ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17.10.06 Справа № 6/433
Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом
Краснолуцького міського центру зайнятості м. Красний Луч Луганської області
до Міського комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго», м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 8 040 грн. 40 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Толстих М.С., дов. № 07/06-1595 від 13.07.06.;
від відповідача –Воробьев Ю.С., дов. № 1 від 10.01.06.;
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача недоїмку у сумі 8 040 грн. 40 коп.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.09.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за яким позовні вимоги визнав повністю.
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
Відповідно до Закону України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ( далі –Закон) роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” ( далі - Фонд) з дня реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини другої статті 35 Закону ).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та зобов’язаний сплачувати страхові внески.
Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників.
Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
У зв’язку з неналежним виконанням вимог діючого законодавства за Міскьмикомунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго»утворилась заборгованість по страховим внескам у сумі 8 040 грн. 40 коп. за період з 30.06.2004. по 01.07.2006.
Сума недоїмки підтверджена матеріалами справи, в тому числі актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 23 від 09.03.06., розрахунковими відомостями за 2 квартал 2004 р. та 2006 р., розрахунком заборгованості та пені та іншими.
В той же час, відповідач визнав позовні вимоги повністю.
Також згідно ч. 2 ст. 2 Закону на виконавчі дирекції Фонду та її робочі органи
покладені у тому числі функції провадити збір страхових внесків, контролю за своєчасністю сплати страхових внесків , представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону на Фонд покладені обов’язки забезпечувати збір страхових внесків.
Згідно прикінцевих положень Закону Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується, діяльність якого регулюється Законом України “Про зайнятість населення”.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про зайнятість населення” державній службі зайнятості надане право стягувати з підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно з ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною 3 ст. 3 Закону України “Про судоустрій” встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.02 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням.
Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем, їх слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються у встановленому порядку.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго», м. Красний Луч Луганської області, вул. Васильченко, 19, р/р 26002536852 в АБ Укркомунбанк, код 32163587, на користь:
- Краснолуцького міського центру зайнятості, м. Красний Луч Луганської області , мікрорайон 4, буд. 9»а», ВДК м. Красний Луч, код 24046797, банк УДК м. Луганська, МФО 804013, р/р 37174974900039, код 50040400, код 13391968, недоїмку у сумі 8 040 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.10.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.А. Василенко
.