22.07.2011  

2-а- 7258/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.07.2011 року                                                                            Ленінський районний суд м. Вінниці

Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Бойко В.М., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправними дій та зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

                  ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправними дій та зобов’язання до вчинення дій.

           Ухвалою  Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.06.2011 року відкрито скорочене провадження по справі.

           12.07.2011 року відповідачем отримано ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці про відкриття скороченого провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправними дій та зобов’язання до вчинення дій з копією позову та додатками

           Згідно ч. 3 ст. 183-2 КАС України «… Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову».

         Крім того, відповідно до п.  2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України «справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: … не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьої цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходження відповідача».

           Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: 3-ої групи-50% мінімальної пенсії по віку.

ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що пенсія для осіб віднесених до 1-ої категорії інвалідів 3 групи у яких встановлений зв’язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не повинна бути нижче 6 мінімальних пенсій по віку.

ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений ч.4 ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

п.1 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відзначено, що мінімальний розмір пенсії по віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішенню  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст.50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Відповідач відмовив в перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову КМУ №530 від 28.05.2008 року та Постанову КМУ №654 від 16.07.2008р. ”Про підвищення розмірів пенсії і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”.

Разом з тим відповідач не враховує, що Постанова КМУ №654  від 16.07.2008 року та Постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року не відповідає Конституції і не встановлюється розмір мінімальної пенсії по віку, що суперечить п.2 Постанови ВРУ „Про введення в дію Закону України” Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06.06.1996 року № 242/96 ВР.

Ст.46 Конституцією України передбачено: „громадяни України мають право на соціальний захист...Пенсії і інші види соціальних виплат...не нижче за прожитковий мінімум встановленого законом”

Згідно п.1ст.1 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії ” №3017-ІІІ від 05.10.2000 року передбачив, що державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами, забезпечуючи рівень життя не нижче за прожитковий мінімум.

Відповідач надав до суду письмові запереченя згідно яких, позивачу підвищення пенсії були проведенні та проводяться у порядку, визначеному Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ та у розмірах, встановлених Постановами Кабінетом міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та  № 654 від 16.07.2008р. та просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

           Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.

           В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.

           Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

           В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України, як акт прямої дії.            

         З вищевикладеного слідує, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України. Крім того, враховуючи положення конституційних норм та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, оскільки вони істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян, що постраждали внаслідок робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.

Тобто, правовідносини, що склались між сторонами спору регулюються положеннями ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає безпідставним та таким що не ґрунтується на Законі твердження відповідача про неможливість застосування положень ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»через відсутність рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції, при визнанні неконституційними вказаних вище положень Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік».   

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 справа №1-21/2005 і рішенню  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 встановлено: Закон України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року визначає основні положення про реалізації конституційного права громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Законом України №231-V від 05.10.2006 року, що набрав чинності з 31.10.2006 року внесені зміни до статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-12 від 28.02.1991 року, яким визначені основні положення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі ст.50 Конституції України, згідно якої кожний має право на безпечну для життя і здоров’я  навколишнє середовище і на відшкодування шкоди заподіяного порушенням цього права.

Відповідно до  частини  третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Зазначена норма є імперативною, і свідчить,  що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд приходить до переконання, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

         Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, суд приходить до переконання про необхідність зобов’язання відповідача зробити перерахунок та здійснити виплату позивачу пенсії по третій групі інвалідності, відповідно до положень ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, і відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

        На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 24, 46, 64  Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.11,71,86,159,163,183-2  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:          

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районні м. Вінниця щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19.04.2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії  відповідно до ч.4  ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провівши обчислення пенсії у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, для осіб, які втратили працездатність,  починаючи з 19.04.2011 року до 18.06.2011 року.

                 Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.

                                                    Постанову суду допустити до негайного виконання.          

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання.

     СУДДЯ: