Справа № 298/1305/24

Номер провадження 1-кп/298/91/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року                                                        с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний матеріали об`єднаного кримінального провадження номер провадження

1-кп/298/120/24 справа № 298/1879/24 за обвинувальними актами у кримінальному провадженні №12024071070000106 від 30.05.2024 та кримінальному провадженні №12024071070000188

від 20.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Волосянка Ужгородського району Закарпатської області, який зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246 КК України та ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024, провадження № 1-кс/298/62/24, проведено обшук будинку АДРЕСА_2 , в якому фактично проживає ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено одноствольну куркову мисливську рушницю моделі «ЗК» 12-го калібру із серійним номерним позначенням « НОМЕР_1 », яку ОСОБА_4 близько 10 років тому назад отримав у спадок від покійного батька ОСОБА_6 , та у подальшому гр. ОСОБА_4 , знайшовши на горищі в батьківському будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , ствол до нарізної зброї калібру 32 від мисливської рушниці «Олень», діючи незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто, діючи умисно, переробив вказану рушницю у саморобний спосіб шляхом укорочення її штатного ствола та розміщення у його внутрішню частину нарізного ствола 32-го калібру від мисливської рушниці «Олень», укороченої до залишкової довжини 513 мм.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене

ч. 1 ст. 263-1 КК України, яке полягає в незаконній переробці вогнепальної зброї.

Окрім цього, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість розпоряджатися знайденим, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, маючи намір, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, з метою використання в особистих цілях, в порушення вимог статей 41, 68, 92 Конституції України, статей 178, 328 Цивільного кодексу України, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, відповідно до пунктів 1, 2, 3, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, пункту 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622,

ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу шляхом перероблення незаконно зберігав за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_2 одноствольну куркову мисливську рушницю моделі «ЗК» 12-го калібру із серійним номерним позначенням « НОМЕР_1 », до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведеного 26.04.2024 обшуку.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/107-24/5789-БЛ від 29.05.2024 надана на дослідження одноствольна куркова мисливська рушниця моделі «ЗК» 12-го калібру із серійним позначенням « НОМЕР_1 » на її важелі запирання ствола, що перероблена у саморобний спосіб шляхом укорочення її штатного ствола та розміщенням у його внутрішню частину нарізного ствола 32-го калібру від мисливської рушниці «Олень», укороченого до залишкової довжини 513 мм. відноситься до категорії вогнепальної зброї та придатна до неодноразового проведення пострілів.

Надана на дослідження одноствольна куркова мисливська рушниця моделі «ЗК», 12-го калібру, із серійним позначенням «А66705» на її важелі запирання ствола, що перероблена у саморобний спосіб шляхом укорочення її штатного ствола та розміщенням у його внутрішню частину нарізного ствола 32-го калібру від мисливської рушниці «Олень», укороченого до залишкової довжини 513 мм. та придатна до неодноразового здійснення пострілів мисливськими патронами 32-го калібру.

Відтак ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене

ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

       Також 19.09.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалося) під час перебування по місцю проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел на незаконну порубку дерев в лісовому масиві, який знаходиться між

с. Тихий та с. Волосянка, Ужгородського району Закарпатської області в урочищі «Збої», з метою подальшого розпилювання їх на колоди для використання у власних потребах.

       У ході чого ОСОБА_4 19.09.2024 близько 09.30 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, взяв із собою належну йому бензопилу марки «Світязь», моделі БП-4590 PRO, та самостійно направився до лісового масиву неподалік

с. Волосянка, Ужгородського району Закарпатської області, в кварталі 25 виділі 2 Волосянківського лісництва, філії Ужгородського ЛГ «ДП Ліси України», (урочище Збої).

       У подальшому ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженим органом, у період з близько 10 год. 00 хв. до близько 12 год. 00 хв. 19.09.2024, перебуваючи у лісовому масиві між с. Тихий та с. Волосянка, Ужгородського району Закарпатської області, в кварталі 25 виділі 2 Волосянківського лісництва, філії Ужгородського ЛГ, «ДП Ліси України» (урочище Збої), шляхом повного відокремлення стовбура дерева від кореня до ступеня припинення росту у спосіб спилювання за допомогою бензопили марки «Світязь» моделі БП-4500 PRO здійснив незаконну порубку на пні 4 дерев породи «Бук » (з діаметрами пнів у корі біля шийки кореня

43 см., 37 см., 48 см., 34 см.).

       Внаслідок зазначеного протиправного діяння ОСОБА_4 , а саме – незаконної порубки ним 4-х сироростучих дерев породи «Бук», навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, заподіяно майнову шкоду на загальну суму 57 537,00 гривень, яка відповідно до примітки до ст. 246 КК України, є істотною шкодою.

       Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене

ч. 1 ст. 246 КК України – яке полягає в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

До початку підготовчого судового засідання 28 лютого 2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024071070000106

від 30.05.2024 та №12024071070000188 від 20.09.2024 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості, укладену 28.02.2025 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , підтвердив в суді, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного в угоді покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому обумовлену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого – Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, у судове засідання не з`явився. Водночас 27.02.2025 подала до суду заяву, в якій просила підготовче судове засідання та судовий розгляд кримінального провадження проводити без її участі, а також вказала, що не заперечує проти укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1

КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та

ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому роз`яснено судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, застосувати до нього мінімальний іспитовий строк. Також визнав у повному обсязі заявлений у кримінальному провадженні № 12024071070000188 від 20.09.2024 цивільний позов.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, зазначивши, що така укладена добровільно, просила угоду затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання. Просила застосувати до обвинуваченого мінімальний іспитовий строк. Також визнала заявлений у кримінальному провадженні № 12024071070000188 від 20.09.2024 цивільний позов.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Так, відповідно до ст. 468 КПК України передбачено можливість у кримінальному провадженні укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

На підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Вчинені ОСОБА_4 правопорушення за ч. 1 ст. 246 КК України є злочином середньої тяжкості, за ч. 1 ст. 263 та

ч. 1 ст. 263-1 КК України є тяжкими злочинами.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зі змісту угоди вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, обвинувачений беззастережно у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненому діянні. Також обвинувачений визнає у повному обсязі заявлений цивільний позов. Крім того, в угоді обумовлено вирішення питання судових витрат та долі речових доказів, зокрема питання спеціальної конфіскації.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 246, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України.

Також, сторонами визначено узгоджене ними обвинуваченому ОСОБА_4 покарання: за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України – вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України – у вигляді позбавлення волі, строком на 5 років. Шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим відповідно до ст. 70 КК України, – остаточного покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 5 років. Крім того, сторонами узгоджено застосування до ОСОБА_4 звільнення від покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України із покладенням на нього обов`язків відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст обвинуваченому яких роз`яснено.

Судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання визначена в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 246 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого з врахуванням наявності обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Підстав неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань не вбачається.

Відтак, підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених в ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, протягом 18 років, що передували моменту прийняття на службу в Збройні Сили України, мав постійне місце роботи на залізниці, 09.01.2023 звільнений з військової служби зі Збройних Сил України, є ветераном війни – учасником бойових дій, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 08.03.2023

№ 483 відзначений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, враховуючи, що в судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги, передбачені в ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання та встановленням йому мінімального іспитового строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Щодо заявленого Ставненською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області позову про стягнення з обвинуваченого 57 537 грн. 00 коп. шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

       Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений здійснив незаконну порубку дерев у лісі – у лісовому масиві між с. Тихий та с. Волосянка, Ужгородського району Закарпатської області, в кварталі 25 виділі 2 Волосянківського лісництва, філії Ужгородського ЛГ, «ДП Ліси України», (урочище Збої), що підтвердив обвинувачений ОСОБА_4 , у результаті чого державі завдано шкоди на суму 57 537 грн. 00 коп., що підтверджено переліко-оцінювальною відомістю (детальна матеріально-грошова оцінка) від 20.09.2024), вказаний розмір шкоди визнаний обвинуваченим в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

В угоді визначено умови застосування спеціальної конфіскації у відповідності з вимогами ст. 100, 272 КПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

- гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

- гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

- майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

- гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;

- документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Судові витрати: у зв`язку з проведенням судової експертизи на загальну суму

41 293, 75 грн., що підтверджено довідками про витрати на проведення експертизи

№СЕ-19/107-24/5789-БЛ від 29.05.2024 в розмірі 2271, 84 грн., № КСЕ-19/107-24/4727-БЛ

від 21.05.2024 в розмірі 4543, 68 грн., довідкою у провадженні (справі) 12024071070000058

від 13.03.2024 (висновок експерта від 29.05.2024 № КСЕ-19/107-24/4727-БД в розмірі 23 604, 62, довідкою у провадженні (справі) 12024071070000058 від 13.03.2024 (висновок експерта

від 29.05.2024 № СЕ-19/107-24/4718-БД в розмірі 10  873, 61, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 06.05.2024 у

справі № 298/1283/24 (провадження № 1-кс/298/116/24), закінчився.

Клопотань про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не заявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 368 - 370, 371, 374, 376, 473 – 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 лютого 2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024071070000106 від 30.05.2024 та у кримінальному провадженні №12024071070000188 від 20.09.2024, та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засудженого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь місцевого бюджету Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області суму шкоди заподіяної злочином лісу в розмірі 57 537 грн. 00 коп. (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот тридцять сім гривень нуль копійок) зарахувавши на p/p UA478999980333189331000007397, отримувач Головне управління Казначейства у Закарпатській області/Ставненська. тг/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО)-899998; код платежу 24062100; інші надходження.

Документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 41 293 (сорок одну тисячу двісті дев`яносто три) грн. 75 коп., за проведення експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.09.2024 по справі № 298/1826/24 (провадження № 1-кс/298/184/24) скасувати.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10.05.2024 по справі № 298/754/24 (провадження № 1-кс/298/70/24) скасувати.

Речові докази по справі:

       - деревину об`ємом близько 2,5 метрів кубічних породи «Бук», яку передано на відповідальне зберігання майстра лісу Волосянківського лісництва ОСОБА_7 , конфіскувати у власність держави;

       - бензопилу чорного кольору марки «Світязь», моделі БП-4500 PRO, належну ОСОБА_4 , що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, конфіскувати у власність держави;

       - DVD-R Диск з надписом «Verbatim», на якому містяться відеозаписи 2024_0919_142533_0000000_000000_0002, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

       - рушницю марки «ИЖ», 54, що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів

ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області – знищити;

       - рушницю із маркуванням 475342, що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області – знищити;

       - рушницю без видимих маркувань що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області – знищити;

       - рушницю «Чорна», із маркуванням «BRAVING», 2109ZR354, передану на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 , – залишити ОСОБА_4 ;

       - рушницю з маркуванням «ЛТ 292», передану на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 , – залишити ОСОБА_4 .

       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча                                                                                 ОСОБА_1