Справа № 2-556/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня  2008р.  Сакський міськрайонний суд одноособово суддею Павловською І.Г.

                                               при секретарі   Приходько С.Ю.                              

                                   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сакського міськвиконкому  про визнання  права власності,

в с т а н о в и в.

            ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про визнання   права власності, мотивуючи свою вимогу тим, що 26.05.2006р. він безоплатно отримав у власність земельну ділянку за адресоюАДРЕСА_1,  розміром 0, 0100га  під будівництво індивідуальних гаражів. Після чого  він почав будівництво гаража, майстерні,  яке закінчив у жовтні  2006р. Просить визнати  право власності на об'єкт нерухомості - гараж, майстерні, огорожу  загальною площею 53,2кв.м.

            У судовому засіданні  позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, направив заяву, просить розглянути позов, проти якого він не заперечує,  у його відсутності. 

             Перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що  підлягає частковому  задоволенню за наступних мотивів.

            Судом безперечно  встановлено, що позивачу  з 26.05.2006р на праві власності належить земельна ділянка за адресоюАДРЕСА_1,  розміром         0,0100га, з цільовим призначенням -   під будівництво індивідуальних гаражів.

            У жовтні 2006р. позивач за рахунок своїх  засобів побудував гараж, розмір якого згідно  техпаспорту складає 23,3кв.м. 

            Вказані обставини підтверджуються письмовими матеріалами справи -  державним  актом  про право приватної власності на землю; технічним паспортом будови, не оспорюються  відповідною стороною.

            У відповідності  до п.5 ст. 376 ЦК України суд на вимогу власника земельної ділянки  може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

            Доказів про те, що самовільне будівництво гаражу  порушає права інших осіб, суду не надане, тому підстави для відмови позивачу у визнанні права власності  відсутні.  

             Разом із тим, вимоги щодо визнання права власності  на майстерні, задоволенню не підлягають, оскільки їх  будівництво и обслуговування не передбачене цільовим призначенням земельної ділянки.

            Вимоги, щодо зобов'язання органу БТІ  зареєструвати право власності, задоволенню не підлягають, оскільки такій орган не вказаний у позові як учасник процесу.

            А тому, на підставі викладеного, п.5 ст. 376 ЦК України,  Тимчасового  положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно № 7/5 від 07.02.2002 р. зі  змінами № 45/5 від 03.06.2002,  № 6/5  від 28.01.2003, №  20/5 від 03.03.2004, №36/5 від 17.05.2004, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,88, 209, 212-215,218, 223  ЦПК  України, суд

в и р і ш и в.

Позов задовольнити частково. 

Визнати за   ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_1  - гараж літер „Б” загальною площею 23,3кв.м., огорожу літер „ 1,2”. 

Решту позовних вимог залишити без задоволення. 

Рішення може бути оскаржене в Судову палату з цивільних справ Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайонний суд у порядку ст. 294 або п.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ