КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №  2-4447/11

УХВАЛА

27.05.2011 р.                                                                                       м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

          головуючого –судді                                      Петренка В.С.

          при секретарі –                                              Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси про забезпечення позову у цивільній справі за позовом

Заступника прокурора Київського району м. Одеси  в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до ОСОБА_2 та Управління  Держкомзему у м. Одеса

про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування  державного акту,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до суду з  позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 та Управління  Держкомзему у м. Одеса, в якій просить суд визнати недійсним і скасувати державний акт серії ЯЕ №674958 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку шляхом виключення з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі, а також вилучити у гр. ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Одночасно із позовною заявою, прокурором було надано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчужувати та вчиняти будь-які інші дії з земельною ділянкою, площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування вимог заяви прокурор посилається на те, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007року визнано за відповідачкою –ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 257, 83 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зобов’язано Одеську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам»зареєструвати право власності зазначеної земельної ділянки та видати державний акт відповідачці – ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Так, Управлінням земельних ресурсів у м. Одеса, на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007року, ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №674958.

У подальшому, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2010року вищезазначене заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007року, на підставі якого Управлінням земельних ресурсів у м. Одеса було видано державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку, скасовано.

Таким чином, прокурор зазначає, що право власності на земельну ділянку відповідачкою набуто незаконно, оскільки у державному акті на право власності на земельну ділянку підставою його видання вказано скасоване рішення Приморського районного суду м. Одеси від  05.04.2007року, у зв’язку з чим, вказана земельна ділянка підлягає вилученню з незаконного володіння за рішенням суду та поверненню до державної власності у придатному до використання за цільовим призначенням.

Прокурор вважає, що при передачі земельної ділянки у власність відповідача порушено права та інтереси держави в особі Одеської міської ради, яка встановлює єдиний порядок для громадян та юридичних осіб по реєстрації, перереєстрації земельних ділянок, зміну їх цільового призначення, нерухомого майна, отримання у власність земельних ділянок і отримання державних актів, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може значно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення судом позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначає прокурор у наданій позовній заяві, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007року, на підставі якого Управлінням земельних ресурсів у м. Одеса ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №674958, та яке було скасовано рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2010року, за відповідачкою –ОСОБА_2 було визнано право власності на земельну ділянку, площею 257, 83 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зобов’язано Одеську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам»зареєструвати право власності зазначеної земельної ділянки та видати державний акт відповідачці – ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум  Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4  роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання  можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.   

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

З урахуванням вказаного вище роз’яснення Пленуму  Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права відчуження та вчинення будь-яких інших дій щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідачки - ОСОБА_2

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони відчуження земельної ділянки площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви прокурора.  

Відносно вимог прокурора щодо заборони вчиняти будь-які інші дії стосовно земельної ділянки площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор просить суд заборонити відчуження земельної ділянки, а також вчиняти будь-які інші дії з земельною ділянкою площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, однак, у п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, але які саме дії прокурор просить заборонити вчиняти у заяві про забезпечення позову не зазначено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що зазначений спосіб забезпечення позову не передбачений нормами Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне, заяву про забезпечення позову задовольнити частково, в частині заборони відчуження земельної ділянки площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси про вжиття заходів забезпечення позову –задовольнити частково.

Заборонити відчуження у будь-який спосіб, а також вчинення будь-яких юридичних дій щодо земельної ділянки площею 0, 0258га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В решті заяви про вжиття заходів забезпечення позову –відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її проголошення, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому  законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її отримання, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя                                                                                          Петренко  В.  С.   

 ,