій С.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач зазначила, що вона проживала однією сім’єю з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1995 року у квартирі АДРЕСА_1. Зазначена квартира була у спільній сумісній власності родини ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 померла. Після її смерті єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину був її син ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. Позивач зазначає, що в силу ст. 1264 ЦК України вона є спадкоємцем четвертої черги за законом, так як проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Але спадщину оформити не може. Посилається на роз’яснення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, до якого зверталися для оформлення спадщини.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на правове обґрунтування зазначене у позові, письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи та пояснення свідків.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, допитавши свідків, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У 1985 року позивач була прописана за адресою: АДРЕСА_2 Сусідами позивача у АДРЕСА_1 були ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4. ОСОБА_4 був інвалідом з дитинства, через що потребував постійного догляду. Факт його інвалідності підтверджується довідкою серії НОМЕР_1

З 1995 року позивач перейшла проживати до ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1, а у квартирі АДРЕСА_2 залишилася проживати її донька. ОСОБА_4 потребували сторонньої допомоги: ОСОБА_3 –в силу віку та стану здоров’я, а ОСОБА_4 –через душевну хворобу та неможливість самостійно дбати про себе. Позивачу доводилось доглядати і за ОСОБА_3, і за її сином –ОСОБА_4, так як інших родичів у них не було. Позивач мешкала у одній квартирі з ОСОБА_3, займалася закупівлею харчів, готуванням, вбиранням, купувала необхідні ліки, одежу, допомагала виходили на прогулянки, займалася організацією медичного обстеження ОСОБА_3, поточним ремонтом у квартирі.

Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків:

- Єльнікова Д.В., який пояснив, що він працює лікарем-кардіологом та обстежував ОСОБА_3 у неї вдома та у обласному Кардіодиспансері. Ініціатором обстеження була позивач, яка запрошувала його та виконувала призначене ОСОБА_3 лікування. ОСОБА_1 доповідала йому про тиск ОСОБА_3 та здоров’я останньої. Коли він бував вдома у ОСОБА_3, то позивач завжди його зустрічала біля під’їзду, або у квартирі останньої. По поведінці позивача, ОСОБА_3 було видно, що ОСОБА_1 мешкає у АДРЕСА_1;

- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (сусіди позивача), які пояснили, що ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у кв. АДРЕСА_1 з 1995р., вела спільне господарство, дбала про ОСОБА_4, так як останнім було важко це робити самим в силу хвороб та похилого віку ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2

Похованням ОСОБА_3 займалася позивач. Це підтверджується свідоцтвом про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_2., свідоцтвом про поховання НОМЕР_4, накладною про вартість ритуальних послуг.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. Це підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3. Його похованням займалася також позивач. Це підтверджується свідоцтвом про поховання.

Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Це підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 16.05.1996р.

У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст. 370, ч.2 ст. 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Таким чином, частка померлої ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 складала 1/2. Зазначену частку успадкував ОСОБА_4, так як був сином та відносився до спадкоємців першої черги, постійно проживав зі спадкодавцем на момент смерті. Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт того, що до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався та спадкова справа не заводилась, те що ОСОБА_4 заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 не подавав, підтверджується відповіддю 6-ї Державної Запорізької нотаріальної контори.

Згідно статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємців першої, другої, третьої черги не було, упродовж шести місяців після його смерті ніхто заяву до нотаріальної контори не подав, що підтверджується відповіддю 6-ї державної Запорізької нотаріальної контори.

Позивач є спадкоємцем четвертої черги, так як проживала разом з померлим однією сім’єю більше п’яти років, тому в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України вона прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1220-1223, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 57, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:   

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з 1995 року по 27.01.2010 року.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання  апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                               Р.С.Холод