Справа № 2-3771/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Харечко С.П.  

секретар - Хіміч З.В.

з участю:   представника позивача - Римар А.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ПАТ "АІСЕ Україна"  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "АІСЕ Україна" звернулося до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за угодою № 73187 та додатків до неї.

Позивач посилається на те, що 28 квітня 2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено угоду № 73187 та підписано Додатки № 1 та № 2 до неї, які є невід"ємною частиною угоди,  на придбання автомобіля. Відповідно до даної Угоди ОСОБА_2 повинна була сплатити 84 щомісячних повних внесків, проте відповідач свої зобов"язання в повній мірі не виконала і має станом на листопад 2010 року борг у сумі 6363,07 грн.

Крім того, 17 листопада 2005 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідачі зобов"язалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов"язань, що виникають з Угоди.

В судовому засіданні представник позивача обгрунтування позовних вимог та позовні вимоги повністю підтримав, просив позов задовольнити та стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача суму боргу у розмірі 6363,07 грн. та судові витрати по справі. Щодо заперечень відповідача Сітук Г.Д. вказав, що станом на листопад 2010 року нею не сплачено повністю всі внески відповідно до угоди і тому виникла заборгованість в розмірі 6363,07 грн, які вона ухиляється сплатити. Різниця в оплаті внесків виникла у зв"язку із зміною ціни автомобіля від якої вираховується сума внесків.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що нею повністю було сплачено всі внески відповідно до укладеної угоди у розмірі 31198,19 грн. ще в квітні 2010 року. Нарахована заборгованість відповідачем не відповідає умовам угоди, так як на час укладення договору сума, яка підлягала до сплати складала 31198,19 грн, які повністю нею були сплачені.  Просила в задоволленні позову відмовити повністю.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленя заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомляли, заперечень з приводу позову не надали. Суд ухвалив ролзглянути справу за відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що  28 квітня 2004 року між ЗАТ "АІСЕ Україна" (правонаступник - ПАТ "АІСЕ Україна") та відповідачем ОСОБА_2 укладено Угоду  № 73187 з Додатками № 1 та № 2, які є невід"ємними частинами Угоди, про надання системи послуг спрямованих на придбання автомобіля через систему Автоплан, організовану позивачем.

17 листопада 2005 року з метою забезпечення виконання зобов"язань за Угодою № 73187 від 28 квітня 2004 року було  укладено між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір поруки, які відповідно до умов договору зобов"язуються солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі зобов"язань, що виникають з Угоди, а в разі їх невиконання відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

ПАТ "АІСЕ Україна" належним  чином виконав умови умови Угоди, і у грудні 2005 року ОСОБА_2 отримала автомобіль ЗАЗ 110307-12, кузов № НОМЕР_1, 2005 року випуску і остання зареєструвала його на своє ім"я у Рівненському МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України, що підтверджується сідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.

Відповідно до п. 4 Угода та п. 4.1. Додатку № 2 ОСОБА_2 зобов"язувалася сплатити повну вартість автомобіля 84 щомісячних внески у розмірі 1,1905 % від ціни автомобіля. Крім того, відповідач зобов"язувалася сплатити 84 внески з адміністративних витрат в розмірі 0,35 % щомісячно плюс ПДВ від ціни автомобіля.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що вона виконала свої зобов"язання повністю сплативши всю суму внесків за ціною вказаною в розрахунку платежів в розмірі 31198,19 грн., суд до уваги не приймає, так як розмір внесків залежиить від ціни автомобіля, а ціна автомобіля може змінюватися відповідно до п. 3, 10.1. та 10.2 Додатку № 2 до Угоди № 73187.

ОСОБА_2 протягом травня 2004 року по квітень 2010 року сплачувала щомісячні внески, однак з грудня 2008 року порушила умови Угоди щодо повноти сплати щомісячних внесків, розмір яких було змінено у зв"язку із зміною ціни автомобіля, а з травня 2010 року взагалі перестала сплачувати внески. На адресу відповідачів позивачем було направлено повідомлення про наявність заборгованості, які виконані не були.

Таким чином, сума боргу складає 6363,07 грн, з яких 4817,47 грн. чисті внески та 1548,60 грн. адміністративні витрати.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника. У разі порушення зобов'язання боржником, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 632 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки відповідачі не сплатили заборгованість, що стверджується наданими розрахунками з них необхідно стягнути солідарно на користь ПАТ "АІСЕ Україна" всю суму боргу.

За статтею 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом не встановлено підстав для звільнення відповідачів від сплати судового збору, а тому з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 63,63 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

 ВИРІШИВ:

Позовну заяву  ПАТ "АІСЕ Україна"  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" 6363,07 (шість тисяч триста шістдесят три) гривні 07 копійок.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" судові витрати у розмірі 183,63 (сто вісімдесят три) гривні 63 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Харечко С.П.