ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2025 р.Справа № 160/6148/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1  про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до оновленої довідки №ФД 97806 від 30.10.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн.);

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни у довідку №ФД 97806 від 30.10.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видану на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/22099/24 від 30.09.2024 року, шляхом внесення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - 78%, надбавки за кваліфікацію - 3%) та премії - 204%, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/22099/24 від 30.09.2024 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13,14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.

На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області була направлена довідка №ФД 97806 від 30.10.2024.

Однак, відповідач при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 протиправно зменшив розмір надбавки за додаткові види грошового забезпечення та премію, визначивши їх розмір з посадового окладу і надбавки за вислугу років, обчислених із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн.), а не на 01,01.2023 (2684,00 грн.), посилаючись на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423/6682 від 13.10.2023.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення складових грошового забезпечення без врахування  прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023. Зокрема, позивач вказує, що відповідач здійснив обрахунок надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію та премії в розмірі від окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а не на 01.01.2023.

Виходячи з викладеного у позовній заяві, судом встановлено, що позивач не погоджується з порядком виконання рішення суду у справі №160/22099/24, у зв`язку із чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями п.2 ч.1 ст.170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

В свою чергу, суд зауважує, що звертаючись до суду з цією позовною та вказуючи позовну вимогу такого формулювання, позивач по суті не згодний з порядком виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/22099/24 в частині розрахунку таких складових грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби, надбавка за класну кваліфікацію та премія.

Також, сам позивач в позовній заяві вказав, що ним не оспорюються дії відповідача щодо визначення відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці №ФД 97806 від 30.10.2024.

Натомість, позивач не погоджується із використаним відповідачем прожитковим мінімумом для розрахунку додаткових видів грошового забезпечення.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять:

-посадовий оклад, оклад за військовим званням;

-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

-одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 1 розділу VІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі - Порядок №260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Також, військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов`язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.

Відповідно до частин першої та другої розділу XVІ Порядку №260, розмір щомісячної премії визначається у відсотках від посадового окладу.

Відтак, розрахунок надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію та премії повинен здійснюватися виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які було розраховано на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/22099/24.

Натомість, розрахунок додаткових видів грошового забезпечення здійснено відповідачем виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, що протирічить рішенню суду у справі №160/22099/24.

Беручи до уваги вказані обставин, суд звертає увагу на те, що КАС України встановлений спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.

Так, у відповідності до ч.1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.

Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду належить відмовити у відкритті провадження справі, з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 29.07.2020 у справі №580/1264/19.

Суд також враховує висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, відповідно до яких вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість, наведена позивачем у позові судова практика, зокрема, висновок Верховного Суду у справі №160/14489/24 (постанова від 23.10.2024) є нерелевантною в спірних правовідносинах, оскільки у справі №160/14489/24 позивач до повторної подачі позову про видачу довідки вже звертався до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України, проте, йому було відмовлено. У касаційній скарзі заявник покликається на те, що суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, не врахували того, що позивач звертався до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, однак, ухвалою суду заява про встановлення судового контролю залишена без задоволення. Саме ці обставини призвели до необхідності надання позивачу можливості захистити його право в суді в новому судовому провадженні на підставі нового позову. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Натомість, в цій справі позивач не звертався до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а подав новий позов.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови   ОСОБА_1 у відкритті провадження, враховуючи помилково обраний позивачем порядок звернення до суду із заявою щодо неналежного виконання судового рішення у справі №160/22099/24.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст.2, 19, п.2 ч.1 ст.170, ст.171, 294, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно з позовними матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до ч.4, 5 ст.170 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя                                                                                 А.О. Сластьон